Номер провадження: 22-ц/785/283/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 року                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого – Комаровської Н.В.,

Суддів – Калараша А.А., Короткова В.Д.,

З участю секретаря – Волчанського О.Ю.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПрАТ страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 з участю третьої особи – ОСОБА_3 про стягнення 16822,25 грн. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2013р.,-

в с т а н о в и л а :

16.10.2012р. ПрАТ страхова компанія «Теком» звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 16822,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те,що 27.08.2010р. відповідач,керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3,в результаті чого автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

На час заподіяння шкоди діяв договір добровільного страхування між позивачем та ОСОБА_3,укладений 21.05.2010р.,і страхова компанія «Теком» виплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 16310,69 грн.

Посилаючись на ст.933 ЦК України та ст.27 Закону «Про страхування» позивач просив стягнути з відповідача 16822,25 грн.,які складаються із суми страхового відшкодування- 16310,69 грн., витрат на проведення експертизи – 436 грн. та поштових витрат – 75,56 грн.,а також стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн.

Відповідач позов не визнав.

Третя особа в судове засідання не з*явилась.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2013р.

позов задоволений частково: на користь позивача з відповідача стягнуто 16310,69 грн. та судовий збір 208 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

При розгляді справи судом встановлено,що 27.08.2010р. відповідач,керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3,в результаті чого автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

На час заподіяння шкоди діяв договір добровільного страхування між позивачем та ОСОБА_3,укладений 21.05.2010р.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 20.09.2010р. експертом автотоварознавцем ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, склала 17747,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт № РС-0008636 від 23.12.2010р. товариством з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, склала 16690,69 гривень.

Відповідно до ст.8 Закону «Про страхування»,яка передбачає сплату страховою компанією страхувальнику страхового відшкодування при настанні страхового випадку, платіжним дорученням від 18.10.2010р. для ОСОБА_3 страховою компанією «Теком» перераховано 16310,69 грн. ( а.с.52).

Крім того, позивач здійснив оплату експертизи транспортного засобу в розмірі 436 грн. та витрати на сповіщення ОСОБА_2 про проведення експертного дослідження на суму 75,56 грн.

Вирішуючи спір,суд правильно застосував ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону «Про страхування» які передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перевіряючи доводи апелянта щодо відсутності повноважень експерта ОСОБА_5 на проведення експертного дослідження автотранспортного засобу,апеляційним судом на запит отримана відповідь Міністерства юстиції України від 17.06.2014р.,з якої вбачається,що рішенням ЦЕКК від 24.04.2009р. ОСОБА_4 підтверджено кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз та продовжено термін дії свідоцтва до 24.04.2012р.,тобто на час проведення експертного дослідження автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 мав право на проведення такого дослідження ( а.с.316).

Не заслуговує на увагу довод апелянта про те,що ТОВ «Адіс-Авто» не мав права на виконання робіт по технічному обслуговуванню автотранспорта,оскільки довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується право ТОВ «Адіс-Авто» на технічне обслуговування та ремонт автомобілів. ( а.с.56).

Не може бути підставою для скасування рішення довод апелянта про те,що позивач не є правонаступником ЗАТ СК «Теком»,з яким ОСОБА_3 уклала договір страхування,оскільки із п.п.2.3,2.4 Статуту ПрАТ СК «Теком» вбачається,що Пр АТ СК «Теком» є новою назвою ЗАТ СК «Теком» та відповідає за пов*язаними з його існуванням забов*язаннями ( а.с.7).

Необгрунтованим є довод апелянта про те,що ОСОБА_3 не укладала договір страхування,оскільки в ньому відсутній її справжній підпис,тому що в договорі страхування від 21.05.2010р. є підпис «Пінчук»,а справжність підпису має визначати тільки фахівець,однак ОСОБА_2 з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи не звертався ні в суді першої,ні в суді апеляційної інстанцій.

Не може бути підставою для скасування рішення суду і довод апелянта про те,що стягнувши в нього 16310,69грн.,йому не повернули деталі автомобіля НОМЕР_3,оскільки ОСОБА_2 з такою вимогою та письмовою заявою до страхової компанії не звертався,а також не послався на норму матеріального права,за якою саме страхова компанія повинна повернути йому деталі автомобілю.

Не заслуговує на увагу довод апелянта про те,що його не запрошували для складання рахунку вартості ремонту,оскільки телеграма з викликом ОСОБА_2 була йому особисто вручена ( а.с.25).

Судова колегія вважає,що суд повно дослідив обставини справи,правильно застосував норми матеріального права,не допустив порушень процесуального законодавства,тому підстав для скасування рішення немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду,тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1,308 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19.11.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: А.А.Калараш

ОСОБА_6