Справа № 308/5893/16-к

Провадження № 11-кп/777/265/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

09.02.2018 м. Ужгород

Суддя-доповідач Апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_1, перевіривши

апеляційну скаргу, яку подав обвинувачений ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення закрито.

Ухвалено стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати:

- за проведення експертизи № 285 від 21.09.2005 в розмірі 260,82 гривень;

- за проведення експертизи № 26 від 24.10.2005 в розмірі 250,70 гривень;

- за проведення експертизи № 388 від 06.12.2005 в розмірі 260,82 гривень;

- за проведення експертизи № 855 від 03.04.2006 в розмірі 784,62 гривень;

- за проведення експертизи № 9-122 від 11.12.2006 в розмірі 941,54 гривень;

- за проведення експертизи № 1682 від 15.05.2007 в розмірі 726,50 гривень;

- за проведення повторної комплексної судово-медично-транспортно-трасологічно-автотехнічної експертизи № 31 від 14.04.2008 в розмірі 5067,36 гривень;

- за проведення експертизи № 12-52 від 25.03.2010 в розмірі 2998,58 гривень та 812,16 гривень;

- за проведення експертизи № 20-908 від 10.06.2010 в розмірі 749,64 гривень;

- за проведення судової авто технічної експертизі № 1882/11-18 від 14.09.2011 р в розмірі 2 930,00 гривень;

- за проведення комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи № № 12092/14-52, 311/14 від 25.03.2015 в розмірі 4608,00 гривень ;

- за проведення експертизи № 10/87 від 27.04.2016 в розмірі 527,76 гривень.

У порядку ст. 100 КПК України вирішено долю речових доказів, а саме:

- автомобіль марки "Шевролет-Авео", державний реєстраційний номерний знак АО 4736АВ, який був замінений на АО 0405 МІ, який відповідно до розписки переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2, повернуто власнику.

- технічний паспорт серії РКС №392661 на автомобіль "Шевролет Авео", д. н. з. АО 4736 АВ, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, повернуто власнику.

- брюки, піджак, сорочка, взуття потерпілого, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області - повернуто ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала суду в частині стягнення з нього процесуальних витрат є незаконною. Посилається на те, що, звільняючи його від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, і при цьому, ухваливши стягнути з нього процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертиз, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, відповідно до якої, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта виключно у разі ухвалення обвинувального вироку. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущено, оскільки ні він, ні його захисник не були присутні під час проголошення оскаржуваної ухвали, а копія такої ним отримана 05.02.2018. Просить ухвалу в частині стягнення з нього судових витрат скасувати, а в решті – залишити без зміни.

Перевіривши подану обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційну скаргу, дослідивши матеріали судового провадження, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2 з таких підстав.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 395 КПК України апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції подається протягом семи днів із дня її оголошення, а абзацом 2 частини 3 цієї статті передбачено що, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється із дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження, у тому числі й із журналу судового засідання та оскаржуваної ухвали суду, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 приймали участь у розгляді судом першої інстанції кримінального провадження щодо ОСОБА_2, і що у свою чергу свідчить про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 та його захиснику – адвокату ОСОБА_5 було відомо про те, коли судом буде проголошено рішення за результатами розгляду поданого ними 25.01.2018 клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Вказане свідчить про те, що кримінальне провадження (справа) 25 січня 2018 року розглядалось за участі як адвоката ОСОБА_5, так і обвинуваченого ОСОБА_2, тобто з викликом, у тому числі, особи, яка оскаржує судове рішення. Вказаного вище дня адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_2 повідомлені судом про час та місце оголошення оскаржуваної ухвали. У зв’язку з наведеним, для вказаних осіб строк на апеляційне оскарження, відповідно до положень ст. 395 КПК України, обчислюється з моменту оголошення ухвали суду. Така позиція також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.03.2016 за результатами розгляду заяви захисника ОСОБА_6 про перегляд судових рішень із підстав неоднакового застосування норми частини третьої статті 395 КПК України, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Наведене свідчить про те, що останнім днем подачі на ухвалу від 30.01.2018 апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції чи на пошту є 06.02.2018, однак, як убачається зі змісту поданої обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційної скарги, датою підписання якої є 07.02.2018 і, що цього ж дня, апеляційна скарга подана до Ужгородського міськрайонного суду, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду, і що у свою чергу свідчить про те, що обвинуваченим ОСОБА_2 пропущено передбачений п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України семиденний строк на апеляційне оскарження постановленої 30.01.2018 Ужгородським міськрайонним судом оскаржуваної ухвали.

Разом із тим, із поданої апеляційної скарги вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, вважаючи такий не пропущеним, що у свою чергу, з урахуванням вищенаведених норм та обставин, не відповідає дійсності.

Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК України передбачено, що  апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо така подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, а відповідно до ч. 5 цієї статті копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Вищенаведені норми та обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги обвинуваченому ОСОБА_2, як особі, що її подала.

При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги враховується те, що саме неухильне дотримання вимог КПК України є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений апелянтами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявлення клопотання про поновлення такого строку, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.

Керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав обвинувачений ОСОБА_2, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2018 року щодо ОСОБА_7, – повернути обвинуваченому ОСОБА_2, як особі, що її подала.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати обвинуваченому ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й на підставі ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Суддя І. В. Стан