Справа №2-113/09  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  08 травня 2009 року                                  м.Радехів  

  Радехівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.  

          секретаря судового засідання Харків М.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радехів справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу ОСОБА_2 «Візейська» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі про перерахунок відшкодування шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я,  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду із просьбою стягнути із ДП «Львіввугілля» недоплачений втрачений заробіток з 01.07.92р. по 31.03.01р. в сумі 19819,26грн.. Крім цього, просить стягнути із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі в його користь недоплачений заробіток з 01.04.01р. по 30.09.08р. в сумі 38397,32грн. і зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі здійснити перерахунок та продовжити виплату втраченого заробітку з 01.10.08р. в сумі 1551,84грн. до змін в законодавстві.  

У судовому засіданні позивач частково змінив позовні вимоги і просить стягнути із Державного підприємства «Львіввугілля» недоплачений заробіток за період з 01 липня 1992 року по 30 вересня 2008 року в сумі 58216,58грн., а на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі покласти обов’язок здійснити перерахунок і виплату йому втраченого заробітку за період з 01 жовтня 2008 року по 01 березня 2009 року в сумі 1551,84грн. та здійснити перерахунок і виплату втраченого заробітку з 01 березня 2009 року із подальшим продовженням проведення всіх необхідних перерахунків у відповідності до вимог чинного законодавства України. Вказані позовні вимоги позивач підтримав в повній мірі та в обґрунтування останніх показав, що під час роботи на шахті №8 «Великомостівська» він отримав професійне захворювання. Таким чином, висновком Галицької МСЕК йому встановлено втрату працездатності в розмірі 50% безтерміново. Вперше розмір відшкодування шкоди йому було призначено наказом по шахті в сумі 8130грн., після чого неодноразово проводилися перерахунки, які на його думку проводилися невірно. Відповідно, він звернувся до Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, які в подальшому допомоги йому провести відповідні перерахунки. В ході проведений перерахунків він встановив, що ДП «Львіввугілля» суми відшкодування шкоди значно занизили. Добровільно провести перерахунок та виплатити належні йому суми шахта відмовила, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів він вимушений звертатися до суду.  

Представник відповідача (ДП «Львівугілля» відокремлений підрозділ шахта «Візейська») щодо позовних вимог заперечив та в обґрунтування  останніх показав, що працівники шахти, які свого часу проводили нарахування позивачу сум відшкодування шкоди, на даний час не працюють. Вважає, що розрахунки позивачу у 90-роках робилися на підставі існуючої на той час законодавчої бази. Розрахунки сум відшкодування шкоди позивачу, проведені тим, визнає логічними і аргументованими. Крім цього, як показав представник відповідача, спеціалістами ДП «Львіввугілля» робилися свої розрахунки належних позивачу сум, які із розрахунками останнього не різнилися.  

Представник відповідача (Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі) у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повній мірі і показав, що розрахунки представлені позивачем відповідають чинному законодавству. Визнає, що в подальшому установа, представництво інтересів якої він здійснює, буде проводити позивачу всі необхідні перерахунки у відповідності до вимог чинного законодавства України.  

Суд вислухавши покази позивача, заперечення представника відповідача, покази представника відповідача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що позов слід задоволити із наступних міркувань.  

Як вбачається із копії трудової книжки, ОСОБА_1. працював на шахті «Великомостівська» і був звільнений з роботи 26 червня 1992 року.  

Довідкою серії 2-18 АД №004319, виданою Галицькою МСЕК м.Львова, стверджується що ступінь втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 становить 50% у зв’язку із третьою групою профзахворювання.  

Із копії наказу Західно-Українського виробничого об’єднання по видобутку вугілля ОСОБА_2 №8 «Великомостівська» №338 від 10.11.92р. вбачається, що ОСОБА_1 визначено розмір відшкодування в зарплаті в сумі 8130крб..  

Вказані вище докази, а також та обставина, що втрата професійної працездатності ОСОБА_1 безпосередньо пов’язана із роботою в минулому на шахті №8 «Великомостівська» (на сьогоднішній день шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля»), учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.10,212 ЦПК України визнаються судом належними, допустимими та достовірними.  

У відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.92р. №276 «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29.04.92р. «Про підвищення соціальних гарантій для населення»» (із внесеними змінами та доповненнями), перерахунок розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, які призначатимуться після 01.05.92р. проводиться виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів. При цьому встановлюється, що при визначенні розмірів відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, які призначатимуться після 01.05.92р., середньомісячний заробіток обчислюється за три місяці, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності.  

Аналізуючи матеріали справи (а.с.5,21,24-25) суд приходить до висновку, що в порушення вимог вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України №276 від 26.05.92р., при проведенні розрахунку відшкодування шкоди ОСОБА_1 шахтою, спеціалісти останньої виходили із середньої заробітної плати професії машиніста гірничих виїмкових машин по шахті за січень-квітень та липень 1992 року, а не з його фактичного заробітку. Тим самим, у проведенні нарахування відшкодування шкоди допущено помилку.  

Пунктом 28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93р. №472 (із змінами та доповненнями), в редакції що діяла з 18.07.94р. по 03.10.97р. визначено, зокрема що перерахунки розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) провадиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.  

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.97р. за №1100 внесено зміни до вказаних «Правил…» і одним із положень пункту 28 цього документу вказано, що середньомісячний заробіток відповідного працівника є визначальним для проведення перерахунку відшкодування (втраченого заробітку) при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів), тобто при перерахуванні розміру відшкодування слід виходити із збільшення середньомісячного заробітку.  

Узагальнюючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що представником відповідача ДП «Львіввугілля» не представлено суду альтернативних розрахунків і перерахунків втраченого заробітку ОСОБА_1 та належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, крім цього останній розрахунки, подані позивачем, визнав логічними та обґрунтованими і не оспорює, що втрата професійної працездатності ОСОБА_1 безпосередньо пов’язана із його роботою в минулому на шахті №8 «Великомостівська» (на сьогоднішній день шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля»), суд приходить до висновку, що розрахунки втраченого заробітку подані позивачем є вірними, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.  

У відповідності із вимогами ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93 (із подальшими змінами та доповненнями) та ст.ст.81,88 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати слід стягнути із ДП «Львіввугілля».  

Щодо строків позовної давності, то останні на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, не поширюються (ст.268 ЦК України).  

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,215 ЦПК України, ст.ст.268,1166 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29.04.92р. «Про підвищення соціальних гарантій для населення» №276 від 26.05.92р. та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків» №472 від 23.06.93р., суд –  

  ВИРІШИВ:  

  Позов задоволити.  

Стягнути із Державного підприємства «Львіввугілля» (ідент.код №32323256, р/р26008301401474 в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Червонограді, МФО325376) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, недоплачений заробіток за період з 01 липня 1992 року по 30 вересня 2008 року в сумі 58216,58грн. (п’ять десять вісім тисяч двісті шістнадцять грн. 58коп.).  

Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Радехівському районі здійснити перерахунок і виплату втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01 жовтня 2008 року по 01 березня 2009 року в сумі 1551,84грн. (одна тисяча п’ятсот п’ять десять одна грн. 84коп.) та здійснити перерахунок і виплату втраченого заробітку з 01 березня 2009 року із подальшим продовженням проведення всіх необхідних перерахунків у відповідності до вимог чинного законодавства України.  

Стягнути із Державного підприємства «Львіввугілля» (ідент.код №32323256, р/р26008301401474 в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Червонограді, МФО325376) державне мито в дохід держави на р/р31114095700432 в ГУ ДКУ м.Львів, МФО825014, ЄДРПОУ23963409 в сумі 582,17грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30грн. (банк ГУ ДКУ у Львівській області, МФО825014, КБКД22050000, ЄДРПОУ23963409, р/р31217259700432).  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Головуючий     підпис  

Копія вірна.  

Суддя Радехівського районного суду               Мулявка О.В.