Номер провадження: 11-кп/785/183/14
Номер справи місцевого суду: 12012170480000956
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Кулаковський А. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого Кулаковського А.О.,
суддів: Сенатора Л.І., Дирдіна О.Д.
при секретарі Стояновій Л.І.,
за участю:
прокурора Корнишева І.Л.,
представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,
захисника адвоката ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2013 року, яким:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого механіком на судах далекого плавання, який знаходиться у фактичних шлюбних стосунках, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком одного року і шести місяців.
Відповідно до ст.76 КК України, на засудженого ОСОБА_5 покладено обов'язок повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 в якості матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 130620 гривень 52 копійки, в якості моральної шкоди – 130620 гривень 52 копійки, а всього – 261241 гривню 04 копійки.
До набрання вироку законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 вирішено не обирати, -
встановила:
Як вказано у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_5 скоїв злочин за наступних обставин:
04.09.2010 року, приблизно, о 23 годині, ОСОБА_5, знаходячись на борту судна «Маєрск Сеул», яке перебувало в нейтральних водах Червоного моря, в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з громадянином ОСОБА_2, навмисно наніс останньому декілька ударів ножем в живіт, грудну клітину і голову, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, які виразилися у вигляді трьох колото-різаних поранень правої половини грудної клітини, одне з яких проникає в плевральну порожнину з пораненням легені (лінійна рана 6-го сегменту), які ускладнилися звернувшимся гемотораксом, однієї колото-різаної рани живота зліва і лівого плеча, які, згідно висновку експерта № 1533 від 10.06.2011 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя.
В апеляційній скарзі представника потерпілого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, просить вирок районного суду скасувати у зв'язку з необхідністю застосування до обвинуваченого більш суворого покарання і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм видом та розмірами є явно несправедливим через м'якість.
В доповненні до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_3 просить прийняти рішення щодо витребування відповідних даних із УМВС України в Миколаївській області відносно вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення та прийнятих щодо цього рішень, вирок районного суду скасувати у зв'язку з необхідністю застосування до обвинуваченого більш суворого покарання і ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм видом та розмірами є явно несправедливим через м'якість.
Заслухавши доповідача, представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення до неї і просив апеляційний суд про їх задоволення, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, і просили про залишення вироку районного суду без змін, як такого, що відповідає вимогам закону, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги і доповнення до неї, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, та правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються.
Суд першої інстанції належним чином дослідив докази винуватості засудженого.
Апелянт просить тільки про посилення призначеного судом покарання у відношенні винуватого.
Районний суд при призначенні покарання обвинуваченому враховував тяжкість скоєного, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом’якшують покарання, місцевий суд визнав щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом, не встановлено.
При призначенні покарання суд першої інстанції також взяв до уваги характеризуючи обвинуваченого обставини, а саме, що ОСОБА_5 за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, він раніше не засуджувався, має постійне місце проживання і роботи, страждає на тяжке хронічне захворювання – гепатит.
З урахування всіх обставин по даній справі у сукупності, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість призначення покарання у відношенні ОСОБА_5 в рамках санкції ст. 121 ч. 1 КК України, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, тобто із звільненням обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням.
При цьому, районний суд в повному обсязі задовольнив заявлені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 130620 гривень 52 копійки, та моральної шкоди в розмірі 130620 гривень 52 копійки, а всього – 261241 гривню 04 копійки.
Обвинуваченим ОСОБА_5 позовні вимоги визнані повністю.
Доводи представника потерпілого в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_5 в період досудового слідства скоїв інший злочин, не знайшли підтвердження.
ОСОБА_5 пояснив апеляційному суду, що в нього був конфлікт з жінкою, з якою він знаходиться в фактичних шлюбних відносинах, після чого вони помирилися.
Колегія суддів визнає вірним висновок районного суду про те, що ОСОБА_5 характеризується позитивно за місцем проживання і роботи, що підтверджується довідками-характеристиками (т.1 а.с. 183, 184).
Не є спроможнім твердження представника потерпілого в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_5 не зайнятий суспільно-корисною працею.
Обвинувачений працює за фахом механіком на судах далекого плавання, що вбачається з листів органів міліції за місцем реєстрації останнього (т.2 а.с. 264, 265).
Також документально підтвердженим є факт захворювання ОСОБА_5 хронічною хворобою на гепатит С (т.2 а.с. 46 – 52).
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно з’ясував всі обставини справи та призначив у відношенні обвинуваченого покарання, яке узгоджується з вимогами ст. 65 КК України, та зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2013 року, у відношенні ОСОБА_5, якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, – без змін.
Судді апеляційного суду Одеської області:
А.О. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Дирдін