ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 травня 2007 р.

№ 16/117пн

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В., Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Брянківської виправної колонії № 11 Луганської області

на ухвалу

від 26.02.2007 року Луганського апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/117пн

господарського суду

Луганської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації”

до	Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Брянківська міська рада Луганської області

3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство “Стахановський вагонобудівний завод” 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Брянківська виправна колонія № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області

про	визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:

не з’явились

від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3:

не з’явились не з’явились не з’явились не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Якушенко Р.Є., судді –Бородіна Л.І., Журавльова Л.І.) від 26.02.2007 року у справі № 16/117пн заяву Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року у справі № 16/117пн залишено без задоволення; постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року у справі № 16/117пн залишено без змін.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Брянківської виправної колонії № 11, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.112 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування норм процесуального права Луганським апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.12.2005 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду Луганської області з вимогами: визнати за ним право власності на будинки № 14, 14-а та 15, що знаходяться по вул. Б. Хмельницького, та будинок № 21, що знаходиться на мікрорайоні “Тополя” міста Брянка Луганської області, з наступним відшкодуванням Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області вартості незавершеного будівництва в сумі 14 082 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що зазначені будинки збудовані ним за власні кошти.

05.04.2006 року до Господарського суду Луганської області з позовом як 3-тя особа, що заявляє самостійні вимоги, звернулося підприємство Брянківська виправна колонія № 11 з вимогами визнати за ним право власності на житлові квартири №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 та 12в будинку № 14-а по вул. Б. Хмельницького в м. Брянка та на житлові квартири №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 17 в будинку № 15 по вул. Б. Хмельницького в м. Брянка Луганської області.

На підтвердження позовних вимог надало: акт звірення між суб’єктами угоди за 1992 рік; довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1992 рік; акт звірення між суб’єктами угоди за 1993 рік; довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1993 рік; протоколи профспілкового комітету про розподіл квартир № 15 від 15.09.1992 року, № 28 від 17.11.1993 року, 04.01.1994 року; офіційну відповідь керівника Брянківського управління шахтобудмеханізації від 23.02.2006 року про те, що позивач визнає в повному обсязі вимоги підприємства Брянківська виправна колонія № 11 про визнання права власності на 24 житлові квартири та дає свою письмову згоду цього майна у власність.

За результатами розгляду справи первісний позов було задоволено, оскільки встановлено, що позивач здійснив будівництво спірних житлових будинків на законних підставах за власні кошти; спірні житлові будинки у встановленому законом порядку прийняті в експлуатацію. В зустрічних позовних вимогах третіх осіб, зокрема підприємства Брянківської виправної колонії №11, було відмовлено через недоведеність права власності на спірні квартири.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин, є по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Заявник Брянківська виправна колонія № 11, 3-тя особа у даній справі, вважає нововиявленими обставинами документи додані до заяви. У судовому засіданні під час розгляду заяви апеляційним судом були оглянуті оригінали доданих документів.

Матеріали справи свідчать, що підставою для відмови у задоволенні вимог 3-ї особи, Брянківської виправної колонії № 11, стало не надання суду під час розгляду справи оригіналів документів на які вона посилалась в обґрунтування позовних вимог, а саме: - акту звірення між суб’єктами угоди за 1992 рік; - довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1992 рік; - акту звірення між суб’єктами угоди за 1993 рік; - довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1993 рік; - протоколи профспілкового комітету про розподіл квартир № 15 від 15.09.1992 року, № 28 від 17.11.1993 року, 04.01.1994 року.

Виявлення оригіналів цих документів після розгляду справи не може бути нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

У підпункті 1.3 пункту 1 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21 05.2002р. № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” зазначено, що не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Дослідивши решту представлених оригіналів документів, а саме: акти державної приймальної комісії про прийомку закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію від грудня 1993 року, затверджені заступником начальника УВС Луганської облдержадміністрації полковником Ляховим, договір № 51 від 22.05.1990 року між 3-ю особою та Стаханівською проектною конторою про створення (розробку) науково-технічної документації, рішення виконавчого комітету Брянківської міської ради № 295 від 21.07.1987 року “Про відведення в постійне користування земельної ділянки установі УЛ - 314/11 під будівництва 2-х 3-х поверхових 24-х квартирних житлових будинків з магазином”, архітектурно-планове завдання № 276 від 03 09.1987 року та № 302 від 28.10.1988 року на розробку проектів прив’язки 24-х квартирних житлових будинків по вул. Б.Хмельницького, викопіровка з опорного плану м. Брянки з конкретним зазначенням прив’язки житлових будинків по вул. Б.Хмельницького, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що зазначені документи є доказами, які не були своєчасно подані під час розгляду справи місцевим господарським судом та перегляду справи Луганським апеляційним господарським судом за апеляційними скаргами 3-х осіб, та про які було відомо заявникові, а тому ці докази не є нововиявленими обставинами. Касаційна інстанція вважає, що заявнику ніщо не заважало своєчасно звернутись із запитом до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (чи клопотати про таке витребування перед судом), звідки ним після закінчення розгляду справи були отримані докази, які він вважає нововиявленими для даної справи.

Враховуючи наведене, ухвала Луганського апеляційного господарсько го суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрун туються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законо давства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111, ст.ст. 112 - 114 Господарсько го процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Брянківської виправної колонії № 11 від 26.03.2007 року № 24/1111 на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 року у справі № 16/117пн залишити без задоволення, а ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 року у справі
№ 16/117пн –без змін.

Головуючий-суддя

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна Л.Рогач