Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого - судді Чередниченко В.Є., при секретарі - Штонді 0.0., за участю представника позивача — ОСОБА_1, відповідача — ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 31 березня 2009 року він надав відповідачу позику у розмірі 10000 грн., яку відповідач згідно розписки отримав та зобов'язався повернути 31.04.2009 року. Однак до теперішнього часу відповідач позику не повернув.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача борг за позикою з урахуванням індексу інфляції у сумі 10300 грн. та три проценти річних за користування грішми у розмірі 170,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що фактично він отримав від позивача суму грошей в іншому розмірі, яку вже повернув позивачу, однак розписку у позивача він взяти забув.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм цивільні правовідносини позики.

Матеріалами справи встановлено, що 31 березня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено усний договір позики, на підтвердження укладання якого відповідач надав позивачу розписку (а.с.11). Відповідно до розписки від 31 березня 2009 року, позивач надав відповідачу позику у розмірі 10000 грн., яку відповідач отримав та зобов'язався повернути позивачу до 31 квітня 2009 року. Однак у визначений у розписці строк відповідач позику не повернув.

У відповідності до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.05.2009 року по 31.10.2009 року, складає 10303 грн., відповідно до розрахунку :

10000 грн. х 100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8% х 100,9% = 10303 грн., де

-10000 - сума боргу за договором позики;

-100,5% - індекс інфляції за травень 2009 року,

-101,1% - індекс інфляції за червень 2009 року,

99,9% - індекс інфляції за липень 2009 року,

99,8% - індекс інфляції за серпень 2009 року,

-100,8% - індекс інфляції за вересень 2009 року,

-100,9% - індекс інфляції за жовтень 2009 року.

Три проценти річних від суми позики за час прострочення позики з 01.05.2009 року по 24.11.2009 року складає 170,96 грн., відповідно до розрахунку :

((3% : 365 діб) х 208 діб) х 10000 грн. : 100 % = 170,96 грн., де

-10000 - сума боргу за договором позики;

-208 діб - час прострочення;

-З% : 365 діб - розмір відсотків за добу прострочення.

Таким чином загальна сума боргу складає : 10303 + 170,96 = 10473,96 грн.

Суд вважає, що відповідач не виконав вимоги ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої „кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень" та не надав суду доказів, які б свідчили про те, що гроші насправді були отримані ним у позикодавця у меншій кількості ніж зазначено у розписці, та були ним повернуті позивачу, а також те, що розписка була забута ним у позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, у тому числі розписку від 31 березня 2009 року, суд на підставі ст.ст.526, 625,1049 ЦК України, діючи в межах заявлених позовних вимог в сумі 10470,96 грн., вважає можливим задовольнити позов повністю.

У відповідності до п.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.526,625,1046-1051 ЦК України, ст.ст.10,60,208-210,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про Г стягнення боргу за договором позики, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 і борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі - 10300 (десять тисяч триста) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 три процента річних від простроченої суми у розмірі -170 (сто сімдесят) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору - 104 (сто чотири) грн. 71 коп., та в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення ; розгляду справи 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10- { денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням _ після цього протягом 20 (двадцяти) днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: В.Є. Чередниченко