ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

23 травня 2007 р.

№ 36/293

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

головуючого

Кравчука Г.А.,

 

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецресурс”

 

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р.

 

у справі

№ 36/293

 

господарського суду

Донецької області

 

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецресурс”

 

до	Закритого акціонерного товариства “Орендне підприємство “Шахта Жданівська”

 

про	стягнення 97 206,40 грн.

 

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:

Вініченко М.В., дов. № 343 від 18.05.2007 р.;

 

відповідача:

- не з'явились;

 

В С Т А Н О В И В:

 

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. (суддя Мальцев М.Ю.) зупинено провадження по справі, а матеріали справи та повідомлення згідно частини четвертої ст. 90 ГПК України направлено до Прокуратури Донецької області. Ухвала мотивована тим, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Донспецресурс” (далі -Товариство) в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що на адресу Закритого акціонерного товариства “Орендне підприємство “Шахта Жданівська” (далі -Шахта) ним була направлена претензія № 82 від 24.03.2006 р. про погашення заборгованості, що підтверджується копією опису та фіскальним чеком № 4329 від 31.03.2006 р.;

- у поясненнях Шахти зазначалось, що претензія № 82 від 24.03.2006 р. отримана нею не була, а фіскальний чек № 4329 від 31.03.2006 р. свідчить про надсилання на її адресу претензії № 45, яка не стосується предмету спору;

- факт надіслання Товариством Шахті претензії № 82 від 24.03.2006 р. має суттєве значення для правильного вирішення спору по суті;

- складання і видача завідомо неправдивих документів може мати ознаки дій, які переслідують у кримінальному порядку відповідно до ст. 366 КК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р. (колегія суддів: Скакун О.А., Акулова Н.В., Геза Т.Д.) ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. залишено без змін. Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 04.12.2006 р. прийшов до правильного висновку про необхідність надсилання справи до слідчих органів та діяв у межах ст. ст. 34, 43 та 79 ГПК України.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р. і ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. та передати справу до господарського суду Донецької області для розгляду по суті. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята з порушенням ст. ст. 33, 34, 105 ГПК України.

Шахта не скористалась правом, наданим ст. 111² ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарський суд першої інстанції, зазначивши в ухвалі від 04.12.2006 р. про те, що факт надіслання Товариством Шахті претензії № 82 від 24.03.2006 р. має суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, та надіславши матеріали справи до Прокуратури Донецької області, порушив частину першу ст. 43 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та фактично відмовився від здійснення своєї функції -оцінки доказів по справі, переклавши її на зазначений орган.

Між тим, згідно з частиною першою ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

При цьому ст. 75 ГПК України встановлює, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 04.12.2006 р. діяв з порушенням ст. ст. 38, 43 та 75 ГПК України.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (частина четверта ст. 90 ГПК України).

Тобто, місцевий господарський суд, вважаючи, що у діяльності працівників Товариства є порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, повинен був надіслати про цей факт лише повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури, а не матеріали справи разом з повідомленням, як це було зроблено у даному випадку.

Але навіть направлення господарським судом повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури не може бути підставою для зупинення провадження у справі, оскільки це не унеможливлює розгляд справи, і, відповідно, не передбачено ст. 79 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції від 04.12.2006 р., на вказане уваги не звернув, та необґрунтовано залишив зазначену ухвалу без змін.

За таких обставин постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р. і ухвала господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням ст. ст. 38, 43, 75, 79 та 90 ГПК України, а справа -передачі до господарського суду Донецької області для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹ та 111¹³ ГПК України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецресурс” задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. у справі № 36/293 скасувати.

Справу передати до господарського суду Донецької області для розгляду по суті.

 

 

Головуючий суддя                                                   Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                      Г.М. Мачульський

 

 Суддя                                                                      В.І. Шаргало