ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 р. | № 15/220 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський комбінат хлібопродуктів” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. |
у справі | № 15/220 |
господарського суду | Чернігівської області |
за позовом | Підприємства Хлібокомбінат Щорської райспоживспілки |
до | 1) Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський комбінат хлібопродуктів”, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра” |
третя особа: | Державна виконавча служба Чернігівської області |
про | визнання недійсним договору |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Дутка Л.О., директор; Самойленко Т.Г., дов. № 5 від 22.01.2007 р.; |
відповідача-1: | — не з’явились; |
відповідача-2: | — не з’явились; |
третьої особи: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006 р. Підприємство Хлібокомбінат Щорської райспоживспілки (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним з моменту укладання договір № 8 від 23.01.2006 р. про відступлення права вимоги (далі –Договір № 8), укладений між Відкритим акціонерним товариством “Чернігівській комбінат хлібопродуктів” (далі –Комбінат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Астра” (далі –Товариство).
Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що Договір № 8, згідно якого Комбінат уступив Товариству право вимагати борг у розмірі 16 109,00 грн., стягнутий рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.06.2005 р. по справі № 13/132, не відповідає нормам Конституції України, ЦК України, ГПК України та Закону України “Про виконавче провадження”.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.11.2006 р. (суддя Федоренко Ю.В.) позовні вимоги Підприємства задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. (колегія суддів: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що Договір № 8 суперечить ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, ст. ст. 509, 512 ЦК України, ст. 111 Закону України “Про виконавче провадження” та порушує права та охоронювані законом інтереси Підприємства.
Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. і рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2006 р. скасувати та припинити провадження у справі. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Комбінат обґрунтовує тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті рішення та постанови, які оскаржуються, було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права: ст. ст. 16, 33, 509, 512, 515 та 516 ЦК України, ст. ст. 80 та 121 ГПК України.
Підприємство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Комбінату, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. і рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2006 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Підприємство обґрунтовує тим, що вказані рішення та постанова прийняті у відповідності до законодавства України.
Товариство та Державна виконавча служба Чернігівської області не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Комбінату до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Комбінату не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:
– рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.06.2005 р. у справі № 13/132 з Підприємства на користь Комбінату стягнуто заборгованість у розмірі 16 109,03 грн.;
– на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2005 р. у справі № 13/132 видно наказ від 14.06.2005 р., в якому у якості стягувача зазначено Комбінат;
– 23.01.2006 р. між Комбінатом та Товариством було укладено Договір № 8, відповідно до умов якого Комбінат передав, а Товариство прийняло на себе право вимоги від Підприємства 16 109,03 грн. заборгованості, стягнутої з Підприємства за рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.06.2005 р. у справі № 13/132.
Згідно з частиною п’ятою ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі –рішення).
Таким чином, виконання судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони (у даному випадку –Комбінату) на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України “Про виконавче провадження”.
Ст. 25 ГПК України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства або організації. З правилами цієї статті кореспондують положення частини п’ятої ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Ст. 121 ГПК України не передбачає здійснення зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом заміни сторони (стягувача) іншою особою, у тому числі у зв’язку з укладанням стягувачем договору уступки вимоги відповідного боргу.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, Договір № 8 не відповідає вимогам ГПК України та Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки вказані законодавчі акти не передбачають заміну сторони (стягувача) шляхом укладання договору уступки вимоги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Комбінату не спростовують висновку апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський комбінат хлібопродуктів” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. у справі № 15/220 господарського суду Чернігівської області –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало