ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р. | № 05-5-27/253 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С.- головуючий, судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу науково-творчої громади “Віталіс”, м. Київ (далі - НТГ “Віталіс”)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2007 та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007
зі справи № 05-5-27/253
за позовом НТГ “Віталіс”
до закритого акціонерного товариства “Завод “Червоний жовтень”, м. Київ (далі - Завод)
про стягнення 280 223 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Якименка Р.І.,
відповідача –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2007 (суддя Дідиченко М.А.) позовні матеріали повернуто НТГ “Віталіс” без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на те, що названим товариством не подано суду доказів надсилання відповідачеві (Заводу) копії позовної заяви.
НТГ “Віталіс” подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий, судді Шипко В.В. і Зубець Л.П.) цю апеляційну скаргу повернуто скаржникові без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України НТГ “Віталіс” просить скасувати оскаржувані ухвали попередніх судових інстанцій та передати дану справу на розгляд господарського суду міста Києва. Скаргу мотивовано порушенням названими судовими інстанціями норм процесуального права у винесенні цих ухвал.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права у винесенні оскаржуваних ухвал, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим господарським судом у винесенні оскаржуваної ухвали від 15.01.2007 встановлено:
- НТГ “Віталіс” подано фіскальний чек від 09.01.2007 № 3485 і опис вкладення в цінний лист від 09.01.2007 як доказ надсилання ним Заводові копії позовної заяви від 08.01.2007 № 1 за адресою, зазначеною в цій заяві: 04074 м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6;
- водночас у договорі від 07.07.2003 № 108, який додано НТГ “Віталіс” до позовної заяви, зазначено ще й поштову адресу Заводу: 08500 м. Фастів Київської області, вул. Орджонікідзе, 50.
Апеляційною інстанцією у винесенні оскаржуваної ухвали від 19.02.2007 зазначено:
- оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду винесено 15.01.2007, а апеляційну скаргу на цю ухвалу подано НТГ “Віталіс” 29.01.2007;
- клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги до останньої не додано і в тексті апеляційної скарги також не містилося відповідного прохання
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб).
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (пункт 2 частини першої статті 57 ГПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Стаття 93 Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 03.03.2005 № 2452-IV) визначає місцезнаходження юридичної особи як адресу організації або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру (частина четверта статті 89 Цивільного кодексу України).
У додатках до позовної заяви НТГ “Віталіс” (цю заяву разом з іншими документами додано до касаційної скарги) є завірена копія листа Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 21.11.2006 № 21-10/6854 про надання витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), в якому зазначено адресу Заводу: 04074 м. Київ, Оболонський район, вул. Новозабарська, 2/6, що відповідає місцезнаходженню відповідача, зазначеному НТГ “Віталіс” в її позовній заяві.
Що ж до поштової адреси відповідача (Заводу), на наявність якої в укладеному сторонами договорі суд послався в оскаржуваній ухвалі від 15.01.2007, то вона з урахуванням наведеного не могла вважатися місцезнаходженням даної юридичної особи в розумінні згаданих статті 93 Цивільного кодексу України і пункту 2 частини другої статті 54 ГПК України.
Таким чином, місцевий господарський суд безпідставно повернув зазначену позовну заяву, припустившись у зв’язку з цим неправильного застосування пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.
В свою чергу, апеляційна інстанція, виносячи оскаржувану ухвалу від 19.02.2007, не взяла до уваги, що:
- у числі додатків до поданої НТГ “Віталіс” апеляційної скарги від 29.01.2007 № 1/1-05-27/253 (яку разом з іншими документами також додано до касаційної скарги) значилися, зокрема, “позовна заява та клопотання –на 33 арк.” (причому в матеріалах справи немає акта, який складався б апеляційним господарським судом з приводу відсутності клопотання в числі додатків до апеляційної скарги);
- серед зазначених додатків дійсно наявне клопотання НТГ “Віталіс” про “продовження строку подання” апеляційної скарги з даної справи.
Отже, повертаючи апеляційну скаргу НТГ “Віталіс” з посиланням, зокрема, на відсутність клопотання про відновлення строку подання такої скарги, апеляційний господарський суд також припустився неправильного застосування норми процесуального права –пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України.
Згідно з частиною першою статті 11110 названого Кодексу порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 11113 ГПК України у випадку скасування касаційною інстанцією, зокрема, ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу науково-творчої громади “Віталіс” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 зі справи № 05-5-27/253 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Суддя В. Москаленко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко