ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 травня 2007 р.

№ 17/5

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді

Грека Б.М. –(доповідача у справі)

суддів :

Уліцького А.М. Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський торговий дім “Ч.Т.Д.”

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.07

у справі

№17/5

господарського суду

Рівненської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “ППЛ”

до	Відкритого акціонерного товариства “Рівнегаз”

треті особи

Товариство з обмеженою відповідальністю “Київський торговий дім Ч.Т.Д.”, Закрите акціонерне товариство “Корпорація “Літа”

про	стягнення 99321,29 грн.

за участю представників від:

позивача та скаржника

Удод В.А. (довіреності від 17.09.04, від 26.08.05, від 05.05.05)

відповідача

Чумак В.О., (дов. від 16.05.07), Янкевич Л.Д. (дов. від 02.01.07)

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Науково-виробнича фірма "ППЛ" звернулось до господарського суду з позовом про зобов’язання ВАТ “Рівнегаз” (відповідача) відвантажити 1419,20 тонн цементу  марки М-500, вартістю 52411,50 грн. та 99321,29 грн. штрафних  санкцій за невиконання  договірних зобов’язань. Заявлені вимоги мотивовано наявністю договірних  відносин по поставці цементу.

Під час розгляду справи, позивач передав ТОВ “Київський торговий дім” ЛТД”  право вимоги від ВАТ “Рівнегаз” по поставці цементу в кількості 1419,20 тонн  та сплаті штрафних  санкцій в сумі 99321,29 грн.

Заявою від 10.05.06 ТОВ “Київський торговий дім” Ч.Т.Д.” уточнило вимоги та  просило стягнути з відповідача  1419,20 тонн цементу марки М-500 шляхом перерахування 425760,00 грн. на розрахунковий рахунок ЗАТ  “Корпорація “Літа” для сплати  вартості цементу  по договору поставки № 17  від 29.07.05 та додатку  до договору від 10.05.06.

Відповідачем надано зустрічний позов про визнання  недійсним договору № 9/01 від 28.02.01, укладеного з ТОВ "Науково-виробнича фірма "ППЛ". Заявлена вимога була  предметом неодноразових судових розглядів. Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.09.06 ТОВ “НВЦ "ППЛ" в задоволенні позову до ВАТ "Рівнегаз"  було відмовлено в зв’язку з передачею  права вимоги ТОВ "КТД "Ч.Т.Д".

Позов ТОВ "КТД "Ч.Т.Д."  задоволено та стягнуто з ВАТ "Рівнегаз" на користь 3-ої особи з самостійними вимогами  1419,20 тонн цементу марки  М-500 шляхом перерахування 425760,00 грн. на розрахунковий рахунок  ЗАТ  "Корпорація "Літа" для сплати 1419,20 тонн цементу марки М-500 за договором поставки № 17 від 29.07.05 та 99321,29 грн.  штрафних санкцій.  Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.07 задоволено апеляційну скаргу. Рішення господарського суду Рівненської області від 22.09.06 скасовано.

Суб’єкт касаційного оскарження вважає, що постанова  Львівського апеляційного господарського суду від  19.12.07 прийнята з порушенням  ст.ст. 15, 16, 257, 261, 262, 264 Цивільного кодексу України та ст.ст.  1,2, 22, 26, 27 Господарського процесуального кодексу України, та просить скасувати постанову Львівського  апеляційного господарського суду від 19.02.07, а рішення господарського суду Рівненської області від 22.09.06 залишити без змін.

Заслухавши  суддю –доповідача, пояснення представників сторін,  розглянувши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши  застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна  скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судових актах, 28.02.01 між ВАТ "Рівнегаз" та ТОВ "НВЦ "ППЛ" укладено договір поставки № 9/01, згідно з яким ВАТ "Рівнегаз" зобов’язався відвантажити  цемент марки М-500 по ціні 194,40 грн. за 1 тонну з урахуванням оплати залізничного тарифу.

У пред’явленому до суду позові, ТОВ “НВЦ “ППЛ” з посиланням на правові акти,  просило  ВАТ “Рівнегаз” виконати договір поставки в частині   відвантаження 1419 тонн  цементу марки М-500 та стягнення штрафних санкцій в розмірі 52411,50 грн. В ході розгляду справи ТОВ Науково-виробнича фірма "ППЛ" на підставі договору передачі права вимоги № 9/01-1 від 14.02.05 передало  ТОВ "Київський  торговий дім "Ч.Т.Д." своє право  вимоги від ВАТ "Рівнегаз" по поставці цементу в кількості 1419,20 тонн та сплаті штрафних санкцій в сумі 99321,29 грн.

Так, ТОВ "Київський  торговий дім “Ч.Т.Д.” звернулося  до суду з вимогою про виконання зобов’язання  по поставці  цементу та сплаті  штрафу. Суд першої інстанції, зважаючи  на факт уступки права  вимоги по договору  № 9/01 від 28.02.01, відмовив  в задоволенні позову ТОВ “НВЦ "ППЛ". Втім  щодо заявлених вимог ТОВ “КТД "Ч.Т.Д." та на  підставі матеріалів справи, та аналізу первинних документів, приписів чинного законодавства, зроблено  висновок про задоволення позову.

Задовольняючи  вимоги про повернення цементу та  стягнення штрафу за  невиконання зобов’язань, місцевий  господарський суд  не зробив висновків та не вирішив питання за зустрічною позовною вимогою ВАТ "Рівнегаз" про визнання договору  № 9/01 від 28.02.01 недійсним.

Апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення  місцевого господарського суду, зробив висновок, що позивачем ТОВ "Науково-виробнича  фірма  "ППЛ"  не доведено факту належного виконання умов договору від 28.02.01 № 9/01 щодо повідомлення  постачальнику реквізитів на відправлення цементу, оскільки п.п.6, 10 договору передбачають приймання-передачу цементу  по залізничній станції Київ за умови  повідомлення  Постачальнику  відвантажувальних реквізитів. Крім того, апеляційним судом зроблено застереження, що надані факсокопії повідомлення реквізитів, не можуть братися до  уваги як належні докази. По вимогам  ТОВ "Київський торговий дім "Ч.Т.Д." зроблено висновок про відсутність  підстав для задоволення, так як сплив термін позовної давності.

Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного  Суду України "Про судові рішення", викладених у п.1.6 постанови від 29.12.76 № 11, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для  даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому  засіданні. Мотивувальна частина рішення повинна мати посилання на закон та  інші правові акти матеріального права.

Згідно ст. 11110  Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування  або зміни рішення  місцевого або апеляційного господарського суду  є порушення або неправильне  застосування норм матеріального чи процесуального права. Колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає, що ухвалені по справі судові  акти не можна  вважати законними та такими, що  ухвалені відповідно  норм матеріального і процесуального права. Із матеріалів справи слідує, що відповідачем ВАТ "Рівнегаз" під час слухання  справи заявлено зустрічний позов про визнання  договору № 9/01 від 28.02.01 недійсним.  Висновки суду щодо даної вимоги в рішенні суду відсутні, що є грубим порушенням ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, натомість висновки по даній вимозі суттєво впливають на результати заявлених позовів про  зобов’язання поставити цемент та  сплатити штраф. В той же час, апеляційний господарський суд в порушення ст. 101 та  43 Господарського процесуального кодексу України не дав правової оцінки цим обставинам.

Відповідно до ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Отже, правова природа  положень процесуального законодавства дозволяє суду самостійно з’ясувати  фактичні обставини, що мають значення  для справи, зібрати додаткові докази, додатково дослідити та оцінити докази. Разом з тим, апеляційний господарський суд всупереч застереженням процесуального законодавства, відхилив  як доказ, надані  факсокопії без аналізу  матеріалів справи,  та їх оцінки в сукупності.

Окрім того, колегія суддів відмічає, що постанова апеляційного господарського суду  винесена в порушення вимог ст. 105 Господарського процесуального кодексу України так як в постанові, окрім викладення хронологічного руху справи та заявлених  клопотань, не наведено мотивів та  обґрунтувань  неправомірності  чи незаконності  прийнятого рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що відповідно до приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд  не має права оцінювати, переоцінювати обставини справи, витребувати та досліджувати нові докази, то рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді суду слід перевірити доводи скаржників, з’ясувати наведені в цій постанові обставини справи, розглянути питання про доцільність  витребування  нових доказів, дослідити  наявні у справі докази, дати  їм та доводам  сторін належну правову оцінку, та ухвалити законне  і обґрунтоване  рішення .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 1119, 11113 Господарського  процесуального кодексу  України,  Вищий    господарський    суд   України  

П О С Т А Н О В И  В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський торговий дім "Ч.Т.Д." задовольнити частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.07 та рішення господарського суду Рівненської області від 22.09.06 по справі № 17/5 скасувати, а  справу направити до господарського  суду  Рівненської області на новий розгляд.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    А. Уліцький

                                                                                                    Л. Стратієнко