Судове рішення #69466393

Номер провадження № 11-кп/785/130/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Праведний В. Г.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11.02.2014 року                                                                                            м. Одеса

Колегія суддів палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого          Праведного В.Г.

суддів:          Мевлід Т.М., Кадегроб А.І.

за участю прокурора          Ксенофонтова Є.С..

при секретарі          Кофовій А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Саратського районного суду Одеської області від 19.11.2013 року,яким


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Сарата Одеської області, проживав без зареєстрації в с. Долинка вулиця Молодіжна, 9, Саратського району, Одеської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, не працюючий, раніше судимий:

-11 квітня 1991 року Саратським районним судом Одеської області за ст.ст. 98, 81 ч. 3, 42 КК Ураїни до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України, з відстрочкою від відбування покарання на 2 роки;

-27 листопада 1991 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2, 43 КК України до трьох років позбавлення волі, ст. 25 - 1 КК України, умовно з обов’язковим притягненням до праці;

-09 липня 1992 року Бердянським міським судом Запорізької області за ст.ст. 17,183 ч.1, 43 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 12.08.1996 році звільнився у зв’язку з відбуттям покарання;

-30 вересня 1998 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2, 140 ч.3, 141 ч. 2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі, 17.08.2001 році звільнився від відбування покарання, на підставі ст. 5 Закону України «Про амністію»;

-04 жовтня 2002 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 28.09.2005 році звільнився у зв’язку відбуванням покарання;

-27 червня 2006 року Саратським районним судом Одеської області за ст.ст. 15,185 ч. 3, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-07 лютого 2007 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 185 ч. 3, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-07 серпня 2007 року Саратським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання умовно - достроково на 3 місяці 10 днів, на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса від 14 червня 2010 року;

          -15 квітня 2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч.3 KK України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-12 жовтня 2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3, ч.4 KK України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-05 грудня 2011 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст. ст. 190 ч. 2,185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-07 серпня 2012 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч. 2,185 ч. 3, 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-02 квітня 2013 року Саратським районним судом Одеської області за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч.2, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Саратського районного суду Одеської області від 02 квітня 2013 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 5 (п’ять ) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В строк остаточного покарання зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Саратського районного суду Одеської області від 02 квітня 2013 року.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 24 січня 2011 року.

Вирішена доля речових доказів по справі:

-дактилоскопичні плівки, зазначені на а.с. 37 - знищити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін,-


ВСТАНОВИЛА:


Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що:

- 31 січня 2006 року, приблизно об 11 годині, він, з метою таємного викрадання чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла, проник до приміщення будинку № 345, розташованого по вулиці Леніна в с. Зоря Саратського району, Одеської області, звідки таємно, повторно, викрав грошові кошти у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень, які належали на праві власності потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив потерпілій матеріальні збитки на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує, що суд при визначенні міри покарання не врахував пом’якшуючі його провину обставини, а саме його примірну поведінку , щире каяття, стан його здоров’я, його матеріальне та сімейне становище, думку потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого, просить вирок скасувати, призначити йому більш м’яке покарання у вигляді відбування строку у колонії-поселенні.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з апеляційною скаргою та матеріалами кримінальної справи, заслухавши прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає зміні у частині призначення покарання ОСОБА_2, з наступних підстав.

Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюються фактичні данні, а ставиться питання про пом’якшення призначеного судом покарання , колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання , згідно ст..65 КК України, врахував як пом’якшуючі обставини по справі, так і обтяжуючі обставини, його щире каяття, матеріальне та сімейне становище; стан здоров’я, думку потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого, межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, яка відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово судимий.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 остаточне покарання суд помилково послався на ч.4 ст.70 КК України , тоді як повинен був керуватись ст..71 КК України , призначивши йому покарання за ст..185 ч.3 КК України у вигляді 4-х років позбавлення волі , а на підставі ст..71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Саратського районного суду Одеської області від 2.04.2013 року у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття 5 років і 6 місяців позбавлення волі.

В решті вказаний вирок суду залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,-



УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Вирок Саратського районного суду Одеської області від 19.11.2013 року відносно ОСОБА_2 – змінити в частині призначення покарання.

Вважати його засудженим за ст..185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст..71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Саратського районного суду Одеської області від 2.04.2013 року у вигляді 1 року і 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття 5 років і 6 місяців позбавлення волі.

.В іншій частині цей вирок залишити без зміни.


Судді апелляційного суду

Одеської області:                                                                      


ОСОБА_4 ОСОБА_5                              ОСОБА_6



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація