Справа № 372/276/15-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.

Провадження № 22-ц/780/191/18 Доповідач у 2 інстанції Сушко

Категорія 46 07.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.

секретар: Марченко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, Старобезрадичівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсним розпорядження та визнання недійсними державних актів на право власності на землю, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що перевіркою законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Обухівського району Київської області встановлено, що розпорядженням Обухівської РДА Козинському лісництву у постійне користування було передано 1155,1 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства, з них 492,5 га на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району. В подальшому, розпорядженням Обухівської РДА було передано у приватну власність земельні ділянки 41-му громадянину України, загальною площею 41,046 га, про що останнім було видано державні акти на право власності на землю. Надалі, громадяни відчужили надані їм земельні ділянки, загальною площею 8,0032 га, на користь ОСОБА_1, в результаті чого, останньому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. В подальшому цільове призначення земельної ділянки було змінено з особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, про що ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Відведені земельні ділянки відносились до категорії земель лісового фонду та перебували у користуванні ДП «Київське лісове господарство». Таким чином, вважав, що з державної власності без згоди Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та без згоди землекористувача ДП «Київське лісове господарство» незаконно вибули вказані земельні ділянки. Тому, просив суд визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3; визнати недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради»; визнати недійсним державний акт НОМЕР_2 від 25.10.06, виданий на ім'я ОСОБА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1; витребувати на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_1, вартістю 852321,00 грн.; визнати за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» задоволено повністю.

Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Визнано недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради».

Визнано недійсним державний акт НОМЕР_2 від 25.10.06, виданий на ім'я ОСОБА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1.

Витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_1.

Визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ПАТ «Європейський газовий банк» просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що позивач має довести, що протягом 12 років він не знав і не міг знати, що спірна земельна ділянка вибула із власності ДП «Київське лісове господарство». Вказує, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань того, коли та за яких обставин прокуратурою була здійснена перевірка законності відведення у власність громадянам земельних ділянок на території Обухівського району Київської області, чому проводилась така перевірка та які висновки з неї були зроблені. Вказує, що оскаржуване рішення грубо порушує права та інтереси ПАТ «Європейський газовий банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного Банку України. Зазначає, що на момент розгляду справи судом спірна земельна ділянка вже була передана ОСОБА_1 в іпотеку АТ «Європейський газовий банк».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з державної власності без згоди Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та згоди землекористувача ДП «Київське лісове господарство», незаконно вибули земельні ділянки шляхом прийняття розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, чим порушено інтереси держави. Спірне розпорядження прийнято всупереч вимогам ст.ст. 56, 84 Земельного кодексу України, оскільки ними передано у власність землі, які заборонено передавати у власність та тим самим змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського. Визнаючи недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації суд вважав за необхідне визнати недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради від 18.08.2006 року № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради» та визнати недійсним державний акт, який був виготовлений на підставі вищевказаного рішення, оскільки такі вимоги є похідними і направлені на відновлення порушених прав держави.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Суд першої інстанції також вважав правомірними позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки, оскільки в ході розгляду справи було встановлено неправомірність розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо їх надання відповідачам, тому порушене право землекористувача та уповноваженого органу держави, як власника підлягає судовому захисту. Також, суд першої інстанції вважав доцільним визнати за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №746 від 29 грудня 2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах території Старобезрадичівської сільської ради", в т.ч. і ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право власності на землю та надано дозвіл на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю.

30 грудня 2003 року ОСОБА_9, отримала державний акт НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_8, отримала державний акт НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_7, отримала державний акт НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_6, отримала державний акт НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_2, отримала державний акт НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_5, отримала державний акт НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку, площею 1.001 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_4 отримала державний акт НОМЕР_9 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

30 грудня 2003 року ОСОБА_3, отримала державний акт НОМЕР_10 на право власності на земельну ділянку, площею 1.000 га.

09 березня 2006 року ОСОБА_9, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №755.

09 березня 2006 року ОСОБА_8, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №761.

09 березня.2006 року ОСОБА_7, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №704.

09 березня 2006 року ОСОБА_6, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №701.

09 березня 2006 року ОСОБА_2, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №698.

09 березня 2006 року ОСОБА_5, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.001 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №683.

09 березня 2006 року ОСОБА_4, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.001 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №707.

09 березня 2006 року ОСОБА_3, відчужила належну їй земельну ділянку площею 1.000 га ОСОБА_1, за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №710.

28 березня 2006 року ОСОБА_1, отримав державний акт НОМЕР_11, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів від 28 березня 2006 року № 1590, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

18 серпня 2006 року на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області №93 змінено цільове призначення земельних ділянок громадянам з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі вказаного рішення видано державні акти на право приватної власності на землі.

25 жовтня 2006 року ОСОБА_1, на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області 4 сесії 5 скликання від 18.08.2006 року № 93 отримав державний акт НОМЕР_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів від 25.10.2006 року № 2343, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до листів Головного управління Держземагенства в Київській області, від 25 листопада 2014 року, ДП «Київське лісове господарство» від 26 листопада 2014 року № 02-868 земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1, знаходяться на території земель лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва квартал 110.

Вказане, також підтверджується викопіюваннями з планшету матеріалів лісовпорядкування 2003 року, з корегування проекту формування та встановлення меж Старобезрадичівської сільської ради, із чергового кадастрового плану Старобезрадичівської сільської ради та викопіювання з карти території Старобезрадичівської сільської ради.

Крім того, підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28 лютого 2012 року № 45/01, складеним державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель Управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Київській області ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Так, з вказаного акта перевірки вбачається, що за документами та матеріалами, наданими Управлінням Держкомзему в Обухівському районі, даними Геодезичної інформаційної системи управління, матеріалами наданими ДП «Київліс» встановлено, що спірні земельні ділянки повністю або частково накладаються на землі лісового фонду (квартал 110 Козинського лісництва, виділи 13-20).

Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДП «Київське лісове господарство» погодження про можливість вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення загальною площею 8,0032 га в кварталі 110 Козинського лісництва, виділах 13-20 ДП «Київське лісове господарство» ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, не надавались.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29 червня 2011 року між АТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Анталія Плюс» було укладено кредитний договір №437-290611.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між АТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 29 червня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., та зареєстрований в реєстрі за №1863.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки предметом іпотеки є земельна ділянка площею 8,0032 га, яка розташована в Київській області, Обухівського району с. Старі Безрадичі, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2015 року у справі №372/3487/15-ц за позовом АТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Анталія Плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Анталія Плюс» перед АТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором №437-290611 від 29 червня 2011 року у розмірі 61250752,21 грн., в межах вартості предмета іпотеки звернуто стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки №669-290611/І, посвідченим 29 вересня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., та зареєстрований в реєстрі за №1863, шляхом визнання права власності за АТ «Європейський газовий банк» на земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 за ціною визначеною на підставі звіту про оцінку майна від 06 березня 2015 року в сумі 26773105,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,0032 га та визнання за Державним підприємством «Київське лісове господарство» права постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

При вирішенні спору в частинні витребуваннямайна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції на положення ст.ст.387,388 ЦК України уваги не звернув, і не врахував, що державні акти, на підставі яких земельні ділянки вибули із власності держави і передані громадянам, не оспорено. Без визнання їх недійсними, витребування земельних ділянок від інших осіб, які набули їх у власність, зокрема, за цивільно-правовими угодами, неможливо, оскільки не оспорення первісного переходу права власності від власника до іншої особи і визнання незаконною правової підстави цього переходу не відновлює право власності такого власника, а відтак унеможливлює захист його порушеного права у спосіб, передбачений ст.388 ЦК України.

Колегія суддів також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень в порядку Глави 3 Розділу V ЦПК України у справі №6-14цс13 від 24 квітня 2013 року.

При вирішенні спору в частинні визнання за Державним підприємством «Київське лісове господарство» права постійного користування на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції, в порушення норм цивільно-процесуального законодавства, свої висновки не обґрунтував. Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не скасовано право власності осіб, яким перейшло зазначене право від держави, а тому підстави для визнання права користування відсутні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3; визнання недійсним підпункту 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради» та визнання недійсним державного акту, який був виготовлений на підставі вищевказаного рішення , з огляду на наступне.

Відповідно до ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.56 ЗК України згідно якої громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Інших випадків, які б передбачали можливість передачі земель лісогосподарського призначення у власність громадянам та юридичним особам, законодавством не встановлено.

Таким чином, встановивши, що з державної власності незаконно вибули вказані земельні ділянки, які заборонено передавати у приватну власність та змінювати їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення суд першої інстанції правильно задовольнили позов у цій частині.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Європейський газовий банк» про те, що позивач має довести, що протягом 12 років він не знав і не міг знати, що спірна земельна ділянка вибула із власності ДП «Київське лісове господарство», відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Про застосування позовної давності може бути заявлено стороною у спорі (ч.4 ст.267 ЦК України, у редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що заява про застосування позовної давності булла заявлена стороною у справі. Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач знав про свої порушене право, або міг дізнатися.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з рішення суду в частині вирішення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_1; визнання за Державним підприємством «Київське лісове господарство» права постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером НОМЕР_1.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3; визнання недійсним підпункту 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради» та визнання недійсним державного акту, який був виготовлений на підставі вищевказаного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню частині вирішення позовних вимог про витребування з незаконного володіння та визнання права постійного користування на земельну ділянку, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року в частині вирішення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером НОМЕР_1; визнання за Державним підприємством «Київське лісове господарство» права постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «08» лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: