ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року

м.Суми

Справа №585/3179/17

Номер провадження 22-ц/788/274/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

та сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2017 року у складі судді Яковця О.Ф., ухвалене у м. Ромни,

в с т а н о в и в:

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 8000 грн., завдану йому внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції з Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Свої вимоги мотивував тим, що він засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання у Роменській виправній колонії № 56 з 04 травня 2005 року.

17 січня 2017 року відповідач вручив йому листи Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2017 року, в яких повідомлялося про розгляд справи в суді за його позовом до Роменської виправної колонії № 56, що були зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі за № 130 та № 132 відповідно.

Вказані листи були вручені йому у відкритому вигляді, чим порушено його права на таємницю кореспонденції із суду. Вказує, що незаконні дії відповідача завдали йому моральної шкоди, він тратив спокій, сон та працездатність, порушився його нормальний хід життя та посилились душевні страждання.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії № 56 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову без законних підстав, оскільки відповідач втрутився у його право на повагу до кореспонденції.

Крім того, вказує, що нотаріально посвідченої довіреності на отримання в суді його кореспонденції (документів) відповідач від нього не мав, а тому і не майв жодного права на її отримання.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в Державній установі «Роменська виправна колонія № 56».

17 січня 2017 року ОСОБА_1 був вручений відповідачем лист Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2017 року, в якому повідомлялась дата розгляду справи за його позовом до Роменської виправної колонії № 56 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав особи на таємницю кореспонденції у справі № 585/4727/16-ц на 31 січня 2017 року на 08 год. 30 хв. Вказаний лист суду в цей же день був зареєстрований відповідачем в журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі, про що свідчить відтиск штемпеля колонії (а.с. 6).

17 січня 2017 року позивач отримав від адміністрації Роменської виправної колонії № 56 лист Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2017 року, в якому повідомлялась дата розгляду справи за його позовом до Роменської виправної колонії № 56 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав особи на таємницю кореспонденції у справі № 585/4520/16-ц на 17 січня 2017 року на 15 год. 00 хв. Вказаний лист суду цього ж числа відповідач зареєстрував в журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі, про що свідчить відтиск штемпеля колонії (а.с. 7).

Згідно з довідкою старшого секретаря Роменського міськрайонного суду, по справі № 585/4520/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Роменської РВК № 56, 16 січня 2017 року представником Роменської виправної колонії № 56 без зазначення прізвища було отримано судову повістку (повідомлення) на руки, про що мається розписка в матеріалах вище зазначеної справи на арк. 74 (а.с. 50).

У довідці старшого секретаря Роменського міськрайонного суду по справі № 585/4727/16-ц зазначено, що ОСОБА_1 направлено повідомлення нарочно працівнику Роменської виправної колонії № 56. У вище зазначеній справі є повідомлення про вручення поштового відправлення 16 січня 2017 року без зазначення прізвища отримувача на а.с. 47 (а.с. 55).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не встановлено, що адміністрація Роменської виправної колонії № 56 здійснила умисні дії щодо перегляду кореспонденції ОСОБА_1, надісланої йому з Роменського міськрайонного суду Сумської області 11 січня 2017 року, а тому відсутні протиправні дії відповідача при передачі відкритих листів з суду на адресу позивача.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 3, 4 ст. 113 Кримінально-виконавчого кодексу України (з змінами та доповненнями внесеними законом від 08 квітня 2014 року) визначено, що кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду.

Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Аналіз вказаних вище норм права та встановлені в справі обставини дають підстави вважати про відсутність протиправних дій відповідача при передачі ОСОБА_1 повідомлень про час і місце розгляду справ за його позовами в Роменському міськрайонному суді Сумської області.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач втрутився у його право на повагу до кореспонденції спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи. Зокрема, з довідок, складених старшим секретарем Роменського міськрайонного суду Сумської області вбачається, що представник колонії отримав вказану кореспонденцію для вручення позивачу у відкритому вигляді.

Вказану обставину підтвердила в судовому засіданні суду першої інстанції і представник відповідача ОСОБА_2 виправної колонії № 56.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що адміністрація Роменської ВК № 56 не здійснила протиправних дій щодо перегляду кореспонденції ОСОБА_1, надісланої йому з Роменського міськрайонного суду Сумської області 11 січня 2017 року, та правильно відмовив йому у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не надавав нотаріально посвідченої довіреності на отримання в суді кореспонденції, яка призначалася йому, не заслуговують на увагу, оскільки отримання такої довіреності законом не передбачено.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були дотриманні норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

О.І. Собина