ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

У липні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 5 471,22 грн. заборгованості, з яких 5071,22 грн. -вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗІЛ- 433102, д.н. 7205 ЯНВ, орендованого відповідачем за договором оренди № 3 від 05.01.2005 р., 400 грн. -вартість автотоварознавчого дослідження, проведеного для визначення вартості відновлювального ремонту.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути 5 071,22 грн. збитків, які складаються з вартості відновлювального ремонту, 4 320 грн. неодержаних доходів та 208,42 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи у Вищому господарському суді України (вартість квитків та оплата відрядження).

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. (суддя Зубченко І.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Орхідея" на користь виробничого кооперативу "Склоремонт" збитки у розмірі 3 901,64 грн. та судові витрати.

В решті позову відмовлено за недоведеністю.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на  неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами було укладено договори оренди автомобіля № 2 від 02.01.2003 р., №2 від 05.01.2004 р., № 3 від 05.01.2005 р., згідно якого позивач передав відповідачу на підставі акту приймання-передачі № 2 від 01.03.2003 р. автомобіль ЗІЛ- 433102, д.н. 7205 ЯНВ.

Згідно п.4.1 договору № 2 від 05.01.2005 р. строк його дії встановлено до 31.03.2005 р., а пункти 8.1, 8.3 договору передбачають обов'язок орендаря повернути автомобіль орендодавцю після закінчення строку договору оренди за актом приймання -передачі в справному стані з урахуванням нормативного зносу за період експлуатації.

Такий акт сторонами не був складений, а 23.05.2005 р. автотоварознавцем ОСОБА_1 було складено дефектну відомість за результатами огляду автомобіля та на підставі калькуляції визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 5 071,22 грн.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 1182/27 від 01.08.2006 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 3 901,66 грн. (а.с.17-23,т.2).

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Згідно зі ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що  відповідач повинен своєчасно проводити профілактичне обслуговування і поточний ремонт орендованого автомобіля протягом перших 3-х місяців, а в подальшому здійснювати і капітальний ремонт.

Задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що позивач згідно акту (накладної) №2 від 01.03.2003 р. передав відповідачу автомобіль у справному стані (а.с.51,т.2).

Разом з тим, в порушення вимог ст. 8 договору відповідач повернув автомобіль позивачу в несправному стані і вартість його відновлювального ремонту згідно висновку судової товарознавчої експертизи становить  3 901,66 грн., які і були стягнуті судом на користь позивача, а в решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування судового рішення не вбачається, оскільки воно постановлене на підставі наявних у справі доказів та відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ -111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного підприємства "Орхідея" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26 березня 2007 р. у справі за № 14/240  -без змін

Головуючий                                                                                В.І. Дерепа

Судді                                                                                            Б.М. Грек

                                                                                                                   Л.В. Стратієнко