Справа № 2-5417/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі – Чорній А.О.,
за участю позивачки – ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні характери, погляди на життя та життєві цінності, байдужого відношення чоловіка до її думок, постійні сварки та непорозуміння, у зв’язку з чим почуття між ними охололи та виникла нетерпимість у відносинах, з січня 2001 року подружжя припинило підтримувати шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, позивачка неодноразово намагалася зберегти сім’ю, але примирення між ними неможливе.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному об’ємі.
Відповідач позов визнав.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 27 січня 1993 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управляння юстиції в Одеській області (а.с.5). У обох шлюб перший. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Причиною розпаду сім’ї стали різні погляди подружжя на життя та життєві цінності, байдужого відношення чоловіка до дружини, постійні сварки та непорозуміння, що поступово призвели до охолодження почуттів між ними і нетерпимості у відносинах, у зв’язку з цим з січня 2001 року подружжя припинило підтримувати шлюбні відносини, спільне господарство вони не ведуть, проживають окремо, неодноразові спроби позивачки зберегти сім’ю виявилися марними, тому примирення між ними неможливе, на розірвання шлюбу відповідач погодився. Згоди щодо проживання та виховання дітей після розірвання шлюбу сторони досягли.
Згідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що суперечить моральним засадам суспільства.
Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін.
Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 27 січня 1993 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 79, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в дохід держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: