ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.02.2018Справа № 910/28665/15

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни

у справі № 910/28665/15

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

до публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа";

2) товариства з обмеженою відповідальністю Тогівельний центр Берег";

3) товариства з обмеженою відповідальністю Альта Експерт";

про зміну умов договору

та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

про стягнення заборгованості по кредитному договору

За участю представників сторін:

від скаржника: Пелепецький В.Д., довіреність № 206 від 24.04.2017р.;

від боржника: Шагірманов Д.О., довіреність б/н від 09.11.2017р.;

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2015 року ТОВ "Фудмаркет" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Сбербанк" (далі - відповідач) з позовом про зміну умов договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після укладання договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року відбулися істотні зміни обставин, що стосуються ведення господарської діяльності позивача, які впливають на можливість виконання останнім існуючих за договором зобов'язань.

У листопаді 2015 року ПАТ "Сбербанк" звернулось до ТОВ "Фудмаркет" з зустрічним позовом про стягнення боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2015 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісною позовною заявою

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Фудмаркет" на користь ПАТ "Сбербанк" 7 003 000 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 175 620 702 гривень 27 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 182 700 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Фудмаркет" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року залишено без змін. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року до 31 січня 2018 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 квітня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «Сбербанк» задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року до 31 січня 2018 року. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року залишено без змін.

18.04.2017р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 18 серпня 2016 року видано відповідний наказ.

Крім того, 15 червня 2017 року Вищим господарським судом України у справі № 910/28665/17 було винесено додаткову постанову в частині розподілу судових витрат за розгляд касаційної скарги.

22.06.2017р. Господарським судом міста Києва на виконання додаткової постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2017 року видано наказ щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" на користь публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 223624 грн. 80 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

15.12.2017р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

22.01.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга представника ПАТ «Сбербанк» на постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві - наказу Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р., винесену головним державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Вірою Валеріївною та яку заявник просить скасувати, як неправомірно винесену, а також визнати неправомірними дії державного виконавця при винесенні постанови ВП 54377518 від 14.12.2017р. та визнати неправомірною бездіяльність щодо несвоєчасного направлення на адресу стягувача постанови ВП 54377518 від 14.12.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодекс України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018р. скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2018р.

Присутній у судовому засіданні 01.02.2018р. представник скаржника повністю підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Представник боржника надав усні пояснення по суті скарги, в яких заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що право вимоги в частині стягнення 223624 грн. 80 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 910/28665/15, як і в частині стягнення суми основної заборгованості, перейшло до іншої юридичної особи, а відтак у ПАТ «Сбербанк» відсутні правові підстави для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни. Проте, письмових пояснень та будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень представник боржника суду не надав.

Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та документи, зокрема, копії матеріалів виконавчого провадження № 54377518, у строк, встановлений судом, не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу та наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Фудмаркет" на користь ПАТ "Сбербанк" 7 003 000 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 175 620 702 гривень 27 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 182 700 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Фудмаркет" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року залишено без змін. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року до 31 січня 2018 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 квітня 2017 року касаційну скаргу ПАТ «Сбербанк» задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18 серпня 2016 року до 31 січня 2018 року. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року залишено без змін.

18.04.2017р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 18 серпня 2016 року видано відповідний наказ.

Крім того, 15 червня 2017 року Вищим господарським судом України у справі № 910/28665/17 було винесено додаткову постанову в частині розподілу судових витрат за розгляд касаційної скарги.

22.06.2017р. Господарським судом міста Києва на виконання додаткової постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2017 року видано наказ щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" на користь публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 223624 грн. 80 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

11.01.2018р. публічним акціонерним товариством «Сбербанк» отримано постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві - наказу Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р., винесену 14.12.2017р. головним державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Вірою Валеріївною у виконавчому провадженні ВП № 54377518.

При цьому, постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 14.12.2017р. винесено державним виконавцем з посиланням на положення п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржника та його майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено (кошти на рахунках відсутні, згідно з довідками реєструючи органів майно за боржником не зареєстровано). Вказана постанова надіслана на адресу стягувача 10.01.2018р., що підтверджується копією поштового конверту, доданого до матеріалів справи.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, стягувач отримав оскаржувану постанову ВП 54377518 від 14.12.2017р. про повернення виконавчого документа - 11.01.2018р., при цьому скргу направлено до суду 19.01.2018р.

Отже, судом встановлено, що скаржник звернувся зі скаргою на дії державного виконавця у встановлений законом строк.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, копії матеріалів виконавчого провадження №54377518 суду не надав та належними засобами доказування мотиви, наведені у скарзі, не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Окрім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавець, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням. Отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону " Про виконавче провадження ", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією ( ч.2 та 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження ").

Згідно п. 2 ч 1. ст. 37 вказаного Закону, виконавче провадження припиняється, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт ( ч. 2 ст. 37 Закону ).

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону України " Про виконавче провадження " передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Натомість, з наданих суду доказів, зокрема, з витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 19.01.2018р., не вбачається, що головним державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Вірою Валеріївною у виконавчому провадженні ВП № 54377518 були вжиті всі необхідні заходи для повного виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника.

Крім того, з постанови про розшук майна боржника від 02.11.2017р. у виконавчому провадженні ВП № 54377518 вбачається наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, проте доказів встановлення їх місцезнаходження та звернення стягнення на ці транспортні засоби відсутні.

За таких обставин, доводи скаржника, про те, що в порушення вимог ст.18, ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не було здійснено необхідних та достатніх заходів для розшуку майна боржника, а також про відсутність за таких обставин підстав для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" є обґрунтованими.

Також, суд вважає такими, що підлягають визнанню неправомірними дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни щодо несвоєчасного направлення на адресу стягувача постанови №54377518 від 14.12.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх внесення.

Проте, державним виконавцем направлено постанову повернення виконавчого документа стягувану від 14.12.2017р. з пропуском майже у місячний строк, що є порушенням приписів ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення представника боржника щодо відсутності у ПАТ «Сбербанк» права звертатись зі скаргою на дії державного виконавця до суду та взагалі пред'являти наказ Господарського суду міста Києва від 22.06.2017р. до виконання, оскільки за приписами ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Однак, матеріали справи не містять доказів заміни сторони виконавчого провадження, у даному випадку стягувача його правонаступником.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни щодо винесення постанови ВП №54377518 від 14.12.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

3. Скасувати постанову ВП №54377518 головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни від 14.12.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

4. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни щодо несвоєчасного направлення на адресу стягувача постанови №54377518 від 14.12.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

5. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 06.02.2018р.

Суддя А.І. Привалов