Справа № 2 – 4290/09  

2009 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  27 жовтня 2009 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:  

Головуючого судді         Малиновського О.М.,  

при секретарі                   Стояновій І.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5, треті особи: Суворовський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, КП ЖКС „Північний” – про визнання особи такою, що втратила право користування, зобов’язання не перешкоджати у здійсненні права власності, -  

  ВСТАНОВИВ  

  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою в якій просять зобов’язати відповідачку, яка виступає від свого імені та в інтересах своєї неповнолітньої дочки, не перешкоджати їм в здійсненні прав власності в квартирі № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Капітана Кузнєцова  в м. Одесі, визнавши відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі.  

Позовна заява мотивована тим, що спірна квартира належить відповідачам на праві спільної часткової власності. Кімнати № 56,57 раніше були видані ОСОБА_6 на підставі рішень розширеного засідання профспілкового комітету заводу „Центроліт”. В наступному ОСОБА_6 06.04.2003р. помер. Особовий рахунок на квартиру № 56,57 було оформлено на ОСОБА_1 – дружину померлого. Відповідачі по справі зареєстровані на жилої площі, як колишні її мешканці та їх постійним місцем проживання є: АДРЕСА_1. В зв’язку з чим вони втратили право користування кімнатами. На думку позивачів реєстрація відповідачів на жилої площі, яка належить їм на праві власності порушує їх право користуватися, розпоряджатися та володіти квартирою. Відповідачі добровільно не бажають знятися з реєстраційного обліку. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.  

ОСОБА_2 в судовому засіданні, виступаючи від свого імені та за довіреністю від імені позивачів, просила пред’явлені позовні вимоги задовольнити.  

Відповідачка в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнала в повному обсязі, в їх задоволенні просила відмовити та пояснила, що вона з дочкою з вересня 1997 року на спірної жилої площі не проживає. Будь-які речі, належні їм, в квартирі відсутні. Постійним місцем їх проживання є квартира АДРЕСА_2. Про наявність права власності позивачів на спірну квартиру їй було відомо ще в 2003 році.  

Представник Суворовського РВ в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.  

Представник КП ЖКС „Північний”  направив на адресу суду заяву в якій просив розглядати справу у їх відсутність.  

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини прийшов до наступного.  

Судом встановлено, що на підставі рішення розширеного засідання профспілкового  комітету заводу „Центроліт” від 02.06.1994р., ОСОБА_6 було надано право на зайняття складом сім’ї з 4 чоловік жилої кімнати  площею 17,1 кв.м. в квартирі № 56/57 в будинку №97 по вулиці Капітана Кузнєцова в м. Одесі. Цим же рішенням було скасовано рішення профспілкового комітету, протокол № 53 від 23.09.1993р., яким раніше  ця кімната була виділена ОСОБА_4, оскільки вона не користувалась нею та в ній не проживала. На підставі рішення ОСОБА_6 було видано ордер № 345 від 24.06.1994р.  

В наступному рішенням розширеного засідання профспілкового  комітету заводу „Центроліт” від 23.02.2002р. ОСОБА_6 було виділено кімнату 10,1 кв.м. в квартирі № 56/57 в будинку № 97 по вулиці Кап. Кузнєцова в м. Одесі, а 28.01.2003р. було видано ордер на дану квартиру.  

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2001р., яке на даний час є чинним, ОСОБА_4 зі всіма проживаючими з нею особами була виселена з квартири АДРЕСА_3. Кузнєцова в м. Одесі.  

На підставі встановлених вище фактів, суд вважає, що  ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_5 не мають жодного правового відношення до спірної квартири. Сам по собі факт їх реєстрації на спірної жилої площі не породжує у них будь-яких прав на квартиру.  

ОСОБА_6 помер 06.04.2003р. (а/з про смерть № 792 від 08.04.2003р.). Після його смерті, особовий рахунок на квартиру було оформлено на його дружину – ОСОБА_1 Згідно наданої довідки Ф-1 в спірній квартирі зареєстровані та проживають позивачі по справі. Крім них на даної жилої площі зареєстровані ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_5  

На підставі розпорядження органу приватизації № 178095 від15.08.2003р.,  управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло від 15.08.2003р., яким було посвідчено право спільної часткової власності позивачів на квартиру № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Кап. Кузнєцова в м. Одесі.  

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).  

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦПК України, члени сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї  без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником жила або законом.  

Таким чином приймаючи до уваги, що позивачі по справі на час розгляду справи є співвласниками спірної квартири, спірні між сторонами правовідносини цивільним законодавством не врегульовані, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме застосувавши  до виниклих правовідносин ч.2 ст. 405 ЦК України.  

Факт не проживання відповідачів в квартирі № 56,57 з вересня 1997р. та відсутність в квартирі речей, був визнаний ОСОБА_4 в судовому засіданні та відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.  

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах  ОСОБА_5 слідує зобов’язати не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в здійсненні права власності квартири № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Капітана Кузнєцова  в м. Одесі та визнати їх такими, що втратили право користування квартирою № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Капітана Кузнєцова в м. Одесі.  

Заперечення відповідачки судом не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони суперечать фактам встановленим в судовому засіданні та не ґрунтуються на законі.  

Керуючись ст.ст. 10,11,57,61,64,209,212,214,215,218 ЦПК України, -  

  ВИРІШИВ  

  Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.  

Зобов’язати ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах  ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в здійсненні права власності квартири № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Капітана Кузнєцова  в м. Одесі  

Визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі № 56,57 в будинку № 97 по вулиці Капітана Кузнєцова  в м. Одесі.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя –