Справа № 2-784/2009р.  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    3 грудня 2009 року  Южноукраїнський міський суд Миколаївської області  

у складі: головуючого – судді БОБРОВСЬКОГО І.М.  

при секретарі                             ЗАЦЕПІНІЙ І.О.  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про звернення стягнення на майно відповідачів  

ВСТАНОВИВ:  

    ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк»  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення  на квартиру відповідачів в зв’язку з наявністю боргу за кредитним договором. Мотивує свої вимоги тим, що 28 березня 2007 року  ОСОБА_1 уклав з позивачем договір  номер  NKUCGА00000037, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 22100 доларів США  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом, з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 року. На 10.04.2009 року ОСОБА_1  має заборгованість за кредитним договором 18851.66 доларів США, а саме 18078.85 доларів США – заборгованість за кредитом; 660.45 – заборгованість по процентам за користування кредитом; 80 доларів США – заборгованість  по комісії за користування кредитом; 32.36 доларів США  – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. В зв’язку з порушенням відповідачем умов договору іпотеки від 28.03.2007 року  позивач просить звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу квартири з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1  договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. А також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_2, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.  

  В  судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що відповідач ОСОБА_1  порушив умови договору, відсотки за користування кредитом, проценти та пеню, на момент подачі позову не сплатив. На день розгляду справи відповідач ОСОБА_1 заборгованість не погасив і вона складає 167107 гривень 51 копійку. Ніяких дій спрямованих на погашення заборгованості чи іншим шляхом врегулювання питання не здійснює.  

    Відповідачі в судове засідання не з’являються. Про день, місце і час розгляду справи повідомлені належним чином.  

  Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).  

  Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.  

  Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.  

  В судовому засіданні встановлено, що  28 березня 2007 року ОСОБА_1   уклав з позивачем договір  номер  NKUCGА00000037, згідно з яким  отримав кредит у розмірі 22100 доларів США  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11.04 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом, з кінцевим терміном повернення 27.03.2017 року (а.с. 6-10).  

  28.03.2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 (а.с. 10-13).  

  Згідно до п. 22 іпотечного договору у випадку порушення Кредитного договору ОСОБА_1    ПриватБанк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто на  квартиру АДРЕСА_3.  

  Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови кредитного договору  номер  NKUCGА00000037 від 28 березня 2007 року  позивач просить про задоволення позову.  

  В судовому засіданні встановлено, що відповідач, до розгляду справи в суді, має заборгованість по кредитному договору в сумі 167107 гривень 51 копійок.  

  Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року з подальшими змінами та доповненнями  «У разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.  Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав,  встановлених статтею  12 цього Закону».  

  Частиною першою ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що «У разі   порушення   іпотекодавцем  обов'язків,  встановлених іпотечним   договором,   іпотекодержатель   має   право   вимагати дострокового  виконання  основного  зобов'язання,  а  в  разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.  

  Згідно до ч. 1 і 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» «У разі задоволення судом позову про  звернення  стягнення  на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір  вимог  та всі його складові,  що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;  

опис нерухомого   майна,   за   рахунок   якого    підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо  забезпечення  збереження  предмета  іпотеки  або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації    предмета   іпотеки   шляхом   проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,  встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та  розмір  вимог інших кредиторів,  які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна   предмета   іпотеки   для   його    подальшої реалізації.  

Одночасно з  рішенням  про  звернення  стягнення  на  предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення  про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення».  

    Як встановлено в судовому засіданні відповідач порушив умови кредитного договору № NKUCGА00000037 від 28 березня 2007 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 167107 гривень 51 копійку, ніяких дій спрямованих на погашення заборгованості чи іншим шляхом врегулювання питання не здійснює.  

За таких обставин вимоги позивача про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, в якій постійно проживає і є зареєстрованими відповідачі, підлягають задоволенню.  

  З цих же підстав  підлягають задоволенню вимоги позивача про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1.  

Згідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача належить 1460.08 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    Керуючись ст.ст. 8,10,11,60, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги  ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до  ОСОБА_1, ОСОБА_2   про звернення стягнення на майно відповідача задовольнити.  

В рахунок виконання умов кредитного договору № NKUCGА00000037  від 28 березня 2007 року і погашення заборгованісті в сумі 167107 гривень 51 копійок звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2, шляхом продажу квартири Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»,  з укладанням від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.  

Виселити з зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2  з квартири АДРЕСА_4.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» 1626 гривень 49 копійок судових витрат.  

На рішення можуть бути подані, протягом десяти днів, заяви про апеляційне оскарження в  Южноукраїнський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, подається в  Южноукраїнський міський суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

    Суддя:                                                                                                                      І.М. Бобровський