Дата документу 06.02.2018

Справа № 501/1348/15-ц

2-п/501/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

06.02.2018 р. м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Смирнова В.В.

при секретарі – Крамському Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області справу за позовом відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (треті особи: Одеська митниця, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) про відшкодування  матеріальної  шкоди, 

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015 р. до Іллічівського міського суду Одеської області надійшов позов (а.с.2-7 т. 1 ), який під час судового розгляду був неодноразово уточнений (а.с. 104-110, 152-153 т. 1).

Згідно уточнення до позовної заяви в редакції від 13.08.2015 р. на а.с. 152-153 т. 1 позивач просить стягнути з відповідачів солідарно у відшкодування шкоди 282976,15 грн. – вартість арештованих автомобілів, які перебували на  зберіганні у відповідачів, та незаконно утримуються, що унеможливлює виконання судових рішень щодо конфіскації  автомобілей.

28.10.2015 р. по вищезазначеній справі винесено заочне рішення (а.с. 176-179 т. 1).

31.01.2017 р. надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення (а.с. 3-6 т. 2).

06.10.2017 р. до суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 195-196 об. т. 2), в якій позивач просить стягнути з відповідачів солідарно у відшкодування шкоди 282976,15 грн. та перерахувати на користь держави в особі відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

В судове засідання представник позивача не з’явився,  надавши клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с. 78-79, 231 т. 2), в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про скасування заочного рішення, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Після належного  сповіщення  про розгляд справи відповідачі та їх представники до суду неодноразово не з’явились, не повідомивши про причини неявки та не надавши письмових пояснень (заперечень) на позов.

Представник третьої особи – Одеської митниці до суду не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 215, 221 т. 2), в якому просить розглянути справу у їх відсутності.

Представник третьої особи – Головного управління Державної  казначейської служби України в Одеській області до судового засідання неодноразово не з’явився після належного сповіщення про розгляд, про причини неявки не повідомив, письмових пояснень на позов не надано. 

ОСОБА_3 винесено ухвала про розгляд справи на підставі  ст. ст. 280-281 ЦПК України  у відсутності нез’явившихся  учасників судового розгляду.

З’ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені слідуючі факти та відповідні правовідносини.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 24.02.2012 р. (а.с. 13 т. 1) було відкрито виконавче провадження з виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2011 р. про конфіскацію  в дохід держави автомобілю  «BMW 525» р/н ZSLO  2687 (а.с. 10 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного  управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 13.07.2012 р. (а.с. 14 т. 1) було  відкрито виконавче провадження з виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2012 р.  про конфіскацію в дохід держави майна – автомобіля  BMW, вилученого на підставі протоколу ПМТ від 31.03.2012 р. №0297/50001/.

Постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 22.02.2013 р. та від 04.06.2014 р. (а.с. 16, 17 т. 1) були відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчого лита №1-90/12(1/1524/2321/12), виданого 08.02.2013 р. Роздільнянським райсудом Одеської області, про конфіскацію предмета контрабанди – автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_1 (а.с. 11 т. 1).

Копії актів опису й арешту майна та постанов державного виконавця про внесення змін до актів на а.с. 19-24 т. 1 підтверджують, що вищезазначені автомобілі були описані, арештовані і передані на відповідальне зберігання відповідачам.

Докази на а.с. 28-39, 48-50 т. свідчать про відсутність арештованого майна на арешт майданчику (м. Іллічівськ, вул. Промислова,  б. 2) та про неповідомлення данних про  місцезнаходження вищевказаних автомобілей.

Оцінка автомобілей  підтверджується висновками спеціалістів на а.с. 25-27 т. 1.

Приймаючи до уваги тривалий розгляд справи, відповідачі неодноразово повідомлялися належним чином та не з’явилися в судове засідання, не цікавилися результатами розгляду справи, суд оцінює таку поведінку сторін, як небажання останніх особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

При цьому, суд вважає, що процедура судового розгляду зазначеної справи в повній мірі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов’язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, па відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд констатує, що відповідачі, з дня подачі позову – 20.03.2015 року по день розгляду справи судом – 06.02.2018 року, мали реальну можливість поцікавитися перебігом розгляду справи в суді та прибути в судові засідання суду, що були

призначені, після отримання декількох повідомлень про дату, час та місце розгляду справи.

Із ст.ст. 11, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що державному виконавцю надано право накладати арешт на майно боржника з метою забезпечення виконання рішення суду; що під час проведення опису та арешту майна державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним; що порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на  яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Відповідно до п.п.1, 15 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим  органам державної виконавчої служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №958  від 11.07.2002 р. реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби, здійснюється шляхом його продажу у порядку, встановленому Законом України «Про  виконавче провадження»; кошти, отримані від реалізації майна, перераховуються протягом трьох банківських днів після продажу на депозитний  рахунок  відповідного  органу державної виконавчої служби; орган державної виконавчої  служби перераховує протягом трьох банківських днів кошти, що надійшли на депозитний рахунок, до державного бюджету.

Із ст. 954  ЦК України вбачається, що положення  глави ст. 66 ЦК України застосовується до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 942 ЦК України зберігач зобов’язаний  вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Підстави відшкодування матеріальної шкоди встановлені ст. ст. 22, 1166 ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Відповідно до ч.ч. 3, 2 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовується до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи; положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за  рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За таких обставин  суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають  задоволенню у повному обсягу. При цьому суд бере до уваги і положення ст. ст. 15, 16, 326 ЦК України, які передбачають право на захист  цивільних прав та інтересів у судовому порядку та здійснення права державної власності органами державної влади, а також ст. 1190 ЦК України, згідно якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 326, 942, 950, 954,  1166, 1190, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 141 259, 265, 280-281  ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного управління юстиції в Одеській області у повному обсягу.

Стягнути  солідарно матеріальну шкоду – вартість арештованих автомобілів у загальному розмірі  282976,15 грн. з директора МСК «ІВТ Термінал» - ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь держави  в особі відділу примусового виконання рішень управління державної  виконавчої служби  Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, пл. Б.Деревянка, 1, тел. 705-17-85, р/р 37319035000579, код 34929741 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 820172).

Перерахувати вищезазначені кошти 282976,15 грн. як суму податків та зборів до Державного  бюджету (одержувач:  ГУДКСУ в Одеській області, КБК 24010100, розрахунковий рахунок 31110108700007 – «Кошти від реалізації  конфіскованого майна за матеріалами митних органів»),  МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача    ГУДКСУ в Одеській області), з яких:

- 60453 грн. вартість майна – автомобіля BMW  320 І,VIN-код  WBACВ21030AL80685, 1993 р. випуску, колір срібний, конфіскованого на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса від 21.03.2012  р. №3/1519/6718/12;

- 174730,38 грн. вартість майна  - автомобіля  БМВ 525, бувший у користуванні,

чорного кольору, кузов  №WBAНА01050ВК57297, 1995 р. випуску, реєстраційний номер  ZSL 02687, об’єм двигуна – 3500 см3, бензин, конфіскованого на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса від 31.05.2012  р.  №3/1519/6718/12;

- 47792,77 грн. вартість майна - автомобіль  Форд, бувший у використанні, 1985 р. випуску, реєстраційний номер №Т964СН, VIN-код WFOBXX6CABEFD80573, конфіскованого на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса від 31.05.2012  р.  №3/1519/8484/12;

та виконавчого листа №1-90/12, виданого 08.02.2013  р. Роздільнянським районним судом Одеської області.

Стягнути  з кожного із відповідачів у доход держави судовий збір у розмірі 943,25 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачам в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

 ОСОБА_3Смирнов