Справа № 22-1318/2007р. Головуючий в 1 інстанції Подколзін В.М.
Категорія 39 Доповідач Стельмах Н.С.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н. С., судців Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Андрусь B.C., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Єнакіївський металургійний завод" про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаного позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення її позову, оскільки вважає, що викладені в рішенні висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення її позову, а представник відповідача за довіреністю Томицька Н.М. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити і залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
20 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що 24 січня 2003 року вона купила квартиру 8 будинку 102 по вул. Щербакова в м. Єнакієве.
Попередній власник не сповістив її про те, що має заборгованість по оплаті за теплопостачання.
З часу придбання нею квартири в січні 2003 р і з березня 2003 року по серпень 2005 року вона добросовісно оплачувала поточні послуги з теплопостачання на рахунок відповідача.
На початку липня 2006 року їй надішло попередження з Єнакіївської тепломережі про наявність в неї заборгованості з вказаної оплати і вона дізналася, що відповідач з серпня 2003 року безпідставно отримував від неї оплату поточних послуг за теплопостачання, оскільки з цього часу такі послуги надавался вже не ним, а тепломережею.
На її звернення щодо повернення безпідставно отриманої суми в розмірі 1154,76 грн. відповідач відповів відмовою, мотивуючи це тим, що вказані нею платежі було
2
зараховано в рахунок заборгованості попереднього власника квартири ОСОБА_2
Вона вважала такі дії незаконними і просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 1154,76 грн. та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаними діями відповідача їй спричинено моральні страждання.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 1 грудня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
При розгляді цієї справи судом встановлено, що в період з серпня 2003 р. до серпня 2005 року відповідач щомісячно отримував від позивачки платежі за послуги з теплопостачання, які в цей період часу надавалися не ним, а Єнакіївською тепломережою.
За таких обставин, ним безпідставно було отримано від позивачки 1154,76 грн., що підтверджено наданими нею квитанціями (а.с.10-15), а тому у суду не було підстав для відмови в задоволенні вимог про стягнення вказаної суми як такої, що була безпідставно отримана відповідачем.
Відмовляючи в задоволенні позову суд в рішенні послався на ч.1 ст.528 ЦК України, яку не може бути застосовано для вирішення спору між сторонами, оскільки по цій справі не встановлено факту покладення попереднім власником квартириОСОБА_2 на позивачку виконання його обов'язку з погашення боргу за теплопостачання.
Більше того, нічим не спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що їй взагалі нічого не було відомо про такий борг, а її доводи про оплату поточних послуг з теплопостачаня повністю підтверджено наданими нею квитанціями (а.с.10-15), в яких зазначено конкретно поточний період часу, за який вноситься платіж.
2
За таких обставин та відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову за порушенням і неправильним застосування судом норм матеріального права.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що не можна визнати спроможними доводи скарги про безпідставну відмову судом в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди.
Заявляючи вказані вимоги ОСОБА_1 посилалася на душевні страждання, які вона переносить за неправомірних дій відповідача, але судом при розгляді справи не було встановлено наявності таких неправомірних дій.
Зокрема, отримуючи від позивачки певні суми в період часу, коли відповідач не надавав послуги з теплопостачання, він мав їх зараховувати в рахунок боргу попереднього власника квартири і його наміру спричинити цим позивачці моральні страждання судом не встановлено.
Що стосується порушеного відповідачем права позивачки на повернення безпідставно отриманих від неї сум, то його поновлено цим рішенням.
Таким чином, при розгляді цієї справи судом не було встановлено спричинення позивачці відповідачем моральної шкоди, а тому в задоволенні позову в цій частині відмовлено обгрунтовано і підстав для скасування рішення у вказаній частині немає.
За частковим задоволенням позову відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 з відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 71,50 грн. (16,0 (а.с.1-2), + 25,50 + 30,0) і на користь держави 35,00 грн. (51,0 - 16,0) судового збору.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Єнікіївського міського суду Донецької області від 1 грудня 2006 року ЗМІНИТИ, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно отриманої суми СКАСУВАТИ, позов у вказаній частині задовольнити, стягнути з відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод" на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані 1154,76 грн. і 71,50 грн. судових витрат та на користь держави 35,0 грн. судового збору.
Це ж рішення в іншій частині залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.