Справа № 22-11792/2007р. Головуючий в 1 інстанції Гавриленко О.М.
Категорія 30 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Андрусь B.C. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення до квартири і
встановив:
в апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість рішення суду, яким задоволено позов, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову за невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскільки позивачка не приймала участі в купівлі спірної квартири і є власником чотирикімнатної квартири за іншою адресою, шлюб з нею розірвано, спірна квартира є однокімнатною, вважає, що вселення в неї позивачки є неприпустимим.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та його представники -адвокат ОСОБА_3 та за довіреністю ОСОБА_4 підтримали доводи скарги, просили про її задоволення, скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
10.07.2006р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначала, що вона з 10.08.2002 р. перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі.
17.06.2003р. ними було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, в якій вони фактично не проживали.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26.12.2005р. їх шлюб було розірвано. За нею було визнано право власності на Vi частину спірної квартири.
Після розлучення відповідач став чинити їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, без її відому змінив замки на вхідній двері, не передав їй комплекту ключів, у січні 2006р. без узгодження з нею здав квартиру в оренду.
Даний факт підтверджується матеріалами перевірки, проведеної Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області за її заявою.
2
Тому просила ухвалити рішення, яким вселити її в спірну квартиру, зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди в користуванні нею.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2006 року
позов задоволено, вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1. ,
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги, суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про власність" від 7.02.1991р. № 697-ХИ Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачкою надано докази у обгрунтування своїх позовних вимог, і ці вимоги грунтуються на законі.
3
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з
10.08.2002р., в період шлюбу 17.06.2003р. за нотаріально посвідченим договором
купівлі-продажу була придбана однокімнатна квартираАДРЕСА_1 жилою площею 17,5 кв.м., яка є їх спільною сумісною
власністю.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26.12.2005р.5 залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3.04.2006р., шлюб між сторонами розірвано і за позивачкою було визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири (а.с. 5-7, 40-42).
В суді знайшло своє підтвердження порушення права власності на спірну квартиру співвласника-позивачки з боку відповідача, який після розірвання шлюбу чинить їй перешкоди в користуванні належним їй на законних підставах майном.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про власність" позивачка може вимагати усунення будь-яких порушень її права власності.
За таких обставин суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов правильного висновку щодо обгрутованості позовних вимог.
Доводи скарги не спростовують правових висновків суду, тому апеляційний суд вважає їх безпідставними.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 7 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2006 року залишити без зміни.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з ОСОБА_2 стягнути 7 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції та перерахувати їх за наступними банківськими реквізитами: ОКНО 02891428 розрахунковий рахунок 35228011000992 МФО 834016 в УДК в Донецькій області „отримувач"- Апеляційний суд Донецької області.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.