КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа№ 911/2728/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн"

на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017

у справі №911/2728/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн"

про стягнення 1 501 924, 42 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" про стягнення з відповідача на користь позивача 1 501 924,42 грн заборгованості за кредитним договором від 30.04.2013 №3004/1, яка складається з: 1 217 907,08 грн основного боргу, 284 017,34 грн процентів за користування кредитними коштами за період з травня 2014 року по червень 2015 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.11.2017 у справі №911/2728/17 позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" 1 217 907,08 грн основного боргу, 212 316,22 грн процентів річних, 21 453,35 грн судового збору. В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" звернулось до суду з апеляційною скаргою відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017 у справі №911/2728/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення заборгованості у розмірі 1 501 924, 42 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що з урахуванням додатку №1 до Кредитного договору N93004/1 від 30 квітня 2013 року в межах строків давності можуть бути задоволені вимоги щодо платежу за вересень 2014 року у розмірі 145 997,11 грн (строк слати до 30 вересня 2014 року), а також платежу за жовтень 2014 року у розмірі 150 997,11 грн (строк сплати до 31 жовтня 2014 року), разом 296 994,22 грн. Також, скаржник зазначив, що нарахованих відсотків 30.06.2015 (однією операцією) за період з 01.09.2014 по 30.06.2014 у розмірі 212 316,22 грн, здійснено у спосіб, що суперечить умовам Кредитного договору N23004/1 від 30 квітня 2013 року є безпідставною та такою, що не підлягає стягненню. З урахуванням строків позовної давності та вимог кредитного договору, стягнення відсотків є допустимим виключно у розмірі 21 021,41 грн (нарахованих за червень 2015 року).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" у справі №911/2728/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017 у справі №911/2728/17 та розгляд даної апеляційної скарги призначено на 25.01.2018.

15.01.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, де позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017 залишити без змін. Також, 15.01.2018 позивач подав заяву, якою просив суд здійснити розгляд справи №911/2728/17 без участі представника позивача.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи позовної заяви, апеляційної скарги та відзиву на скаргу встановила наступне.

30.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" (позичальник) укладено кредитний договір №3004/1, відповідно до умов якого:

- кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 1 586 994,22 грн для погашення кредитної заборгованості згідно умов кредитних договорів №1601-1 від 16.01.2008, №1802-1 від 18.02.2008, №2606-1 від 26.06.2007, №1406-1 від 14.06.2007 на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 21% процентів річних за користування кредитними коштами (пункт 1.1 договору);

- термін користування кредитними коштами встановлюється до 31.10.2014 (включно), а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора (пункт 1.2 договору);

- погашення основної кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно графіку, визначеного в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного кредитного договору (пункт 1.4 договору);

- даний кредитний договір набуває чинності з моменту фактичного надання кредитором кредитних коштів позичальнику і діє до повного погашення кредитору суми кредиту , вказаної в п.1.1 даного кредитного договору, сплати процентів, штрафів, збитків та іншої заборгованості згідно умов даного кредитного договору (пункт 5.1 договору);

- період нарахування процентів - з першого числа поточного місяця по останнє число поточного місяця включно. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості по кредиту за кожен день користування кредитними коштами (пункт 6.1 договору);

- при визначені кількості днів для розрахунку процентів приймаємо фактичну кількість днів у місяці та в році (пункт 6.2 договору);

- сторони дійшли згоди, що черговість погашення заборгованості, згідно з кредитним договором, визначається кредитором в односторонньому порядку, але при наявності простроченої заборгованості по процентам при надходженні від позичальника коштів на погашення заборгованості згідно даного кредитного договору у перш чергу погашається прострочена заборгованість по процентам (пункт 6.3 договору);

30.04.2013 між ПАТ "Західінкомбанк" та ТОВ "Авто-Лайн" укладено договір застави №30004-1/2, відповідно до умов якого:

- цим договором забезпечуються зобов'язання, що виникають з кредитного договору №3004/1 від 30.04.2013, надалі кредитний договір, укладеного між заставодержателем та ТОВ "Авто-Лайн". У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (пункт 1.1 договору);

- в забезпечення належного виконання всіх зобов'язань, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, заставодавець надає в заставу, як забезпечення повернення кредитних коштів низку транспортних засобів ( перелік яких зазначений в п.2.1 договору) (пункт 2.1 договору);

- вартість предмету застави відповідно до акту обстеження та узгодження вартості майна від 20.03.2013 складає 1 963 818,78 грн. Загальна вартість предмету застави за згодою сторін становить 1 963 818,78 грн (пункт 2.4);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами і діє до повного виконання заставодавцем, позичальником зобов'язань за даним, кредитним договором та додатковими до них договорами (пункт 7.1 договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи банківських виписок, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору від 30.04.2013 №3004/1 та надав позичальнику кредит у розмірі 1 586 994,22 грн.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору від 3004/1 від 30.04.2013 кредитні кошти надавались з метою погашення кредитної заборгованості ТОВ "Авто-Лайн" за кредитними договорами №1601-1 від 16.01.2008, №1802-1 від 18.02.2008, №2606-1 від 26.06.2007, №1406-1 від 14.06.2007.

Судом встановлено, що кредитні кошти не видавались позичальнику на поточний рахунок чи через касу банку, а були відразу спрямовані з позичкового рахунку на рахунки ТОВ "Авто-Лайн", де обліковувалась кредитна заборгованість по зазначеним вище кредитним договорам. Перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунки простроченої заборгованості по кредитним договорам відбувалось за допомогою меморіальних ордерів №156 від 30.04.2013 на суму 814 999,90 грн, №157 від 30.04.2013 на суму 61300,00 грн, №158 від 30.04.2013 на суму 181 014,32 грн, №159 від 30.04.2013 на суму 529680,00 грн, роздруковані примірники яких, з програми обліку, залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з банківських виписок, відповідач у строки, встановлені умовами договору кредит повернув частково, в результаті чого за ним рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 1 217 907,08 грн.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998 (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Отже, встановлено, що розрахунок заборгованості ТОВ "АВТО-ЛАЙН" здійснено за період з травня 2014 року по червень 2015 року:

- розмір заборгованості по тілу кредиту зазначено - 1 217 907,08 грн;

- розмір заборгованості по відсоткам (21% річних) - 284 017, 34 грн;

- загальна сума до стягнення - 1 501 924,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2017 року представником ТОВ "АВТОЛАЙН" в суді першої інстанції було подано заяву про застосування строків позовної давності щодо заявлених ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" позовних вимог. Заява відповідача була мотивована тим, що в ході розгляду справи встановлено про відсутність вимоги ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" в порядку ст. 1050 Цивільного кодексу України щодо зміни в односторонньому порядку щомісячних строків повернення кредиту встановлених додатком до кредитного договору. З заяви ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" від 17 жовтня 2017 року вбачається, також, відсутність у розпорядженні Банку Додатку №1 до Кредитного договору N93004/1 від 30 квітня 2013 року, однак відповідач зазначив, що підписання цього документу Позивачем не заперечувалось.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 вищезазначеної статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням ст.ст. 261, 530, 631 Цивільного кодексу України - в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з п. 1.4. Кредитного договору №30004/1 від 30 квітня 2013 року погашення основної кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно графіку, визначеного в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного кредитного договору.

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору №3004/1 від 30 квітня 2013 року (графік погашення заборгованості) - умови кредиту передбачають повернення кредитних коштів періодичними платежами - щомісяця з 31 травня 2013 року по 31 жовтня 2014 року.

Згідно з умовами Кредитного договору №3004/1 від 30 квітня 2013 року та Додатку №1 до кредитного договору (графік погашення заборгованості) Позивачем було пропущено трьохрічний строк позовної давності щодо чергових платежів за період з 31 травня 2013 року по 31 серпня 2014 року (позов підписано 06 вересня 2017 року).

Відповідно до матеріалів справи, Додаток №1 до кредитного договору №3004/1 від 30 квітня 2013 року підписаний Банком та Позичальником, відповідно скріплений печатками сторін.

Беручи до уваги вищенаведене та з урахуванням додатку №1 до Кредитного договору N93004/1 від 30 квітня 2013 року в межах строків давності підлягають задоволенню вимоги щодо платежу за вересень 2014 року у розмірі 145 997,11 грн (строк слати до 30 вересня 2014 року), а також платежу за жовтень 2014 року у розмірі 150 997,11 грн (строк сплати до 31 жовтня 2014 року), в загальній сумі 296 994,22 грн.

Як було встановлено судом, 24.07.2014 НБУ відкликано ліцензію ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" та призначено уповноважену особу ФГВФО - Яремчишина І.Б.

Відповідач зазначав, що під час вивчення банківських виписок, наданих на вимогу суду, по рахунку N2206891101029026.0 - встановлено, що нарахування відсотків за період з 01.09.2014 по 30.06.2014 здійснено одномоментно - 30.06.2015. Таким чином, підтверджено, що за період з серпня 2014 року по 30 червня 2015 року проценти за Кредитним договором N930004/1 від 30 квітня 2013 року не нараховувались.

Згідно з вимогами законодавства нараховані проценти мають відображатися в балансі банківської установи у тому ж періоді, за який вони нараховані.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" нарахування та відповідність доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Слід зауважити, що проценти за кредитом підлягають нарахуванню на умовах, встановлених Договором, укладеним Банком з Позичальником.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору №30004/1 від 30 квітня 2013 року погашення основної кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно графіку, визначеного в Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного кредитного договору.

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору №30004/1 від 30 квітня 2013 року (графік погашення заборгованості) - умови кредиту передбачають нарахування та погашення процентів щомісяця з 31 травня 2013 року по 31 жовтня 2014 року.

Згідно з п. 6.1. Кредитного договору N23004/1 від 30 квітня 2013 року - період нарахування процентів - з першого числа поточного місяця включно по останнє число поточного місяця включно.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, нарахування процентів у розмірі 21% річних на умовах Кредитного договору N23004/1 від 30 квітня 2013 року можливо виключно щомісячно та не передбачає іншого порядку нарахування.

Погашення основної кредитної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно графіку, визначеного в додатку №1, що є невід'ємною частиною даного кредитного договору (пункт 1.4 договору).

Період нарахування процентів - з першого числа поточного місяця по останнє число поточного місяця включно. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості по кредиту за кожен день користування кредитними коштами (пункт 6.1 договору). При визначені кількості днів для розрахунку процентів приймаємо фактичну кількість днів у місяці та в році (пункт 6.2 договору);

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, кредитним договором від 30.04.2013 №3004/1 для розрахунку процентів встановлено наступний порядок.

Кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 1 586 994,22 грн для погашення кредитної заборгованості згідно умов кредитних договорів №1601-1 від 16.01.2008, №1802-1 від 18.02.2008, №2606-1 від 26.06.2007, №1406-1 від 14.06.2007 на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 21% процентів річних за користування кредитними коштами (пункт 1.1 договору)

Судом першої інстанції було зазначено, що позивач нарахував відповідачу проценти річних (відсоткова ставка 21%) на суму заборгованості ( 1 217 907,08 грн) за період з травня 2014 року по червень 2015 року, на загальну суму 284 017,34 грн.

Як зазначив суд першої інстанції, що ТОВ "Авто-Лайн" заявлено клопотання про застосування судом строку позовної давності, яку обґрунтовує тим, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо чергових платежів з 31.05.2013 по 31.08.2014, оскільки позов підписано 06.09.2017.

Так, в порядку частин 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, нарахованих відсотків 30.06.2015 (однією операцією) за період з 01.09.2014 по 30.06.2014 у розмірі 212 316,22 грн, здійснено у спосіб, що суперечить умовам Кредитного договору N23004/1 від 30 квітня 2013 року є безпідставною та такою, що не підлягає стягненню.

Разом з цим, 30.06.2015 Банк в праві нарахувати проценти за поточний місяць - червень 2015 року, так як нарахування здійснюється у відповідності до вимог п. 6.1. Кредитного договору N23004/1 від 30 квітня 2013 року (з першого числа поточного місяця включно по останнє число поточного місяця включно).

Слід зауважити, що строки сплати відсотків, нарахованих до вересня 2014 року настали поза межами трьохрічного строку позовної давності - у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за період з травня 2014 року по серпень 2014 року належить відмовити шляхом застосування строків позовної давності за заявою представника ТОВ "АВТО-ЛАЙН", поданою у судовому засіданні 17 жовтня 2017 року.

Отже, з урахуванням строків позовної давності та вимог кредитного договору, стягнення відсотків є обґрунтованими у розмірі 21 021,41 грн (нарахованих за червень 2015 року).

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017 у справі №911/2728/17 підлягає зміні, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат колегією суддів здійснено на підставі статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2017 у справі № 911/2728/17 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

" 1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Кургузова, будинок 9А, код 32108002) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, код 19233095)

296 994,22 грн (двісті дев'яносто шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні двадцять дві копійки) основного боргу,

21 021,41 грн (двадцять одну тисячу двадцять одну гривню сорок одну копійку) процентів річних,

4770,23 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят гривень двадцять три копійки) судового збору.

2. В іншій частині вимог в позові відмовити."

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, код 19233095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Кургузова, будинок 9А, код 32108002)

7 155,35 грн (сім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень тридцять п'ять копійок) судового збору судових витрат за розгляд справи апеляційною інстанцією.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2728/17.

Повний текст постанови складений та підписаний 06.02.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Є.Ю. Пономаренко