УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
———————————————————————————————————————— * 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "24" листопада 2009 р. Справа № 16/633
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.05.2009р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (м.Житомир)
про стягнення 305495,45грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог, а.с.41-42),
Спір розглядається у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України (а.с.32).
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" 288348,38грн., з яких 240703,38грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р., 27168,73грн. інфляційних нарахувань, 4095,25грн. 3% річних, 16381,02грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
В адресованій господарському суду заяві від 27.07.2009р. (а.с.41-42) позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 305495,45грн., з яких: 240703,38грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р., 35115,95грн. інфляційних, 6548,45грн. 3% річних та 23127,67грн. пені.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 24.11.2009р. не з'явився, в адресованому господарському суду клопотанні від 20.11.2009р. відповідач просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість його представника з'явитись в судове засідання у зв'язку із перебуванням у відрядженні.
Раніше, представник відповідача, який був присутній в судових засіданнях 22.10.2009р., 27.10.2009р. та 09.11.2009р., надав в засідання суду 22.10.2009р. письмовий відзив на позовну заяву (а.с.59), в якому визнав заборгованість перед позивачем, але не в повному розмірі, зазначив, що довести фактичну заборгованість перед позивачем не має змоги у зв'язку із відсутністю на товаристві головного бухгалтера та бухгалтерських документів.
Однак, в судовому засіданні 27.10.2009р. представник відповідача проти позову заперечив повністю. Пояснив, що договір купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р. голова правління ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" Романчук В.Г. не укладав та не підписував, крім того відтиск печатки, зображеної на договорі, не відповідає печатці товариства. На підставі вищевикладеного, відповідач заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, господарський суд в судовому засіданні 27.10.2009р. відхилив його, як необґрунтоване з підстав, зазначених у протоколі судового засідання від 27.10.2009р.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, що поважність причини неявки представника відповідача документально не підтверджена, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника або керівника товариства, приймаючи до уваги, що розгляд справи здійснюється тривалий термін і відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Продавець, позивач) та ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №03/07 (а.с.10-11), за умовами якого покупець зобов'язався прийняти і оплатити запасні частини до хмелезбиральної техніки. Номенклатура (код, найменування), ціна Товару визначаються у рахунку, який виставляє продавець на кожну партію товару окремо (п.1.1).
Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони встановили, що продавець поставляє товар на склад покупця, або покупець забирає товар сам зі складу продавця. Загальний строк поставки товару - до 30 днів від дати прийняття замовлення.
На виконання умов договору купівлі-продажу №03/07 позивач передав відповідачу запасні частини до хмелезбиральної техніки на загальну суму 240703,38грн., що підтверджується видатковими накладними №БА-0000002 та №БА-0000003 від 31.07.2008р. (а.с.8-9).
Згідно п.3.1 Договору розрахунок відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30 календарних днів з моменту прийняття-передачі товару.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставлених комплектуючих до хмелезбиральної техніки в погоджені договором №03/07 від 31.07.2008р. строки не виконав.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отримані запасні частини до хмелезбиральної техніки в сумі 240703,38грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні 24.11.2009р.
Крім того, в матеріалах справи знаходяться докази (а.с.76-93), які підтверджують факт передачі товарів згідно договору купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р., а саме на виконання ухвали господарського суду від 09.11.2009р. позивач надав відповідь Управління агропромислового розвитку Житомирської райдержадміністрації за №661 від 10.11.2009р. на запит адвоката ОСОБА_1, з якої вбачається, що ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" подавало документи (зведена інформація фактичних витрат на придбання, проведення ремонту, реконструкції спеціалізованих хмелярських знарядь, механізмів та обладнання станом на 01.08.2008р., зведена відомість фактичних витрат та попередніх обсягів компенсації у хмелярстві станом на 01.08.2008р., акт про фактичний обсяг робіт та витрат у хмелярстві станом на 01.08.2008р., дефектовочний акт від 31.07.2008р. про технічний огляд хмелекомбайна ЛЧХ-2 випуску 1986р. на предмет комплектності і придатності деталей, вузлів та агрегатів, відомість підтверджуючих документів по придбанню запчастин і комплектуючих для ремонту хмелекомбайна ЛЧХ-2 по ВАТ "Укрхміль" по Житомирському району с.Черемошне, реєстр витрат по придбанню запчастин і комплектуючих для ремонту хмелекомбайна ЛЧХ-2 від 08.08.2008р., копія договору купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р., акт приймання-передачі основних засобів від 31.07.2008р. (а.с.80-89,93) для отримання з Державного бюджету фінансової підтримки на відшкодування витрат на розвиток хмелярства у зв'язку з придбанням у позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 товарів згідно вищевказаного договору купівлі-продажу (а.с.76).
Факт передачі товарів згідно договору купівлі-продажу №03/07 від 31.07.2008р. підтверджено Протоколом №16 від 08.08.2008р. комісії Управління агропромислового розвитку Житомирської райдержадміністрації по визначенню попереднього обсягу фінансової підтримки на розвиток хмелярства Житомирського району (а.с.78-79).
В матеріалах справи також знаходиться лист за вих.№555 від 11.08.2008р. начальника управління агропромислового розвитку, з яким останній звертався до Міністерства аграрної політики України з проханням включити ВАТ "Укрхміль" у перелік господарств по одержанню державної фінансової підтримки з Державного бюджету та виділити фінансову підтримку з метою своєчасного виконання технологічних операцій культури хмелю (а.с.77).
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Приписами ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 240703,38грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.5.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно уточненого розрахунку позивача становить 23127,67грн. (а.с.43).
Як свідчить зміст розділу 5 договору "Відповідальність за порушення зобов'язань" сторони передбачили, що покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.41), суд вважає, що пеню необхідно нараховувати за 183 дні, починаючи нарахування з 31.08.2008р., оскільки відповідно до п. 3.1 договору розрахунок здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту поставки, а саме: за період з 31.08.2009р. по 01.03.2009р. на суму 240703,38грн., згідно наступного розрахунку:
240703,38коп. (сума боргу) х 0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х 183 (кількість прострочених днів) /100 = 29072,15грн.;
Розмір пені за вказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 29072,15 грн., проте, позивач просить суд стягнути 23127,67 грн. пені, тому, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 23127,67грн.
Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 6548,45грн. 3% річних та 35115,95грн. інфляційних.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд також вважає за необхідне перерахувати 3% річних та інфляційні, починаючи нарахування з 31.08.2008р. по 22.06.2008р.
Таким чином,, обґрунтованою сумою 3% річних за період з 31.08.2008р. по 22.06.2008р. є сума 5856,02грн. згідно наступного розрахунку: 240703,38 грн. (сума боргу) х 3% / 365 днів х 296 (кількість днів прострочки) = 5856,02грн.
Отже, сума 3% річних, які підлягають до стягнення, становить 5856,02грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 692,43грн. 3% річних суд відмовляє.
Перевіряючи розрахунок позивача інфляційних нарахувань, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.
Згідно Рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Перевіривши розрахунок інфляційних (а.с.43), господарський суд самостійно здійснює їх перерахунок за період з 31.08.2008р. по 22.06.2009р. при наступному розрахунку: 240703,38грн. (сума боргу) х 101,1% (індекс інфляції за вересень 2008р.) х 101,7% (індекс інфляції за жовтень 2008р.) х 101,5% (індекс інфляції за листопад 2008р.) х 102,1% (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 102,9% (індекс інфляції за січень 2009р.) х 101,5% (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 101,4% (індекс інфляції за березень 2009р.) х 100,9% (індекс інфляції за квітень 2009р.) х 100,5% (індекс інфляції за травень 2009р.) х 101,1% (індекс інфляції за червень 2009р.) - 240703,38грн. = 37763,68грн.
Отже, розмір інфляційних за вказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 37763,68 грн., однак, позивач просить суд стягнути з відповідача меншу суму 35115,95грн., що є його правом. Враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 35115,95грн. інфляційних.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 304803,02грн., з яких: 240703,38грн. - сума основного боргу; 23127,67грн. - пені; 5856,02грн. - 3% річних та 35115,95грн. - інфляційних.
У стягненні 692,43грн. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, ЦК України, ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (10029, м.Житомир, вул.Хлібна, 27, код ЄДРПОУ 05418460)
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 304803,02грн., з яких:
- 240703,38грн. - основний борг;
- 23127,67грн. - пеня;
- 5856,02грн. - 3% річних;
- 35115,95грн. - інфляційні;
- 3048,03грн. витрати по сплаті державного мита ;
- 235,47грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 692,43грн. 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
дата підписання рішення 07.12.2009р.
Віддрукувати 3прим:
------------------------------
1 - до справи;
2, 3- сторонам