Справа № 752/22214/16-ц

Провадження № 2/752/727/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.01.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Павлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 22 березня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу відповідач почала створювати перешкоди позивачу в участі останнього у вихованні доньки та її відвідуванні. Після марних спроб вирішити конфлікт мирним шляхом позивач звернувся з відповідною заявою до служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, на що отримав відповідь № 100/09-4372 від 21.12.2016 р. з рекомендацією звернутися до суду.

За таких підстав, позивач просив визначити наступні способи його участі у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема

- особисте спілкування у понеділок з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. за місцем проживання дитини,

- з вівторка по четвер з 15 год. 30 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання дитини, перебування, або за місцем її навчання, якщо таке буде визначене,

- у суботу з 10 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. донька проводить з батьком,

- спільний відпочинок: другу половину літніх канікул та першу половину зимових канікул дитина проводить з батьком,

- у день народження доньки з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. донька проводить з батьком,

- вільне спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв"язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;

- в день побачення з донькою надати можливість забирати доньку з дому/садочку/школи або приводити до дому/садочку/школи особисто.

Також просить зобов"язати відповідача за день до дня зустрічі батька з дитиною надавати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини у разі настання таких змін.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій просить зобов"язати відповідача не чинити перешкоди в участі батька у вихованні доньки ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_1 вирішувати вибір дошкільного та шкільних навчальних закладів (та інші питання виховання дитини), які має відвідувати ОСОБА_3; повідомляти про зміну місця перебування дитини не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення засобом телефонного зв"язку; повідомити позивачу власний номер для надання можливості регулярно спілкуватися з дитиною засобами телефонного (не обмежуючись) зв"язку, а також повідомляти про зміну власного телефонного номеру (інших засобів зв"язку), в разі якщо таке відбудеться. Також ОСОБА_1 просить визначити йому наступні часи побачення з дитиною, зокрема 1 етап - з часу ухвалення рішення до початку навчання дитини у середньоосвітньому закладі (дошкільний період), 2 етап - до досягнення дитиною 14 років. (а.с. 118)

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач та її представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення. У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася у суд із зустрічним позовом про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею. (а.с. 79 т.2) В обґрунтування своїх зустрічних вимог ОСОБА_2 зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 носять декларативний характер і жодним чином не відображають реальний стан речей в даному спорі, не враховують права і законні інтереси малолітньої доньки в частині заявленого графіку зустрічей з дитиною.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні просив визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запропоновані у висновку № 100-6167 від 07.04.2017 р. (а.с. 119 т. 1)

Вислухавши пояснення сторін у справі, їх представників, свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 березня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 6 т.1)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька ОСОБА_3. (а.с. 5 т.1)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвано. (а.с. 4 т. 1)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2017 р. постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 08.12.2016 р. і до повноліття дитини. Також визначено місцем проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання її матері ОСОБА_2 (а.с. 28 т.1)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. (а.с. 202, 207 т.1)

Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом зі своєю матір"ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2

ОСОБА_1 проживає окремо від дитини за адресою: АДРЕСА_2.

Мати дитини ОСОБА_2 працевлаштована (на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною), характеризується позитивно.

Батько дитини ОСОБА_1 позитивно характеризується за попереднім місцем роботи та за місцем проживання, перераховує кошти на утримання доньки, на обліку Київського міського психоневрологічного диспансеру № 2 та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

Встановлено, що з метою визначення емоційної прив"язаності дитини до одного з батьків та допомоги батькам у врегулюванні конфліктів між ними на основі розуміння та взаємоповаги Службою у справах дітей направлено лист до Голосіївського Центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді щодо залучення малолітньої ОСОБА_3 до відвідувань консультацій психолога Центру.

Відповідно до інформації Голосіївського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, за результатами психологічного діагностування ОСОБА_3 має емоційну прив"язаність до матері, з якою фактично проживає.

З матеріалів справи вбачається, що після розірвання шлюбу відповідач почала створювати перешкоди позивачу в участі останнього у вихованні доньки та її відвідуванні. Після марних спроб вирішити конфлікт мирним шляхом позивач звернувся з відповідною заявою до служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, на що отримав відповідь № 100/09-4372 від 21.12.2016 р. з рекомендацією звернутися до суду. (а.с. 7 т.1)

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно ст. 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 3 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою ВР України від 27.02.91 р. N 798-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини, а у статті 18 даної Конвенції зазначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 4 Конвенції «Про контакт з дітьми» від 15 травня 2003р., яка ратифікована Україною Законом № 166-V від 20.09.2006р. та набрала чинності для України з 1 квітня 2007р. зазначено, що дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Судом встановлено, що між сторонами виникають непорозуміння стосовно участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, тому є доцільним вирішити даний спір у судовому порядку.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_2 зазначає про небажання дочки сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на спілкування з батьком. Проте, суд не приймає до уваги такі доводи, оскільки це не є підставою для позбавлення відповідача права на спілкування з дочкою, оскільки під час судового розгляду не було встановлено, що таке спілкування зашкодить інтересам дитини, або що поведінка позивача була жорстокою по відношенню до дочки.

Відповідно до чч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 6 ст. 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

07 квітня 2017 року Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація надала висновок № 100-6167, в якому запропоновано визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступним чином:

- кожної середи з 16 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.,

- кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв.,

- протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах та місцях дитячого дозвілля та, протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді. В подальшому, без присутності матері та фахівця. (а.с. 120 т.1)

Визначений органом опіки та піклування спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідає обставинам справи та інтересам дитини, висновок складений з дотриманням вимог діючого законодавства, уповноваженим на те органом, а тому будь-яких підстав та обставин, які ставили б під сумнів об'єктивність та правильність даного висновку немає.

Дитина не спілкувалася із батьком протягом тривалого часу і для відновлення спілкування з дитиною, налагодження психологічного контакту потребує певного часу та допомоги психолога. За таких обставин, суд вважає доцільним визначити спосіб участі батька у вихованні дитини та графік зустрічей батька з дитиною, запропонований у вищевказаному висновку.

На думку суду, саме такий спосіб участі батька у спілкуванні з дочкою не суперечить інтересам дочки, а їх спілкування не буде перешкоджати нормальному вихованню дитини. Вказаний графік побачень батька з дитиною відповідає тим обставинам, які склалися на день вирішення даного спору судом між сторонами, та дадуть можливість відновити стосунки між батьком та дочкою, налагодити родинні стосунки між ними без психологічної травми дитини, крім того враховують вік дитини, її прихильність до матері та неможливість деякий час спілкування дитини з батьком без участі матері.

Враховуючи вік ОСОБА_3, вона не може надати реальну та об'єктивну оцінку тим обставинам, які склалися у її родині, а напружені стосунки, які склалися між її батьками, відсутність намагання батьків порозумітися між собою, призвело до загострення стосунків між батьком та дочкою, але вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення батька спілкування з дочкою, а також позбавлення його можливості налагодити стосунки з дитиною, яка повинна відчувати турботу обох батьків та мати можливість виховуватися обома батьками.

Саме з метою відновити стосунки між батьком та дочкою, налагодити родинні стосунки між ними без психологічної травми дитини, суд вважає доцільним встановити порядок зустрічей батька з дочкою кожної середи з 16 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. та кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв.

Крім того, враховуючи відношення дочки до батька, її прихильність до матері та для забезпечення участі обох батьків у знаходженні шляхів порозуміння з дитиною, суд вважає необхідним протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах та місцях дитячого дозвілля та, протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді. В подальшому, без присутності матері та фахівця.

При цьому, суд наголошує на тому, що спілкування дитини з батьком є її правом, а не обов'язком і силувати її ніхто не має права. Однак, відповідач повинна також розуміти, що дитина повинна зростати в оточенні обох батьків, які повинні про неї піклуватися, тому батьки повинні виконати покладенні на них обов'язки. Проведення певної роз'яснювальної роботи з дитиною є обов'язком обох батьків.

Як зазначено у ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008р. у справі "Савіни проти України" зазначається " що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Визначений судом спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою за наявності відповідних підстав може бути змінений за позовом одного з батьків.

Інші способи участі батька у вихованні дитини та часи спілкування батька з дитиною, зазначені в уточненій позовній заяві, з урахуванням віку дитини, її навчання в дошкільному закладі та відвідування додаткових занять і спортивних секцій, вимагатимуть додаткових зусиль для організації життя та діяльності дитини, а тому не можуть бути задоволені.

Також обґрунтованими вважає суд позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що відповідачем чинилися перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, а тому необхідно усунути ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні доньки шляхом систематичних побачень.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, тобто фактично заявлений в інтересах батька дитини ОСОБА_1, не ґрунтується на вимогах закону, тому не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 153, 157 та 159 СК України, ст.ст. 258 - 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні доньки шляхом систематичних побачень.

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином:

- кожної середи з 16 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.,

- кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв.,

- протягом перших двох місяців зустрічі проводити в присутності матері та фахівця із соціальної роботи в рекреаційних зонах та місцях дитячого дозвілля та, протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 відвідувати консультації психолога Голосіївського Центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді. В подальшому, без присутності матері та фахівця.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Києва, іден. номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: