Справа № 2-а-362/09  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 16 листопада 2009 року                                 Тульчинський районний суд Вінницької області

                           в складі: головуючого судді                   Карнауха А.П.

при секретарі                            Кокошко І.В.

 розглянувши у судовому засіданні в м. Тульчині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Ладижинського МВМ Бондаря О.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

  ВСТАНОВИВ:  

            ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Бондаря О.І про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Постановою інспектора Бондаря О.І. №128096 від 30.06.2009 року, позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 121-2 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200,00 грн.. Позивача визнано винним тому, що 20.06.2009 року він порушив правила перевезення пасажирів.

Позивач вказану постанову вважає незаконною з наступних підстав.  Підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення став протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача незрозуміло коли, дата на протоколі виправлена і не читається, згідно якого пзивач перевозив пасажирів у кількості більшій, ніж рекомендовано заводом-виробником.

Відповідальність за ст. 121-2 ч. 1 КУпАП передбачена за перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт”, автобусний маршрут міжміський – автобусний маршрут, який з”єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км.. В той день, коли позивач був зупинений інспектором ДАІ, він виконував рейс між м. Ладижин та м. Тульчин, відстань між якими менша 50 км., тобто даний автобусний маршрут, згідно з визначеннями Закону України „Про автомобільний транспорт” є приміським. Таким чином, заборони на перевезення стоячих пасажирів на приміських маршрутах не має, а тому протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконними.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.  

Просить суд постанову інспектора ВДАІ Ладижинського МВМ Бондаря О.І. №128096 від 30.06.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ст. 121-2 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 200,00 грн. скасувати, а адміністративну справу щодо нього закрити.

Позивач в судовому засіданні на задовленні позову наполіг.  

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та не повідомив суд про причини своєї неявки, заперечення проти позову суду не надав.  

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою інспектора Бондаря О.І. №128096 від 30.06.2009 року, позивача було визнано винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-2 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200,00 грн.. Позивача визнано винним в тому, що він 20.06.2009 року порушив правила переезення пасажирів.

В матеріалах справи присутня копія протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно позивача. Дату складання даного протоколу прочитати не можливо, оскільки вона виправлена. Згідно ст. 256 ч. 1  КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата його складання. Відповідачем, в даному випадку, цю вимогу не виконано.

В постанові по справі про адміністративне правопорушення  №128096 від 30.06.2009 року в графі „суть та обставини правопорушення, установлені при розгляді справи” вказано, що 20.06.2009 року ОСОБА_1 порушив правила перевезення пасажирів.

Ч. 1 ст. 121-2 КУпАП передбачає відповідальність за перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Згідно ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 року №2344-ІІІ, автобусний маршрут приміський – автобусний маршрут, який з”єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км.; автобусний маршрут міжміський – автобусний маршрут, який з”єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км..

Позивач вказує, що 20.06.2009 року він виконував рейс між м. Ладижин та м. Тульчин, відстань між якими менша ніж 50 км., тобто даний автобусний маршрут є приміським, а заборони на перевезення стоячих пасажирів на приміських маршрутах не має.  

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язана з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку відповідачем належним чином не з”ясовано, чи дійсно зі сторони позивача було вчинено правопорушення, передбачене ст. 121-2 ч. 1 КУпАП, а отже притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею є  неможливим.  

На підставі викладеного, керуючись ст.. 293 КУпАП, ст.. ст.. 159, 160, 163 КАС України, суд –  

  ПОСТАНОВИВ:  

          Адміністративний позов задоволити повністю.  

Постанову інспектора ВДАІ Ладижинського МВМ Бондаря О.І. №128096 від 30.06.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200,00 грн. скасувати, а адміністративну справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121-2 ч. 1 КУпАП, закрити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Тульчинського районного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд.

  Суддя: