Справа 2- 7204/06р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2007 року м. Рівне
Рівненський міський суд у складі :
головуючого - судді Мельника О.В.,
при секретареві Рейнерович Я.В.,
з участю представника позивача Шубіної І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом КТГІ "Комуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,
встановив :
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що позивач здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення позивача. Стверджує, що відповідач, як квартиронаймач зобов'язаний вносити плату за комунальні послуги. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань станом па 19 січня 2007 року утворилась заборгованість за використану відповідачем теплову енергію в розмірі 3571,52 гривень, які просить стягнути з нього на користь КТП "Комуненергія ".
Відповідач на розгляд справи не з'явилась, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, хоча про день та час слухання справи була повідомлена належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що розрахунок боргу за надані послуги позивач здійснює, починаючи з 1 січня 1999 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК України, 1963 року, що діяв до введення в дію 30 липня 2004 року Закону України "Про житлово - комунальні послуги " зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону.
Як слідує із змісту ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Отже, до набрання чинності Законом України "Про житлово - комунальні послуги", який в даному разі є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює дані правовідносини, наявність двостороннього договору між споживачем та .виконавцем не була обов'язковою умовою виникнення зобов'язання по оплаті наданих послуг.
З моменту набрання чинності вказаним законом правовідносини між споживачем та виконавцем, яким в даному разі є КТП "Комуненергія" повинні регулюватись відповідно до умов укладеного між ними договору.
Із пояснень представника позивача, роздруківки заборгованості по наданих послугах вбачається, що відповідач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1. Будь - яких доказів у спростування такого факту представник позивача суду не надав.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Вказаний закон набрав чинності 30 липня 2004 року.
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ України № 630 від 21 липня 2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пункт 5 ч. З ст. 20 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " передбачає обов'язок споживача оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
2
Із змісту п. 1 ч. З ст. 20 цього ж закону слідує, що саме позивач, як виконавець зобов'язаний розробити договір на основі типового договору.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту відсутності укладеного з відповідачем договору на надання послуг з подачі теплової енергії чи підігріву води, та не надав суду жодного належного та достовірного доказу у підтвердження розроблення договору для укладення його з відповідачем.
Отже, за умови відсутності договору, позивач, як виконавець, в силу положення, що міститься в п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не ніс перед відповідачем також зобов'язання по забезпеченню вчасного надання житлово - комунальних послуг відповідної якості згідно із умовами договору, а відповідач, в силу п. 1 ч. 1 ст. 20 цього ж закону не був наділений кореспондуючим такому обов'язку правом одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги.
Як слідує із наведених вище положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", правовідносини між сторонами повинні базуватись на двосторонній угоді чи договорі.
Отже, одностороннє надання певних послуг споживачеві не може бути розцінене, як двосторонній правочин, що наділяє сторони відповідними правами та обов'язками.
Відповідно до ч. З ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в суді, відповідач не звернулась до суду з клопотанням відповідно до ч. З ст. 267 ЦК України про застосування строку позовної давності, а тому суд не вбачає підстав для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову лише в частині стягнення заборгованості до введення в дію вказаного вище закону, а саме до 30 липня 2004 року, що на вказану дату складала 2789,32 гривень.
Керуючись ст.ст.10,11,60,81,88, 212,214,215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КТП " Комуненергія " заборгованість за використану теплову енергію на суму 2789,32 гривень ( дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 32 копійки ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду