Номер провадження № 11-сс/785/750/13
Головуючий у першій інстанції Іванчук
Доповідач Олініченко В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Олініченко В.В
суддів: Грищенко Л.Д., Тарівєрдієва Т.А.,
при секретарі: Тьосовій Я.В.,
за участю прокурора: Гусака Ю.Ю.,
в присутності слідчого Корнієнко М.Е.,
заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси апеляцію ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 р. про відмову у задоволенні його скарги на постанову слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС в України в Одеській області від 16.01.2013 р. про закриття кримінального провадження № 12013170480000332, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.06.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на постанову слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС в України в Одеській області від 16.01.2013 р. про закриття кримінального провадження № 12013170480000332, внесеного до ЄРДР 16.01.2013 р., копію якої він отримав 20.06.2013 р. В скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що слідчий не з’ясував всі обставини кримінального правопорушення на які він вказував в своїй заяві та фактично в ході проведеного розслідування не перевірив ці обставини, наявність між ним та ОСОБА_2 судових спорів щодо спадкового майна не знімає з останньої відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Розглянувши скаргу, слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси 09.07.2013 р. постановив ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існують цивільно-правові відносини, які вже були досліджені судами.
В апеляції ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та винести нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити, а постанову слідчого від 16.01.2013 р. скасувати, приймаючи до уваги, що належне розслідування за його заявою не проводилось, тому рішення про закриття кримінального провадження є незаконним та необґрунтованим, так як на його думку ОСОБА_2 заволоділа майном шляхом шахрайства і вчинила злочин за ст. 190 ч. 4 КК України.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав вимоги апеляції та стверджував, що досудове розслідування за його заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 фактично не проводилось, так як дані його заяви були внесені до ЄРДР 16.01.2013 р. і в цей же день була винесена постанова про закриття кримінального провадження, представивши апеляційному суду копії вручених йому слідчим Корнієнко 20.06.2013 р. постанови про закриття кримінального провадження від 16.01.2013 р. та витягу з кримінального провадження, на яких наявні записи слідчого про вірність копій; слідчого Корнієнка М.Е. про те, що перевірку він провів належним чином, а копію постанови зробив із даних комп’ютера, де в даті була помилка, в ході розслідування він з’ясував, що по обставинах, на які посилається ОСОБА_1, прийняті рішення судами, не встановлено даних, які б свідчили про наявність злочину в діях ОСОБА_2 та представив суду матеріали зазначеного кримінального провадження за заявою ОСОБА_1, в яких постанова про закриття кримінального провадження датована 23.01.2013 р., цією ж датою датовані пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_1, проте всі перераховані дати мають виправлення; прокурора, який просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, розглянувши матеріали судового провадження та представлені слідчим матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів судового провадження по розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в ньому відсутній сам предмет оскарження – відсутня постанова слідчого.
При цьому слідчий суддя скасував постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 16.01.2013 р., а в матеріалах кримінального провадження наявна постанова не від 16.01.2013 р. , а від 23.01.2013 р., копія якої нікому не видавалась.
Таким чином слідчий суддя скасував не існуючу постанову, в зв’язку з чим прийняте рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
При цьому апеляційний суд встановив, що число місяця в постанові слідчого виправлено на “ 23” та не відомо з якого числа. Також виправлено число місяця на “ 23” в поясненнях ОСОБА_2М.( а.с.41) та ОСОБА_1 ( а.с.42), що є недопустимим.
Із представленої апеляційному суду ОСОБА_1 копії постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що вона видана 20.06.2013 р. за особистим записом слідчого про вірність копії, в якій дата постанови зазначена 16.01.2013 р.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах кримінального провадження дата постанови виправлена на “ 23” число, а в завіреній слідчим копії постанови дата вказана 16.01.2013 р., встановити коли фактично була винесена слідчим постанова при наявності 2-х екземплярів з різними датами – не можливо, в зв’язку з чим постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12013170480000332 підлягає скасуванню.
Крім того в постанові про закриття кримінального провадження відсутнє посилання на встановлені в ході перевірки дані, які б свідчили про необґрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви.
Так, в заяві ОСОБА_1 вказувалось на те, що в момент посвідчення заповіту від імені його матері на ім’я ОСОБА_2, що мало місце 21.03.2000 р., його мати знаходилась у комі. Однак в матеріалах кримінального провадження та в постанові слідчого не має жодних даних, які б спростовували б цей факт. Тільки в ході розгляду справи в суді зацікавленими особами були представлені відповідні судові рішення, в тому числі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.12.2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту від 21.03.2000 р. та свідоцтва про право на спадщину, із якого вбачається, що з приводу стану здоров’я ОСОБА_3 ще 16.07.2004 р. була проведена комплексна судова психолого – психіатрична експертиза, яка, дослідивши всю сукупність даних, в тому числі медичних, про стан здоров’я ОСОБА_3 та відеоматеріали, прийшла до однозначного висновку про те, що в момент посвідчення заповіту мати заявника психічним розладом не страдала та могла розуміти свої дії та керувати ними.
При проведенні досудового розслідування органу слідства необхідно взяти до уваги, що всі судові рішення, які були постановленні в ході вирішення майнового спору між вказаними особами та представлені слідчому судді, мають бути в матеріалах досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 422, 407 ч.3 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 р. про відмову у задоволенні його скарги на постанову слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС в України в Одеській області від 16.01.2013 р. про закриття кримінального провадження № 12013170480000332, -скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС в України в Одеській області про закриття кримінального провадження № 12013170480000332, внесеного до ЄРДР 16.01.2013 р. за заявою ОСОБА_1 та датовану 23.01.2013 р. ( 16.01.2013 р.) - скасувати.
Матеріали зазначеного кримінального провадження повернути прокурору Київського району м. Одеси для організації продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області В.В.Олініченко
ОСОБА_4
ОСОБА_5