Справа №11-а-659, 2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст. 296ч. 1 Миргород В.С.
КК України. Доповідач - Раєнок В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця "18" дня
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Годуна В.А. Суддів: Раєнка В.І., Делієва О.М. З участю прокурора - Бездрабко О.І. засудженого - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1., захисника в інтересах засудженого на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, -
засуджений за ст. 29бч.1 КК України до 2 років обмеження волі і на підставі ст. 71 КК України до остаточного покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді 3 років б місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Засуджений взятий під варту з залу суду.
Цивільні позови заявлені по справі залишені без розгляду.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля 19 години 18.02.05р. на АДРЕСА_1Бериславського району, грубо порушуючи громадський порядок і нормальні умови відпочинку людей з мотивів явної неповаги до встановлених у суспільстві правил поведінки, супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2., безпричинно наніс удар долонею руки по обличчю останній, супроводжуючи свої дії винятковим цинізмом, що виразилося у пропонуванні потерпілій задоволення його сексуальних потреб неприродним способом. Продовжуючи свою злочинну діяльність, у тому ж місці і в той же час безпричинно наніс ОСОБА_3 6-7 ударів долонею руки по обличчю, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження.
В апеляціях:
засуджений посилається на порушення його права на захист, оскільки слідство і суд не надало йому захисника, ненадання йому судом останнього слова, порушення органами слідства ст. 22 КПК України,
неповний та однобокий розгляд справи судом, а також вказуючи на те, що злочину, за який засуджений, він не вчиняв, просить вирок суду скасувати;
захисник в інтересах засудженого також просить про скасування вироку суду та направленні справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що свідки по справі є зацікавленими особами, оскільки є родичами та знайомими родичів засудженого, а також на те, що злочин вчинено на ґрунті особистих неприязних стосунків, а не з хуліганських мотивів.
Заслухавши доповідача, засудженого, який в судових дебатах та останньому слові прохав його та захисника апеляції задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, засудженого та його захисника, а також вислухавши думку прокурора про залишення вироку суду без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.
Судом вірно встановлені фактичні обставини вчиненого засудженим і його висновки про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину за який його засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду підтверджується послідовними свідченнями на досудовому слідстві та у судовому засіданні потерпілих та їх законних представників, свідків мА матеріалами справи.
Так, неповнолітня потерпіла ОСОБА_2. пояснювала, що біля 1830 години вона йшла разом зі ОСОБА_3 по вул. Бериславській. їх наздогнав п'яний засуджений, схопив потерпілу за руку і потяг на узбіччя, вимагаючи задовольнити його сексуальні потреби неприродним способом, викручував руку. Розстібнув свої штани. Потерпіла кликала на допомогу ОСОБА_3. Однак засуджений ображав їх нецензурною лайкою, вдарив потерпілу по обличчю рукою, від чого остання впала, а потім схопив за руку ОСОБА_3. Що було далі потерпіла не бачила, оскільки втекла, а через деякий час побачила ОСОБА_3 . у якої були синці під очами та розпухле ліве вухо.
Представник потерпілої ОСОБА_2підтвердила, що біля 19 години 18.02.05 року прибігла донька - потерпіла по справі, яка плакала і розповіла про протиправні дії засудженого відносно неї та ОСОБА_3.
Потерпіла ОСОБА_3 . підтвердила показання потерпілої ОСОБА_2 про обставини вчинення ОСОБА_1 злочину та доповнила, що після того як ОСОБА_2 втекла, засуджений схопив потерпілу за руку, ображав нецензурною лайкою та почав наносити безпричинно удари правою рукою по обличчю.
Представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4., яка пояснила, що біля 19 години 18.02.05 року до неї прийшли батьки ОСОБА_2 та повідомили, що засуджений побив їх дочок, ображав їх.
Свідок ОСОБА_5пояснила, що ввечері 18.02.05 року бачила разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_6., як біля дитячого садка на дорозі, засуджений руками тримав за одяг ОСОБА_3 ., тряс її та ображав нецензурною лайкою. При цьому він був у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження на обличчі, які виникли 18.02.05 року від ударів руками по обличчю, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. При проведенні ставок віч-на-віч потерпілі у присутності засудженого підтвердили свої показання.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги свідчення ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки ці особи як родичі та близькі його родичів зацікавлені у даній справі, а їх свідчення щодо алібі засудженого мають протиріччя, непослідовні і спростовуються зібраними по справі доказами.
Під час перевірки матеріалів справи не встановлено порушення права на захист засудженого, оскільки на досудовому слідстві та у суді йому був наданий професійний захисник /а.с. 83-84,123/.
Не встановлено також грубих порушень слідства і судом вимог ст. 22 КПК України, які б тягли за собою скасування або зміну вироку суду.
Відповідно до протоколу судового засідання, з яким засуджений був ознайомлений і на який не подавав зауважень, йому було надано останнє слово і він це своє право використав.
Зібраним по справі доказам, які належним чином перевірені судом і викриваючим засудженого як особу, що вчинила хуліганські дії, суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував його злочинні дії за ст. 296ч. 1 КК України, оскільки свої протиправні дії він вчиняв у громадському місці, з виключним цинізмом і на ґрунті сексуальних домагань, а не особистих неприязних стосунків, а тому відсутні підстави для задоволення апеляції захисника про перекваліфікацію дій засудженого на ст. ст. 125-126 КК України.
Покарання ОСОБА_1 обрано з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу, який в цілому характеризується хоч і позитивно, але раніше вчиняв злочини, а останній вчинив в період іспитового строку за попередньою судимістю, обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність і на думку судової колегії це покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Не вбачаючи підстав для задоволення апеляцій засудженого та його захисника та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого та його захисника залишити без
задоволення, а вирок Бериславського районного суду Херсонської області
від 01 лютого 2006 року відносно ОСОБА_1-
без змін.
Судді: В.А.Годун В.І.Раєнок О.М. Делієв