КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" лютого 2018 р. Справа№ 910/9883/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про відвід колегії суддів у складі головуючого: судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М., подану при розгляді апеляційної скарги Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.08.2017 (суддя Зеленіна Н.І.)

у справі № 910/9883/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна

фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська

валютна біржа»

за участю Cпеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної

прокуратури України

про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного

комітету України № 126-р

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету України №126-р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9883/17 позов задоволено повністю. Визнано недійсними пункти 316, 317, 320, 321, 324, 325, 328, 329, 332, 333 рішення Антимонопольного комітету України від 23.03.2017 р. №126-р у справі №20-26.13/170-15/105-15 щодо Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта». Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 16 000,00 грн. судового збору.

Не погодившись із вищезгаданим рішенням, Антимонопольний комітет України оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати.

01.02.2018 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М. від участі у розгляді апеляційної скарги Антимонопольного комітету України у справі № 910/9883/17.

Заява про відвід цієї колегії суддів мотивована тим, що в ході розгляду справи відповідачем було подано клопотання про залучення третіх осіб та про виклик свідків, в задоволенні яких судом апеляційної інстанції відмовлено, що викликає сумніви в неупередженості та необ'єктивності цієї колегії суддів.

За приписами п.п. 1-3 ст. 39 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши вищенаведену заяву, колегія суддів в складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М. дійшла висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу вищезгаданих суддів від розгляду справи. Заява про відвід колегії суддів не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів. З огляду на наведене ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 заяву про відвід суддів Хрипуна О.О., Коротун О.М., Гончарова С.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/9883/17 визнано необґрунтованою. Зупинено провадження у справі № 910/9883/17 до 16:00 05.02.2018. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 заяву Антимонопольного комітету України про відвід колегії суддів в складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Жук Г.А., Мальченко А.О.

За змістом п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, в у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М., апеляційний суд дійшов висновку про її безпідставність та необґрунтованість.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

За приписами ст. 35 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи встановлено положеннями ст. 36 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).

За рішенням у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно п. 1 ст. 43 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши заяву Антимонопольного комітету України про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М., апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення, адже наведені заявниками доводи, в розумінні ст. 35, 36 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), не можуть бути підставою для відводу, а відмова в задоволенні клопотань про залучення третіх осіб та про виклик свідків не свідчить про неупередженість та необ'єктивність згаданої колегії суддів.

За таких обставин, керуючись ст. ст. ст. 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Антимонопольного комітету України про відвід колегії суддів в складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Гончарова С.А., Коротун О.М. відмовити.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко