ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 р. Справа № 2а-18868/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю представника позивача Лобачевскої І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом управління у справах захисту споживачів у Волинській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Життя» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу та заборону розміщувати рекламу,
ВСТАНОВИВ:
Управління у справах захисту споживачів у Волинській області звернулось з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Життя» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу та заборону розміщувати рекламу.
В ході розгляду справи з`ясовано, що відповідач знаходиться в м. Києві. Суд постановив ухвалу про розгляд справи у Волинському окружному адміністративному суді.
Вказаний позов мотивовано тим, що відповідно до ст.26 Закону України «Про рекламу» та Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Наказом Держспоживстандарту від 12.09.2007 року № 217 та зареєстрованого в Мін’юсті України 26.10.2007 року за № 1219/14486, Волинське обласне управління у справах захисту споживачів здійснює контроль за рекламою.
Тому, керуючись даними нормативними актами, за результатами подання КП «Луцькреклама» від 04.11.2008 року № 3569/03 посадовою особою управління складено протокол № 062 від 11.11.2008 року про те, що ТДВ «Страхова компанія «Життя» розміщено банер на фасаді будівлі по пр. Перемоги, 15, м. Луцька без дозволу, що надається спеціально уповноваженим виконавчим органом міської ради, чим порушено п.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».
За наслідками розгляду протоколу відповідачу надіслано повідомлення від 11.11.2008 року № 1016/1-17 про те, що розгляд справи відбудеться 17.11.2008 року о 16 год.
Представник відповідача на розгляд справи не з’явився, та ним не подано інформації про вартість реклами.
Тому за наслідками розгляду справи складено протокол № 54 засідання від 17.11.2008 року, відповідно до якого вирішено застосувати штраф до ТДВ «Страхова компанія «Життя» в сумі 1700 гривень за неподання інформації про вартість реклами.
17.11.2008 року винесено рішення № 410 про накладення на товариство штрафу відповідно до п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» в розмірі 1700 гривень, яке надіслане відповідачу 20.11.2008 року.
Товариством станом на 07.09.2009 року рішення в добровільному порядку не виконане. Тому просять в судовому порядку стягнути даний штраф та заборонити розміщувати рекламу без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради в м. Луцьку по пр. Перемоги, 15.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала із підстав, у ньому викладених, та просить його задовольнити. Суду пояснила, що у встановленому порядку було складено протокол про порушення відповідачем законодавства про рекламу на підставі подання КП «Луцькреклама» та розглянуто справу. За результатами розгляду встановлено, що відповідач не надав інформації про рекламу уповноваженому на це органу, за що на нього накладено штраф. В процесі розгляду справи було встановлено, що товариство винне в порушенні законодавства про рекламу на підставі наявних у справі документах. Просить стягнути штраф та заборонити розміщувати рекламу.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що є відповідні відмітки у справі.
Суд постановив ухвалу про слухання справи за відсутності представника відповідача по наявним у матеріалах справи документах.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про рекламу» (надалі Закон) визначено, що він регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Згідно ст.16 ч. 1 Закону визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Абзацом 2 ч. 2 ст.26 Закону встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Статтею 27 ч. 6 Закону встановлено відповідальність за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.10-14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМ України від 26 травня 2004 р. N 693 (надалі Порядку), встановлено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживстандарту або його територіальним органам за місцем вчинення порушення.
Протокол розглядається у місячний строк.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
До розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживстандарту, його заступниками, начальниками територіальних органів Комітету, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників.
Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно п.17 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо
якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні встановлено, що КП «Луцькреклама» 04.11.2008 року на ім’я начальника Волинського обласного управління у справах захисту споживачів направило подання для розгляду факту порушення Закону України «Про рекламу» ТДВ «Страхова компанія «Життя».
06.10.2008 року ТДВ «Страхова компанія «Життя» направлено вимогу № 273 про усунення порушень Закону України «Про рекламу», а саме відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в м. Луцьку по пр. Перемоги, 15, від підпису якої керівник Товариства відмовився. 13.10.2008 року відповідачу було повторно надіслано вимогу № 278 про усунення порушень Закону України «Про рекламу».
16.06.2008 року посадовою особою управління у справах захисту споживачів у Волинській області складено протокол № 024 про порушення законодавства про рекламу, а саме, що товариством розміщено рекламу на фасаді будівлі без дозволу, що надається спеціально уповноваженим виконавчим органом міської ради, чим порушено ст.16 ч. 1 Закону України «Про рекламу».
Позивачем 11.11.2008 року направлено відповідачу повідомлення про те, що розгляд справи призначено на 17.11.2008 року і про необхідність подачі товариством інформації про вартість розповсюдженої реклами з підтверджуючими доказами (акт виконання робіт, договір рахунок – фактуру та інші документи, завірені підписом керівника та печаткою підприємства).
Відповідач у визначений строк не з`явився та не надав інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами і тому 17.11.2008 року, згідно протоколу № 062, позивачем прийнято рішення про накладення штрафу на товариство за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами уповноваженому органу.
17.11.2008 року начальником Волинського обласного управління у справах захисту споживачів прийнято рішення № 410 про накладення штрафу на відповідача в сумі 1700 гривень на підставі ч. 6 ст.27 Закону.
Аналізуючи зібрані по справі до досліджені в ході судового засіданні докази, суд приходить до наступних висновків.
Дійсно, у відповідності до ч. 2 ст.26 Закону уповноважений орган вправі витребовувати інформацію щодо здійснення контролю ними щодо законодавства про рекламу. За її неподання встановлена відповідальність згідно ст.27 Закону.
Відповідно до Закону та Порядку встановлена процедура щодо складання, розгляду протоколів та накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Оскільки ТДВ «Страхова компанія «Життя» не виконало вимоги щодо усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, не подало інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та не сплатило в добровільному порядку штраф до бюджету, тому позивачем було застосовано санкцію у вигляді штрафу у визначеному порядку та у розмірах та порядку визначених законодавством.
Суд вважає, що при накладені штрафу на відповідача було дотримано вимог чинного законодавства, штраф на нього накладено правомірно, а тому позов в частині стягнення штрафу в розмірі 1700 гривень слід задовольнити повністю.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині заборони відповідачу розміщувати рекламу без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради в м. Луцьку по пр. Перемоги, 15 не підлягають задоволенню.
Аналізуючи ч. 1 ст. 71 КАС України, обов`язок доказування тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладено на суб`єкта владних повноважень.
Однак, позивачем при розгляді справи про порушення законодавства про рекламу та в судовому засіданні не представлено жодного доказу та не перевірено того факту, що реклама відповідача розміщена за місцем, яке зазначено в протоколі на даний час і що є підстави для її заборони. Тому суд вважає, що у цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11,17,158,160 ч 3, 162,163,186 КАС України, на підставі Закону України «Про рекламу» , суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовільнити частково.
Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Життя» в користь держави штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень згідно рішення від 17.11.2008 року № 410.
В частині позовних вимог про заборону реклами Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Життя» відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 13 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Р.С.Денисюк