Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

судців Матюшенка І.В., Косигіної Л.М.,

з участю секретаря Порохня М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 вересня 2011 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У жовтні 2010 року ПАТ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 04.04.2006 року між ним та TOB «Агромакс» був укладений кредитний договір, згідно якого TOB «Агромакс» було надано поновлювану кредитну лінію з лімітом у розмірі 560000.00 доларів США на строк до 22.03.2010 року зі сплатою 17 % річних. У той же день з ОСОБА_1 в забезпечення кредитного договору був укладений договір поруки. Оскільки відповідачами не виконувалися умови повернення кредиту, виникла заборгованість в сумі 648907.48 доларів США, з яких 560000.00 доларів США - заборгованість по простроченому кредиту, 74175,78 доларів - заборгованість по відсотках, 14731,70 долара США - пеня. Просив зобов»язати відповідача повернути вказані кошти, а у разі неможливості повернення, стягнути еквівалент вказаної суми в національній валюті - 5132793.28 гри.

В ході слухання справи позивач збільшив позовні вимоги щодо стягнення відсотків до 310075,78 доларів США, щодо пені до 96650,49 доларів США, та всього просив стягнути 7707418,53 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 30 вересня 2011 року позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 7707418,53 грн. заборгованості.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати, постановивши нове про відмову в позові. Як на підставу своїх вимог апелянт посилається на те, що договір поруки є неукладеним, оскільки в ньому не вказані реквізити розрахункового рахунку поручителя, з якого можуть бути списані кошти у випадку порушення зобов»язання боржником та поручителем.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність а обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справі 04.04.2006 року між ПАТ «Приватбанк» та TOB «Агромакс» був укладений кредитний договір, згідно якого TOB «Агромакс» було надано поновлювану кредитну лінію з лімітом у розмірі 560000.00 доларів США на строк до 22.03.2010 року зі сплатою 17 % річних.

У той же день між банком та ОСОБА_1 був підписаний договір поруки.

У відповідності до вимог ct. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з тексту самого договору, сторони досягли згоди про його предмет Можливість звернення стягнення на кошти поручителя, що знаходяться на рахунку в банку, зазначена лише як один з можливих варіантів задоволення вимог кредитора

Умова щодо зазначення в договорі поруки реквізитів рахунку, з якого кредитор має право списати кошти у випадку невиконання боржником та поручителем своїх зобов»язань, як обов»язкова, законом не визначена, зазначена умова не є необхідною при укладенні договорів поруки. При підписанні вказаного договору будь-яка із сторін, щодо конкретного визначення відповідного рахунку, вимог не заявляла.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначена апелянтом умова не є істотною для вказаного виду договорів, а тому вважати договір поруки неукладеним немає підстав.

Згідно зі статтею 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У відповідності до ct. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки TOB «Агромакс» не виконувалися умови повернення кредиту, виникла заборгованість в сумі 648907.48 доларів США, з яких 560000.00 доларів США - заборгованість по простроченому кредиту, 74175,78 доларів - заборгованість по відсотках, 14731,70 долара - нарахована пеня.

За таких обставин, суд дійшов до привильного висновку про наявність обов»язку відповідача щодо погашення виникшої заборгованості та стягнув її з поручителя.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 30 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_3

________ . ________

Справа № 22-ц/0690/1402/12 Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_4

Категорія 19, 27 \ Суддя - доповідач Кочетов Л.Г.