05 лютого 2018 року

Справа № 489/1867/17

Номер провадження 2-а/489/9/18

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Сироватка Т.О.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

З адміністративного позову вбачається, що 08.04.2017 р. відносно ОСОБА_1, інспектором патрульної поліції ОСОБА_3 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу за порушення вимог ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом він здійснив обгін інших транспортних засобів на мосту, чим порушив п. 14.6 г) ПДР України. Проте позивач з вказаною постановою не погоджується, оскільки обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності, правил дорожнього руху він не порушував. Крім того відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано процедури її розгляду у відповідності до чинного законодавства, не роз’яснено позивачу його прав та обов’язків, силоміць, без дозволу позивача, знято автомобільний відеореєстратор, застосовано спецзасоби примусу .

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР №446057 від 08.04.2017 р.; визнати дії інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 08.04.2017 р. протиправними.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав та проти них заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив таке.

08.04.2017 р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у м. Миколаєві, допустив численні порушення правил дорожнього руху, у тому числі, пересуваючись по Варварівському мосту в напрямку від вул. Нікольської до вул. Очаківської здійснив обгін автомобіля на мосту, чим порушив п. 14.6.е) ПДР України. Його було зупинено, після тривалого переслідування, та інспектором 4 батальйону 4 роти УПП в м. Миколаєві ОСОБА_3 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №446057 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.

При цьому при винесенні Постанови інспектор патрульної поліції виходив з наступного.

Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП України передбачено відповідальність та стягнення за порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність…, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим позивач зазначає, що інспектором поліції при винесенні постанови не було враховано всіх обставин справи. А саме правил дорожнього руху він не порушував. Крім того інспектором не було складено Постанову за змістом у відповідності до вимог, передбачених діючим законодавством.

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

При цьому зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою врегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України і вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що інспектор патрульної поліції при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб, передбачений КУпАП.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги твердження позивача щодо не роз’яснення йому інспектором прав та обов’язків, незаконного застосування засобів примусу в умовах , коли порушник намагався уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.

Факт вчинення правопорушення доведено, оскільки міститься на відеозапису з автомобільного реєстратора, та не оспорюється самим позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ОСОБА_3, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

 Повний текст рішення складено 06.02.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова