Справа  № 2-а-2078-2009

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.11. 2009 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ясинського О. В., при секретарі Нарижній О. Г., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну доплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, -

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач 01.10.2009 р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну доплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в якому вказав, що він віднесений до категорії дітей війни. Зазначив, що ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив його права та інтереси. Просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну доплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, надав заяву з підтриманням позову та проханням розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення, згідно до яких зазначив, що для врегулювання ситуації 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48.10 гривень, 1 липня - 48, 20 гривень та з 1 жовтня 49,80 гривні. Таким чином вважає, що підвищення дітям війни виплачуються органами пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.  

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Селидове, що підтверджується посвідченням № 40972.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

9      липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007. відповідно до якого визнані такими, що не відповідають ОСОБА_3 України (є неконституційними ) , положення, зокрема, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України   на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з цього, за період з 9 липня 2007 року по З1 грудня 2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993, № 3551 -XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 p., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48.20 грн.. з 1 жовтня - 49.80 грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними бездіяльності відповідача в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд не приймає посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки вони суперечать приписам пункту 1, 6 статті 92 ОСОБА_3 України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 9 КАС України суд застосовує нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У ст. 8. ОСОБА_3 України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Також у ст. 22 ОСОБА_3 України зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

До того ж у статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» чітко визначено, що нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 років перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються з, минулий час без обмеження будь-яким строком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий: рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-11 згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505—4 від 25 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих. хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 99 ч. 2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 46 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсій на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більш ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Тому суд вважає безпідставними вимоги відповідача про відмову у задоволенні позову у зв,язку з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки позивач звернувся до суду з позовом в строк, встановлений діючим законодавством.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 ОСОБА_3 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 ОСОБА_3 України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 ОСОБА_3 України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79,' 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплатити на користь позивача щомісячну доплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області з невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 3 (три) гривні 40  коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя