Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-74/09/0110
23.11.09 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Єланської О.Е. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
сторони в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Хачикян А.Х. ) від 28.04.09 у справі № 2-а-74/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 97300)
до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 20, смт.Кіровське, Кіровський район, Автономна Республіка Крим, 97300)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Хачикян А.Х.) від 28.04.09 у справі № 2-а-74/09 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з травня по грудень 2008 року ОСОБА_2 визнано протиправною.
На Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим покладений обов’язок нарахувати ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу за період з травня по грудень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.09 у справі № 2-а-74/09 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим.
Апеляційну скаргу мотивовано порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з’явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність неявившихся сторін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеннь з наступних підстав.
05 березня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до суду, просить зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 2006 по лютий 2009 року в розмірі 3881,10грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 (а. с. 4), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується посвідченням (а. с. 7) у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином ОСОБА_2 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380,00грн., з 1 квітня - 406,00грн., з 1 жовтня - 411,00грн.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України таабо будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якій, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 №489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 №489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71, а також статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007.
Згідно з статтею 58 Закону України від 28.12.2007 року №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470,00 гривень, з 1 квітня - 481,00 гривень, з 1 липня - 482,00 гривни, з 1 жовтня - 498,00 гривень.
Отже, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно здійснювати за наступною формулою:
Щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік дорівнює 1290,60грн.
Січень - березень (350,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 3.15,00 грн.;
Квітень-вересень (359,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 646,20 грн.;
Жовтень-грудень (366,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 329,40 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік дорівнює 1442,70грн.:
Січень - березень (380,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 342,00 грн.;
Квітень-вересень (406,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 730,80 грн.;
Жовтень-грудень (411,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 369,90 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2008 рік дорівнює 1737,90грн.:
Січень - березень (470,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 423,00 грн.;
Квітень-червень (481,00 грн. х 30%) х 3 місяців = 432,90 грн.;
Липень-вересень (482,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 433,80 грн.;
Жовтень-грудень (498,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 448,20 грн.
Судом встановлено, що позивач протягом 2006 - 2007 років не отримував щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, а у січні –грудні 2008 йому було перераховано з 01.01.2008 до 01.04.2008–47 грн. х 3 міс. = 141,00грн., з 01.04.2008 до 01.07.2008 –48,10 грн. х 3 міс.= 144,30 грн., з 01.07.2008 до 01.10.2008 –48,20 грн. х 3 міс.= 144,60 грн., з 01.10.2008 по 30.12.2008 –49,80 грн. х 3 місяці = 149,40грн., разом 579,30грн.
Таким чином, відповідачем недоплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за 2006 рік в сумі 1290,60грн., за 2007 рік в сумі 1442,70грн. та за 2008 рік 1737,90грн. - 579,30грн. = 1158,60грн.
Отже, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №105 8-1У мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 № 2505-1У.
Судова колегія вважає, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
За таких підстав судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що спір має бути вирішений в межах позовної давності, а саме, за період з травня по грудень 2008 року. Вимоги про стягнення підвищення пенсії за 2006 та 2007 роки відповідно задоволенню не підлягають.
Однак, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахуванні позивачу щомісячної державної соціальної допомоги в розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не обґрунтував та не встановив обставини, що свідчать про неправомірність бездіяльності відповідача в цій частині, а саме, судом не з’ясовано чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується дія Закону України № 2195-IV, з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає зміні по підставах пункту першого частини першої статті 201 КАС України, шляхом відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності.
Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим –задовольнити частково.
2. Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Хачикян А.Х.) від 28.04.09 у справі № 2-а-74/09 змінити шляхом викладення пункту другого в наступній редакції:
“ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з травня по грудень 2008 року ОСОБА_2”.
3. В іншій частині постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Хачикян А.Х.) від 28.04.09 у справі № 2-а-74/09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська