Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2-а-9633/08/4/0170
23.11.2009 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Єланської О.Е. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю сторін:
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.05.09 у справі № 2-а-9633/08/4
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95000)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Гагаріна, 14 А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)
про визнання дій протиправними та зобов`язання до виплати щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 05.05.09 у справі № 2-а-9633/08/4 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов`язання до виплати щомісячної державної соціальної допомоги задоволені частково.
На Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя накладено обов'язкі по нарахуванню ти виплаті ОСОБА_2 несплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за грудень 2007 року у розмірі 124грн. 53коп.; за період з 22.05.2008 року по 31.06.2008 року у розмірі 96грн. 20коп. щомісячно; за період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року у розмірі 96грн. 40коп. щомісячно; за період з 01.10.2008 року по грудень 2008 року у розмірі 99грн. 60коп.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 05.05.09 у справі № 2-а-9633/08/4 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим .
Апеляційну скаргу мотивовано порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач в позові просив розглянути справу у його відсутність. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з’явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність неявившихся сторін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
17 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до суду, просить зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 (а. с. 7), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується посвідченням (а. с. 6) у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином ОСОБА_2 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380,00грн., з 1 квітня - 406,00грн., з 1 жовтня - 411,00грн.
Згідно з статтею 58 Закону України від 28.12.2007 року №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470,00 гривень, з 1 квітня - 481,00 гривень, з 1 липня - 482,00 гривни, з 1 жовтня - 498,00 гривень.
Отже, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно здійснювати за наступною формулою:
Щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік дорівнює 1290,60грн.
Січень - березень (350,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 3.15,00 грн.;
Квітень-вересень (359,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 646,20 грн.;
Жовтень-грудень (366,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 329,40 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік дорівнює 1442,70грн.:
Січень - березень (380,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 342,00 грн.;
Квітень-вересень (406,00 грн. х 30%) х 6 місяців = 730,80 грн.;
Жовтень-грудень (411,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 369,90 грн.
Щомісячна державна соціальна допомога за 2008 рік дорівнює 1737,90грн.:
Січень - березень (470,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 423,00 грн.;
Квітень-червень (481,00 грн. х 30%) х 3 місяців = 432,90 грн.;
Липень-вересень (482,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 433,80 грн.;
Жовтень-грудень (498,00 грн. х 30%) х 3 місяця = 448,20 грн.
Судом встановлено, що позивач протягом 2006 - 2007 років не отримував щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, а у січні –грудні 2008 йому було перераховано з 01.01.2008 до 01.04.2008–47 грн. х 3 міс. = 141,00грн., з 01.04.2008 до 01.07.2008 –48,10 грн. х 3 міс.= 144,30 грн., з 01.07.2008 до 01.10.2008 –48,20 грн. х 3 міс.= 144,60 грн., з 01.10.2008 по 30.12.2008 –49,80 грн. х 3 місяці = 149,40грн., разом 579,30грн.
Таким чином, відповідачем недоплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за 2006 рік в сумі 1290,60грн., за 2007 рік в сумі 1442,70грн. та за 2008 рік 1737,90грн. - 579,30грн. = 1158,60грн.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України таабо будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якій, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 №489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 №489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71, а також статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007.
Отже, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №105 8-1У мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 № 2505-1У.
Судова колегія вважає, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.
За таких підстав судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що спір має бути вирішений в межах позовної давності, а саме, за грудень 2007 року та за період з травня про грудень 2008 року. Вимоги про стягнення підвищення пенсії за 2006 рік та до листопада 2007 року відповідно задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом першим частини першої статті 198, статтею 200, пунктом першим частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.05.09 у справі № 2-а-9633/08/4 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська