Справа № 22ц-8499/2009 Головуючі в 1 інстанції Дубовик Р.Є., Каліуш О.В.
Категорія 30 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2009 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої - судді: Курило В.П.,
суддів: Будулуци М.С.,Санікової О.С.,
при секретарі Степаненко В.Б.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року в частині визначення судових витрат та ухвалу цього ж суду від 21 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування понесених збитків, -
ВСТАНОВИВ :
До Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування понесених збитків.
Ухвалою судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху. В ухвалі зазначено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме:
- на підтвердження викладених у позовній заяві обставин не зазначено, яку саме заяву склав відповідач і в якій справі, яким чином відповідач згодом змінив заявлений раніше позов і коли саме, чи скасував надану ним 30 серпня 2007 року довіреність на ім’я відповідача, коли саме, чи доводив до відома останнього;
- у позовній заяві не зазначені докази та підтвердження того, що позивач заплатив відповідачеві за складання позовної заяви грошову суму в розмірі 100 грн., а також докази того, що позивач поніс затрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 97 грн. саме з вини відповідача;
- у позовній заяві не зазначені правові підстави позовних вимог в частині стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 457 грн., а також моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.;
- судовий збір при подачі позовної заяви до суду сплачений у неналежному розмірі, оскільки, відповідно до п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито», судовий збір із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в з позовних заяв немайнового характеру (зокрема про відшкодування моральної шкоди) - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тоді як позивачем сплачено всього 37, 50 грн.
З цих підстав позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 17 серпня 2009 року.
Ухвалою судді цього ж суду від 21 серпня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачу, оскільки останній не усунув недоліки, які були зазначені в попередній ухвалі.
З вказаними ухвалами не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що жодної з ухвал йому не надходило, а тому він не міг усунути недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху. З ухвалами він ознайомився 16 вересня 2009 року. Просив їх скасувати, як незаконні.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.
ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з’явився, про час місце розгляду справи повідомлений.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що остання підлягає задоволенню, а ухвали - скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до п.п.3 і 9 ч.1 ст.293 ЦПК України підлягають оскарженню ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) та щодо визначення судових витрат.
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 30 липня 2009 року, ОСОБА_1 при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у неналежному розмірі - 37 грн. 50 коп.
Проте в ухвалі не вказано - яку ж конкретно суму скільки слід доплатити ОСОБА_1, з урахуванням вимог підпунктів «а» і «д» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» (зі змінами і доповненнями) при подачі позову, що містить вимоги майнового і немайнового характеру.
Апелянт зазначив, що він зовсім не отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому не міг своєчасно усунути недоліки.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 30 липня 2009 року та супровідний лист до неї не були вручені позивачу ОСОБА_1 через неправильне зазначення його домашньої адреси та були повернуті до суду ( а. с. 7,10, 27).
За таких підстав позивач ОСОБА_1 не міг виконати вимоги, викладені в ухвалі від 30 липня 2009 року, які до нього не були доведені, а тому не було законних підстав для визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення її позивачу, про що зазначено в наступній ухвалі судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 21 серпня 2009 року.
Таким чином, оскільки суд порушив порядок, встановлений для його вирішення, ухвали Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року в частині визначення судових витрат та від 21 серпня 2009 року про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною і повернення її позивачу слід скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - задовольнити.
Керуючись ст. ст. 303, 312 ч.1п. 3 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року в частині визначення судових витрат та ухвалу цього ж суду від 21 серпня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: