Справа №766/21214/17

н/п 2-з/766/63/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарова І.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3,  треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення державного реєстратора,

встановив:

До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру №8а, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Гірського, 18; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статуних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна квартири №8а, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Гірського, 18.

В обгрунтування заяви зазначив, що предметом позову є оскарження рішення державного реєстратора при проведенні державної реєстрації права власності на квартиру №8а за адресою: м. Херсон, по вул. Гірського, 18. За наявності рішення Апеляційного суду Херсонської області від 10.10.2016 року, що набрало законної сили по справі №766/2797/16-ц, яким було заборонено ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт з будівництва надбудови другого та третього поверхів над квартирою №7 по вул. Гірського, 18 у м. Херсоні вбачається, що державна реєстрація спірної квартири відбулась із порушенням норм чинного законодавства України. Зазначає, що ефективним заходом забезпечення в даній справі є накладення арешту та заборона вчиняти певні дії державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, оскільки дані особи можуть провести відчуження нерухомого майна. Вважає, що є доцільним вжити декілька заходів забезпечення позову, оскільки майно окрім відчуження може бути передано у володіння, користування та інше, в цьому випадку окрім арешту майна необхідно заборонити вчиняти інші реєстраційні дії з об'єктом нерухомого майна. Враховуючи те, що квартира №8а за адресою: м. Херсон, вул. Гірського, 18, може бути відчужена на момент виконання рішення, що значно ускладнить в подальшому виконання можливого рішення про задоволення позову, заявлений вид забезпечення позову повністю відповідає заявленим вимогам.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправна позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Судом встановлено, що предметом позову є скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: №8а по вул. Гірського, 18 у м. Херсон, індексний номер 35816371 від 22.06.2017 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Тобто, фактично предметом позову є скасування рішення про державну реєстрацію права власності, вказані вимоги зокрема пред'явлені до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вимог до фізичної особи - відповідача (ОСОБА_2Д.) не заявлено, тому заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач є неспівмірними із предметом позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неспівмірність заявлених вимог у заяві про забезпечення позову з позовними вимогами, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3,  треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення державного реєстратора - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_7