Провадження № 2/641/64/2018 Справа № 641/7709/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді – Чайка І.В.,

за участю секретаря –Алієвої І.О.

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/7709/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності та перерозподіл часток в загальній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

13.09.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог та остаточної їх редакцією від 28.08.2017 року просить визнати за ним право власності на об"єднану вбиральню та ванну кімнату № 8 площею 5,6 кв.м., підсобне приміщення (котельна) № 9 площею 4,0 кв.м., веранду площею 5,1 кв.м., коридор № 1 площею 5,7 кв.м., зливну яму в квартирі № 1 по проїзду Балашовському (Нехаєнко), 22 в м. Харкові, загальною вартістю 179398,00 грн., а також позивач просить перерозподілити частки в квартирі № 1 по проїзду Балашовському (Нехаєнко), 22 в м. Харкові, визнавши за позивачем право власності на вищевказану квартиру на 63/100 частини, залишивши за відповідачем право власності на 37/100 частин спірної квартири .

В обгрунтування своїх позовоних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 року йому та відповідачу по справі належить по 1/2 частині кожномуАДРЕСА_1 по проїзду Балашовському (Нехаєнко), 22 в м. Харкові, в порядку спадкування за законом після смерті батьків. Відповідач по справі є рідним братом позивача. Батьки сторін у справі отримали службове житло, яким є спірна квартира та яка складалась з житлових кімнат №6 площею 14,5 кв.м, №7 площею 21,7 кв.м та №5 площею 8,9 кв.м, кухні №3 площею 7,8 кв.м та коридорів №2 площею 3,6 кв.м та №4 площею 4,1 кв.м. Позивач вказує , що мешкає він у спірній квартирі з 1993 року та в 1994 - 1995 роках, він особисто, за свої особисті кошти в спірній квартирі обладнав тимчасовою електропроводкою, здійснив прибудову, що складається з : поєднаної вбиральні та ванної кімнати №8 площею 5,6 кв.м, підсобного приміщення (котельна) №9 площею 4,0 кв.м, веранди площею 5,1 кв.м та коридору №1 площею 5,7 кв.м. Після того, як була збудована прибудова, в квартирі був встановлений новий котел та проведене парове опалення, від колонки до квартири була проведена вода. В 2000 - 2001 роках була обладнана ванна кімната, проведений злив води, обладнана зливна яма, квартира була підключена до мережі газопостачання, внаслідок чого був встановлений новий газовий котел та газова колонка, замінено парове опалення. В 2009 - 2010 pоках був повністю замінений дах над квартирою, оскільки старий постійно протікав, для цього він особисто брав позику у банку в розмірі 35 000 грн. В 2013 році позивачем був здійснений капітальний ремонт в квартирі на який він також взяв кредит. 30.11.2011 року помер батько сторін у справі, після смерті якого, останні відмовились від своєї частки на користь матері, та яка в подальшому прийняла спадщину. 05.01.2015 року померла мати сторін та після смерті матері сторони й успадкували спірну квартиру в рівних частинах, в якій на той час позивачем вже були здійснені прибудови. Отже, позивач вважає, що внаслідок здійснення ним за власні кошти прибудови та ремонту, стан спірної квартири значно поліпшився та її загальна площа збільшилась, у зв"язку з чим посилаючись на положення ст. 357 ЦК України позивач просив визнати за ним право власності на здійснені ним прибудови та на підставі чого перерозподілити частки співвласників.

Ухвалою суду від 27.09.2016 року провадження по справі було відкрито.

Відповідно до ухвали суду від 08.02.2017 року по справі була призначена судово- будівельна експертиза та у зв"язку з чим, судом було витребувані матеріали інвентарізаціної справи спірної квартири для проведення експертизи . Крім того, вказаною ухвалою провадження у справі зупинялось на час проведення експертизи.

Згідно ухвали суду від 21.09.2017 року провадження у справі віновлено, у зв"язку з надходженням до суду висновку судово- будівельної експертизи.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги з урахуванням уточнених позовоних вимог підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову посилаючись не необгрутованість позовоних вимог та просив в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, вважає заявлені вимоги безпідставними та необгрунтованими. Крім того, представником відповідача до суду була подана заява про закриття провадження у справі, в якій він посилається на те, що Комінтернівським районним судом м. Харкова розглядась справа за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та обґрунтування позову були тотожними з даними позов. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 року , зустрічний позов ОСОБА_3 був задоволений частково , а саме за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом, в іншій частині позову було відмовлено. Вказане рішення було залишено без змін відповідно до ухвали апеляційного суду Харківської області. Таким чином представник відповідача вважає, що вже мається рішення щодо розгляду справи між тими ж сторонами та за тим же предметом спору.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши заперечення проти позову відповідача та його представника та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку .

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено , відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 року, за сторонами у даній справі визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 за кожним, після смерті матері – ОСОБА_4, померлої 05.01.2015 року. ( а.с. 8-9)

Згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 31.03.2016 року, вищевказане рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова залишено без змін ( а.с.121-124)

Відповідно до копії технічного паспорту реєстровий № В-56848 від 07.08.2015 року квартири АДРЕСА_2, вказана квартира за станом обстеження на 23.07.2001 року , є посімейного заселення , розташована на першому поверсі будинку та складається з 3-х кімнат, житловою площею 45,1 кв.м., у тому числі : 1-а кімната -8,9 кв.м.; 2-а кімната -14,5 кв.м.; 3-я кімната 21,7 кв.м.; кухні площею 7,8 кв.м.; вбиральні ( поєднаної) площею 5, 6 кв.м.; коридор площею 5,7; 3,6;4,1 кв.м.; веранди площею 5,1 кв.м.; підсобного приміщення – 4,0 кв.м. Загальна площа квартири 81,0 кв.м. Інвентарізайна вартість квартири в цінах 2001 року – 14-17 грн. Будинок підключено до телефонної мережі, об»днаної диспетчерською системами та обладнано водопроводом (холодне, гаряче) водопостачання), каналізацію, газопостачанням, опаленням—автономним, електроосвітлення, замково-переговорними пристроями (кодовими замками), радіотрансляційною мережею, телевізійною антеною колективного користування, кабельним телебаченням. ( а.с.6-7)

Згідно копії паспорта позивача , останній з 04.09.2008 року зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні учасники справи у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України визнали факт того що, назва вулиці Нехаєнко в м. Харкові була змінена на - проїзд Балашовський.

Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 в установленому законом порядку зареєстрував право власності 1/2 частину квартири № 1 по проїзд Балашовський, ( вул.Нехаєнко), 22 в м. Харкові, відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 року.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3138/9262 від 19.06.2017 року встановлено, що за адресою м. Харків, пр-д Балашовський (Нехаєнко), 22 кв. 1 була здійснена прибудова наступних приміщень: об"єднаної вбиральні з ванною кімнатою № 8 площею 5,6 кв.м., підсобне приміщення (котельна) № 9 площею 4,0 кв.м., веранда площею 5,1 кв.м., коридор № 1 площею 5,7 кв.м. та зливної ями, що були здійснені до 1999 року . Ринкова вартість в вищевказаних прибудов , що враховані при виконанні експертизи, як поліпшення прибудови, становить 179398 грн. Крім того, вказаним висновком встановлено , що випадку визнання за позивачем права власності на вказані прибудови , його частка в квартирі становитиме 63/100 частини , а частка відповідача 37/100 чсатин спірної квартири. ( а.с. 81-91)

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст.317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1статті 356 ЦК Українипередбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності до ч.1ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а відповідно до змісту ч.1ст.367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (ст. 367 ЦК) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Позивач щодо права на збільшення своєї частки у спільній частковій власності посилається саме на ст. 357 ЦК України, яка передбачає, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частку у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним за власні кошти за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Позивачем не надано доказів що саме ним та за його власні кошти, були здійснені прибудови у спірній квартирі.

Крім того, положення ст. 357 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки на момент здійснення поліпшення стану спільного майна за особисті кошти, позивач не був співвласником та відповідно, не мав частки у праві власності на спірну квартиру.

Також суду не надано доказів на підтвердження того, що власник квартири - його матір , після смерті якої сторони успадкували спірну квартиру у рівних частках, за життя була згодна на здійснення позивачем прибудов з метою збільшення його частки у праві власності на спадкове майно.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» зазначено, що при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконавчого комітету місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтованими та такими , що задоволенню не підлягають .

Що стосується заяви представника відповідача , щодо закриття провадження у справі з підстав вже існуючого рішення , що набрало законної сили між тими ж самими сторонами, про той самий предмет спору та з тих самих підстав, суд вважає вказану заяву необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні, оскільки відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 року по справі № 641/9170/15-ц, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області вбачається , що предметом розгляду вказаної справи було визнання право власності в порядку спадкування за законом, тоді як даний спір стосується - визнання права власності на прибудови та перерозподіл часток між співвласниками, що регулюється різними нормами Закону.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІПН-2182700959, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІПН-2263300977, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_5) про визнання права власності та перерозподіл часток в загальній частковій власності – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення по справі складено 02 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5