Справа № 2ц-867/2009р .
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
04 листопада 2009 року м.Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Єрмічової В.В.,
з участю секретаря Лебедевіч Н.А.,
з участю представника позивачів адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Барського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2ОСОБА_2, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_2.,ОСОБА_2.,ОСОБА_2. звернулися до Барського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації мотивуючи тим, що останній розповсюджує серед односельчан про них неправдиву інформацію. Відповідач називає їх злодіями та вказує, що останні викрали з його домоволодіння речі, а тому позивачі вимушені виправдовуватись перед односельчанами, що вони до крадіжки не причетні. Неправдива інформація, яку поширює про них відповідач завдає страждань та принижує їх честь та гідність, тому вони звернулись до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачіОСОБА_2,ОСОБА_2, ОСОБА_2 та їх представник адвокатОСОБА_1. не заперечували проти вирішення справи у відсутність відповідача з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зґявився без поважних причини , хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.84) і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.
За таких обставин відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України та ст.224 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 суду пояснили, що вони є між собою близькими родичами. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_2. Відповідач є їхнім сусідом. Вони перебували в дружніх відносинах з останнім та працювали по найму в останнього більше 10 років. Із весни 2008 року до початку осені 2008 року вони процювали у відповідача по господарству. які закінчили восени. Крім них на території домоволодіння працювали також інші робітники. Восени 2008 рокуОСОБА_3 почав звинувачувати їх в крадіжці з його домоволодіння запчастин до автомобіля. Вони повідомили, що до даної крадіжки не мають жодного відношення. ОСОБА_3 звернувся з цього приводу до ксьондза. Вони повідомили священнослужителю , що крадіжки не вчиняли. Згодом їм стало відомо від односельчанОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6. , що відповідач ОСОБА_3 називає їх злодіями та говорить усім , що вони вчинили крадіжку запчастин до автомобіля із його домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1. Дана інформація, яку поширює про них відповідач є неправдивою та такою, що принижує їх честь та гідність. Їм соромно виправдовуватись перед односельчанами та священнослужителем за те, чого вони ніколи не вчиняли. До цього часу їх ніхто не звинувачував в крадіжках , вони ніколи не вчиняли ніяких правопорушень, а тому поширення про них негативної інформації досить сильно впливає на їх емоційний стан та душевний спокій. Вони є віруючими людьми, постійно відвідують костел, їм важлива думка людей серед яких вони живуть, а тому хвилюються, що за таких обставин можуть втратити їхню довіру. Їх викликали до міліції та допитували з приводу крадіжки з домоволодіння ОСОБА_3, проводили огляд їх домоволодіння. До кримінальної відповідальності за вчинення даної крадіжки вони не притягувались. Просять позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивачів адвокат ОСОБА_1., яка діє на підставі ордерів від 24.07.2009 року (а.с.2,16,31) позовні вимоги своїх довірителів підтримала та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_7. суду повідомив, що він перебуває в добрих відносинах із сторонами , які є його сусідами. Близько року тому назад ОСОБА_3 повідомив йому, що в той час, коли в нього працювали ОСОБА_2 в нього викрадено мідь та метал. Відповідач повідомив йому, що дану крадіжку скоїли ОСОБА_2. Йому відомо, що останні позитивно характеризуються в селі. Протягом останніх 15 років ОСОБА_2 допомагають йому по господарству та мають доступ до усіх його господарських споруд. Він повністю довіряє позивачам і тому завжди залишає їх на господарстві , коли відлучається на тривалий час із дому.
Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що вона перебуває в добрих відносинах із сторонами , які є її сусідами. Навесні 2009 року її зустрів ОСОБА_3 та повідомив, що його обікрали ОСОБА_2. Вона працювала вчителькою і навчала одного із синів Раїнчука і може сказати, що це зразкова, порядна та релігійна сім`я. ОСОБА_3 їй теж шкода, він є потерпілим, але останній не там шукає злодіїв. В селі тепер про цю крадіжку говорять.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив , що він перебуває в добрих відносинах із сторонами , які є його сусідами. Близько року тому назад ОСОБА_3 повідомив йому , що в нього викрадено кольоровий метал і що дану крадіжку вчинили ОСОБА_2. Він бачив, що на території домоволодіння ОСОБА_13 крім ОСОБА_2 працювали також інші робітники, в тому числі ОСОБА_10., ОСОБА_11. ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_11. суду пояснив, що він разом із ОСОБА_14 та своїм братом ОСОБА_12. влітку 2008 року працювали на будівництві в ОСОБА_3, де по господарству в той час працювали ОСОБА_2. Через деякий час ОСОБА_3 приїхав до нього додому та повідомив , що з його домоволодіння вчинено крадіжку запчастин і він вважає, що дану крадіжку могли вчинити ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_12. суду пояснив, що він разом із ОСОБА_14 та своїм братом ОСОБА_11 влітку 2008 року на протязі двох місяців працювали на будівництві в ОСОБА_3, де по господарству в той час працювали ОСОБА_2. В листопаді 2008 року ОСОБА_3 повідомив , що з його домоволодіння вчинено крадіжку речей. Взимку ОСОБА_3 запросив їх до себе додому і повідомив про те, що дану крадіжку скоїли ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12. влітку 2008 року працювали на будівництві в ОСОБА_3, де по господарству працювали ОСОБА_2. Восени 2008 року йому стало відомо від ОСОБА_3, що з його домоволодіння викрадено запчастини до автомобіля та метал. ОСОБА_3 повідомив йому, що вважає , що дану крадіжку вчинили ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_14. суду пояснила, що вона перебуває в добрих відносинах із сторонами. Восени 2008 року ОСОБА_3 повідомив їй , що з його домоволодіння викрадені запчастини до автомобіля і він підозрює у вчиненні крадіжки ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він працював разом із ОСОБА_2. та перебуває з ним в дружніх відносинах протягом останніх 37 років. З позивачами він теж перебуває в добрих відносинах. В листопаді місяці 2008 року ОСОБА_3 повідомив йому, що з його домоволодіння викрадено запчастини до автомобіля і він підозрює у вчиненні крадіжки ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він перебуває в дружніх відносинах із відповідачем. Восени 2008 року від останнього йому стало відомо про вчинення крадіжки металу з домоволодіння відповідача. ОСОБА_3 повідомив йому, що підозрює у вчиненні крадіжки ОСОБА_2.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 поширив інформацію про викрадення позивачами Раєнчуками належного йому майна з домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, шляхом повідомлення даної інформації в усній формі односельчанам ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. та знайомим ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12 ОСОБА_13 , які є свідками сторін по справі та , які підтвердили , що дану інформацію вони почули від відповідача.
В попередньому судовому засіданні відповідач повідомив суду, що після проведення власного розслідування , ОСОБА_10, ОСОБА_11. та ОСОБА_12 останній виключив із числа підозрюваних, оскільки усі докази вказували на вчинення крадіжки Раїнчуками. Відповідач підтвердив, що він повідомив усім вищевказаним особам , а також священослужителю , про його припущення про вчинення крадіжки позивачами, оскільки крім останніх вчинити крадіжку було нікому і усі зібрані ним факти про це свідчать.
Згідно повідомлення Барського РВ ГУМВС України від 19.10.2009 року за фактом викрадення майна у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 03.08.2009 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 03.10.2009 року досудове слідство у кримінальній справі зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України оскільки не встановлено особу, яка вчинила злочин. 12.10.2009 року прокурором Барського району скасовано постанову про зупинення досудового слідства. На даний час по кримінальній справі проводяться слідчі дії з метою встановлення особи, яка вчинила злочин (а.с.63).
Із змісту заяви ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 28.07.2009 року зареєстрованої Барським РВ ГУМВС 29.07.2009 р. за №94, які являються дружиною та донькою відповідача, вбачається, що останні також називають позивачів ОСОБА_2 злодіями. Висловлювання в письмовій формі підтверджує загальну позицію ОСОБА_3 по відношенню до позивачів (а.с.65).
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” юридичним складом правопорушення , наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації , тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особисти немайновим благам.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуання не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано суду належних доказів. Обвинувального вироку суду про вчинення позивачами злочину в якому їх обвинувачує відповідач немає.
За таких підстав, суд вважає , що негативна інформація про вчинення крадіжки позивачами та її поширення відповідачем є недостовірною, оскільки останній не довів протилежного (презумпція добропорядності). Тобто , відповідач поширив інформацію, яка не відповідає дійсності.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 32 Конституції України та ст.275 ЦК України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї.
Відповідно до ст.201 ЦК України честь і гідність є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством та відповідно до Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю.
Згідно ч.ч.1,3,7 ст.277 ЦК України фізична особа , особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку , що в діях відповідача наявний юридичний склад правопорушення, а тому вважає , за необхідне визнати факт порушення особистих немайнов прав позивачів, а саме їх честь та гідність , визнати інформацію поширену відповідачем про те, що позивачі злодії і вчинили крадіжку його майна недостовірною та такою , що порочить гідність і честь останніх та спростувати вказану недостовірну інформацію із покладенням цього обов`язку на відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивачів суд задовольняє їх частково зі слідуючих підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи.
Відповідно до ст.276 ЦК України якщо особисте немайнове право фізичної особи порушено діями або бездіяльністю іншої фізичної особи , остання зобов`язана вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо такі дії не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Згідно ст.280 ЦК України завдана фізичній особі моральна шкоди внаслідок порушення її особистого немайнового права підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у принеженні честі і гідності, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В судовому засіданні встановлено, що поширення відповідачем вищевказаної інформації про позивачів негативним чином відображається на взаємовідносинах з оточуючими, оскільки останні повинні виправдовуватись перед односельчанами та священослужителем щодо їх не причетності до даного злочину. Дана обставина свідчить про порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими.
Суд враховує покази свідка ОСОБА_8. , яка стверджувала в судовому засіданні , що через душевні страждання та переживання позивачі стали пригніченими, що досить помітно з їх вигляду.
Суд вважає , що факт заподіяння моральної шкоди позивачами доведено в повному обсязі , протиправність діяння її заподіювача - відповідача ОСОБА_3 та його вина встановлені, між шкодою та протиправним діянням існує причинний зв`язок.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнали позивачі, характер немайнових втрат, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, довідку Балківської сільскої ради Барського району Вінницької області від 05.10.2009 року про те, що на утриманні у відповідача перебувають його дружина ОСОБА_15 та донька ОСОБА_16., які є інвалідами (а.с.50) та виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості вважає , що позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі по 500 гривень на користь кожного із позивачів, всього на загальну суму 1500 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому суд стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2., ОСОБА_2., ОСОБА_2. 51 (пятдесят одну) гривню судового збору , оскільки кожним із них сплочено судовий збір у розмірі по 17 гривень та 22 (двадцять дві) гривні 50 копійок витрат на інформаційно – технічне забезпечення, оскільки кожним із них сплочено витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі по 7 гривень 50 копійок, що підтверджується квитанціями (а.с.1,15,30), 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень на правову допомогу , оскільки кожним із них сплочено по 500 гривень адвокату за ведення справи в суді , що підтверджується квитанціями(а.с.2,16,31).
На підставі ст.ст.32,62,68 Конституції України, ст.16 ЦК України , ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України, ст.ст.201,275,276,280 ЦК України, ч.ч.1,3,7 ст.277 ЦК України, ст.280 ЦК України, ч.1 ст.1167 ЦК України,
керуючись ст.ст.10,60 ЦПК України, ч.1 ст.88 ЦПК України , ч.4 ст.169 ЦПК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України, ст.ст.224-228 ЦПК України, п.п.4,15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” із змінами і доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати інформацію поширенуОСОБА_3 про вчинення крадіжки майна з його домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 недостовірною та такою, що порочить честь та гідність ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2.
Зобов`язати ОСОБА_3 в присутності Балківського сільського голови Барського району Вінницької області та жителів села Балки Барського району Вінницької області ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_2 вчинили крадіжку майна з його домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 51 (пятдесят одну) гривню судового збору, 22 гривні 50 копійок витрат на інформаційно – технічне забезпечення, 1500 гривень витрат на правову допомогу та 1500 гривень моральної шкоди , пропорційно витратам понесених кожним із них .
Копію заочного рішення не пізніше 5 днів з дня його проголошення направити відповідачу ОСОБА_2
Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Барського районного суду Вінницької області письмову заяву про його перегляд.
Позивач протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення має право подати Барському районному суду заяву про апеляційне оскарження рішення. Протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження позивач має право подати апеляційному суду Вінницької області через Барський районний суд апеляційну скаргу на заочне рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення це рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: