5 липня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.
секретаря Шпилик В.В., Сем"янчук С.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської міської поліклініки №4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2006 року, -
встановила:
05 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Івано-Франківської міської поліклініки №4 про визнання незаконним наказу від 05.04.2005 року щодо переведення його на 0,75 ставки посади лікаря-травматолога та стягнення моральної шкоди 12 000грн.
Збільшуючи позовні вимоги ОСОБА_1 подав 22.11.2005 року заяву про визнання незаконними наказів головного лікаря №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3 про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган. Свої вимоги мотивував тим, що трудової дисципліни не порушував, а стягнення на нього накладені необгрунтовано.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28.04.2006 року позов задоволено частково, поновлено строк звернення з позовом до суду. Визнано незаконними: наказ №НОМЕР_4 про переведення ОСОБА_1 на 0,75 ставки; наказ №НОМЕР_1, наказ №НОМЕР_2, №НОМЕР_3 про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган.
Стягнуто з Івано-Франківської міської поліклініки №4 на користь ОСОБА_1 різницю середнього заробітку за час незаконного переведення його на 0,75 ставки з 05.04.2005 року по час постановлення рішення, 500грн. моральної шкоди та 17 грн. держмита в користь держави.
На дане рішення Івано-Франківська міська поліклініка №4 подала апеляційну скаргу в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства про працю.
Апелянт зазначив, що суд визначаючи незаконним №НОМЕР_4 про перевід ОСОБА_1 на 0,75 ставки виходив із того, що позивач не давав будь-якої згоди на таке переведення.
Однак, суд не врахував, що перевід ОСОБА_1 на 0,75 ставки пов"язаний із змінами в організації виробництва і праці. У зв"язку із зменшенням кількості населення, яке обслуговується лікарським персоналом та виходячи із штатних нормативів в галузі охорони здоров"я було прийнято рішення про приведення штатів поліклініки у відповідність до вимог наказу МОЗ України від 23.02.2000 року №33.
Справа № 22-841/2006р. Головуючий у І інстанції Островський Л.Є,.
Категорія 38 Доповідач Пнівчук О.В.
Комісією прийнято рішення про скорочення 0,25 ставки посади лікаря-травматолога, яку займає ОСОБА_1, із протоколом засідання робочої комісії позивача ознайомлено 04.03.2005 року, однак він від підпису відмовився.
Про перевід на 0,75 ставки позивача попереджено за 2 місяці.
Визнаючи недійсним наказ №НОМЕР_1 - суд першої інстанції не врахував, що пояснення батька хворого ОСОБА_2 на ім"я завідувача хірургічного відділу ОСОБА_1 вперше пред"явлено в судовому засіданні, на адресу поліклініки така заява не надходила. Всупереч встановленого порядку позивач не повідомив адміністрацію поліклініки про виклик до хворого ОСОБА_2.
Помилково суд прийшов до висновку про незаконність наказу від 12.07.2005 року керуючись виключно поясненнями позивача, не володіючи спеціальними знаннями.
В засіданні здобуто достатньо доказів того, що позивач безпідставно відмовив хворому ОСОБА_6 в оформленні додатку до посильного листа МСЕК.
Підтверджено також і факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни 14.07.2005 року, на зауваження завідувача хірургічним відділом щодо заповнення амбулаторної картки хворої ОСОБА_3, ОСОБА_1 створив конфліктну ситуацію.
Посилаючись на викладені обставини, апелянт просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
В засіданні апеляційного суду представник апелянта Стасюк Б.В., ОСОБА_4, ОСОБА_5 вимоги апеляційної скарги підтримали.
Позивач ОСОБА_1 заперечив доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-травматолога Івано-Франківської міської поліклініки №4.
Наказом №НОМЕР_4 ОСОБА_1 переведено на 0,75 ставки лікаря-травматолога з 04.05.2005 року.
Визнаючи незаконним даний наказ, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не давав згоди на його переведення.
Однак, із таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ч.З ст.32 КЗпП України у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 цього Кодексу.
На засіданні комісії по приведенню штатів міської поліклініки №4 у відповідність до кількості населення, доведеного поліклініці ЦМКЛ та наказу МОЗ України №33 від 20.02.2000 року, ОСОБА_1 дав згоду на переведення його на 0,75 ставки з 04.05.2005 року (а.с. 15-17).
04.03.2005 року ОСОБА_1 попереджено про перевід його на 0,75 ставки з 04.05.2005 року (а.с. 19) крім того, ОСОБА_1 під розписку ознайомлений із графіком роботи на ІІ-ІУ квартал 2005 року починаючи з 04.05.2005 року, будь-яких зауважень щодо нового графіку роботи не вносив (а.с.22).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 дав згоду на переведення на 0,75 ставки, а тому підстав для визнання незаконним даного наказу, колегія суддів не вбачає.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 22.11.2005 року звернувся із позовом про визнання незаконними наказів від 28.04.; 12.07.; 04.08.2005 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень, тобто із пропуском 3-ох місячного строку звернення з позовом до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України.
Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
Як ствердив в судовому засіданні ОСОБА_1 із оспорюваними наказами його ознайомлено, однак він відмовився від підпису так як не згідний із даними наказами. Причин пропуску строку звернення з позовом до суду, які можна було б визнати позивачем суду не наведено, а тому підстав для поновлення строку звернення з позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів про оголошення йому доган - немає.
За наведених обставин, ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні його позовних вимог про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень.
Позивачем не доведено також і заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а тому і позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Оскільки суд першої інстанції дав невірну оцінку зібраним доказам по справі, то ухвалене рішення підлягає скасуванню з постановленням нового.
На підставі ст.ст. 149,233,234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської поліклініки №4 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 28.04.2006 року скасувати. Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської поліклініки №4 про визнання незаконними наказів №НОМЕР_4 про переведення ОСОБА_1 на 0, 75 ставки посади лікаря- травматолога, №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3 про накладенння дисциплінарних стягнень у вигляді доган, стягненні моральної шкоди- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Судді: О.В.Пнівчук
В.А. Девляшевський В.Д. Фединяк