Справа № 203/4097/16-ц

Провадження № 2/0203/139/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді           Єдаменка С.В.,

при секретарі                         Суховерхій А.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 02 вересня 2016 року звернулось ПАТ «УКРСОЦБАНК» з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов’язався повернути, сплатити відсотки за користування кредитом. ОСОБА_3 своїх зобов’язань за договором не виконує, має заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, яка станом на 13 червня 2017 року становить 193 434 дол. США 89 центів, що за курсом НБУ складає 4 838 840 грн. 13 коп., яка складається з 85 349,82 дол. США – сума заборгованості за кредитом, 66 236,71 дол. США – сума заборгованості за відсотками, 21 260,48 дол. США – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 20 587,89 дол. США – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, та стягнути судові витрати по справі (а.с.2-5).

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року вказаний позов було часткового задоволено. (а.с.63-66) Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року заяву відповідача про перегляд вказаного заочного рішення було задоволено, заочне рішення скасоване, справу призначено до судового розгляду. (а.с.83-84)

Представник позивача в судовому засіданні позов просив задовольнити в повному обсязі. Вказував, що факт видачі кредиту та проведення платежів за договором підтверджується відповідним документами, строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості не скінчився, відповідачем здійснювались платежі по договору, а отже строк не є пропущеним.

Представник відповідача у судові засіданні вказувала на відсутність доказів якими позивач обґрунтовує свої вимоги, просила застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

14 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» назву якого будо змінено на Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 (надалі кредитний договір) (а.с.52-58).

За умовами кредитного договору банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. Надання коштів буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 13 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному цим договором в межах максимального ліміту заборгованості до 99 000,00 доларів США з визначеним в договорі графіком змін мінімального ліміту заборгованості, в якому визначено, що розмір максимальної припустимої заборгованості за основним боргом по кредиту, долари США станом на 13 лютого 2022 року повинен дорівнювали нулю (а.с.52-53).

28 червня 2008 року між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року, в якій сторонами була узгоджена процентна ставка. (а.с. 104)

11 листопада 2014 року між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір про внесення змін № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року, яким було внесено зміни до 1 – 8 розділу кредитного договору. (а.с.106-111)

11 листопада 2014 року між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 буд укладений договір про внесення змін № 3 до договору кредиту № 07.1/43-1 від 14 лютого 2007 року, в якому був узгоджений порядок зачислення сплачених позичальником коштів (а.с.17, 114).

Відповідно до розділу 2 кредитного договору, видача траншів кредиту на цілі, визначені договором проводиться шляхом видачі позичальнику готівки, грошей в іноземній валюті (долари США) через операційну касу кредитора в сумі траншів кредиту з позичкового рахунку позичальника (а.с.101 на зв.)

З матеріалів справи вбачаться, що відповідач звертався до позивача із заявами анкетами на видачу готівки, за якими була здійснена видача кредитних коштів за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року. (а.с.90-100) Факт видачі кредитних коштів за договором також підтверджується випискою по особовому рахунку № 22039085106122 (а.с.124-128)

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 536 ЦК України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами кредитного договору позичальник (ОСОБА_3В.) зобов’язався сплачувати кредитору проценти та комісії в розмірі та порядку визначеному договором, здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості (а.с.55).

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка станом на 13 червня 2016 року становить 151 586,53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день вирішення справи становить 4 375 605,82 грн., яка складається з 85 349 дол. США 82 цента – сума заборгованості по кредиту, 66 236 дол. США 71 цент – сума заборгованості по відсоткам (а.с.6-13).

Вирішуючи питання щодо дострокового стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача повної суми заборгованості за кредитним договором суд виходить за такого, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України (яка розміщена параграфі 1 глави 71 цього Кодексу) якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.3.2.3 кредитного договору кредитор має право вимагати негайного повернення кредиту, погашення нарахованих процентів та сплати можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 відсотків суми кредиту (а.с.55)

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем порушено умови кредитного договору (а.с.124-135).

На адресу відповідача банком направлялась досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій банк вимагав протягом 30 календарних днів сплатити наступні суми 85 349,82 дол. США, еквівалент 2 135 055,02 грн. – заборгованість за кредитом, 66 236,71 дол. США еквівалент 1 656 933,90 грн. – заборгованість по сплаті відсотків, 21 260,48 дол. США еквівалент 531 838,20 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту, 20 587,89 дол. США еквівалент 515 013,01 грн. – штраф за порушення умов кредитного договору (а.с.19) Вказана вимога була направлена на адресу відповідача (а.с.19 на зв.)

Згідно п.3.3.11 позичальник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення кредитора про невиконання умов договору, повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти з можливою неустойкою (а.с.55).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України (яка розміщена параграфі 1 глави 71 цього Кодексу) якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що у відповідача виникло зобов’язання щодо погашення усієї суми залишку по кредиту, а оскільки доказів виконання ним своїх зобов’язань за договором в матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 13 червня 2016 року становить 151 586,53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день вирішення справи становить 4 375 605,82 грн., яка складається з 85 349,82 дол. США – сума заборгованості по кредиту, 66 236,71 дол. США – сума заборгованості по відсоткам.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо застосування строків позовної давності з мотивів того, що до справи не надано доказів, що строк позовної давності минув. Натомість з виписки по особовому рахунку ОСОБА_3, вбачається, що ним 10 травня 2016 року був здійснений платіж на погашення нарахованих відсотків згідно договору № 07.1/43-7 від 14 лютого 2007 року. (а.с.184)

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. 

Згідно п. 4.2 кредитного договору – у разі прострочення позичальником терміну сплати процентів визначених договором а також прострочення строків повернення кредиту, визначених договором позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочи, що діє у цей період (а.с.56).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.  

Відповідно до абз.3 п.1.1. Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року № 389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2004 року за №1092/9691 (з наступними змінами та доповненнями) облікова ставка Національного банку один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Відповідно до останнього абзацу п.3.2. вказаного Положення Національний банк під час визначення облікової ставки враховує й інші фактори, які можуть вплинути на вартість коштів у національній валюті, інфляційні або девальваційні очікування, процентні ставки рефінансування, які використовуються центральними банками країн, що мають тісні торговельно-економічні зв'язки з Україною тощо.

Таким чином, облікова ставка Національного банку України встановлюється лише у національній валюті, що унеможливлює її застосування до зобов’язань, визначених в валюті іншої країни, оскільки вартість залучених та розміщених грошових коштів в іноземній валюті відрізняється від факторів, що впливають на гривню.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що положення п.4.2. кредитного договору про стягнення пені на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України не можуть бути застосовані до зобов’язань, виражених в іноземній валюті, у зв’язку з чим у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України враховуючи результати розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору (а.с.32) пропорційно до суми задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись 27 Закону України «Про Національний банк України», Положенням про процентну політику Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2004 року №389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2004 року за №1092/9691 (за наступними змінами та доповненнями) ст.ст. 14, 509, 526, 527, 536, 599, 610, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-77, 141, 263-265, ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29091805130003, місцезнаходження м. Київ, вул. Ковпака, 29 заборгованість по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/43-7 від 14.02.2007 року в розмірі 151 586 (Сто п’ятдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят шість) доларів США 53 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 4 375 605,82 грн., яка складається з:

–85 349 дол. США 82 цента – сума заборгованості за кредитом;

–66 236 дол. США 71 цент – сума заборгованості за відсотками;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29091805130003, місцезнаходження м. Київ, вул. Ковпака, 29 витрати по сплаті судового збору в розмірі 56 879 (П’ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 83 коп.

В решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги – 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 29.01.2018.

Суддя             С.В. Єдаменко