ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/1126/18 818/516/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

за участю: секретаря судового засідання Гулової О. І.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/516/15

за позовом ОСОБА_1 до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області, Сумської митниці ДФС України про визнання наказу протиправним, скасування висновку, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду, прийняту 10 квітня 2015 року у складі головуючого судді Осіпової О. О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлену 09 липня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Чалого І. С., суддів: П'янової Я. В., Зеленського В. В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ), Сумської митниці ДФС України, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:

визнати протиправним висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", складений Шосткинською ОДПІ 19 січня 2015 року відносно позивача за № 13/17/2522909935, в частині невідповідності наданої ним інформації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" за 2013 рік;

визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці ДФС № 111-о від 06 лютого 2015 року про звільнення його з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Вантажний" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС України, поновивши його на займаній посаді;

стягнути з Сумської митниці ДФС України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 лютого 2015 року його було звільнено із займаної посади на підставі пункту 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" та пункту 7-2 статті 36 КЗпП України у зв'язку зі встановленням Шосткинською ОДПІ під час проведення перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

У сформованому висновку Шосткинської ОДПІ вказано, що позивачем у декларації не відображено відомості про наявність у нього квартири загальною площею 62 кв. м., житловою площею 41 кв. м., що належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від його матері ОСОБА_2.

Позивач вказує, що ним подано письмові пояснення, які не було враховано під час складання висновку, а відтак вважає наказ про його звільнення незаконним, у зв'язку з чим звернувсь до суду з метою захисту своїх прав.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, в позові відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 09 січня 2018 року прийнята до провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В мотивування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що на момент подачі ним декларації відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру не була передбачена, оскільки Закон України "Про очищення влади", на який посилається Сумська митниця ДФС як на підставу звільнення в оскаржуваному наказі, набрав чинності лише з 16 жовтня 2014 року. Разом з цим, за наслідками проведеної перевірки позивач надав письмові пояснення, які не було враховано під час складання висновку, а тому вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з 05 червня 1995 року проходив службу в митних органах, а з 20 листопада 2014 року обіймав посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Вантажний" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3, 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100, посадовими особами Шосткинської ОДПІ проведено перевірку відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно позивача.

19 січня 2015 року контролюючим органом складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" № 13/17/2522909935, в якому зафіксовано, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майнових прав, набутих ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 грудня 2014 року № 30327542 за позивачем зареєстроване нерухоме майно, а саме квартира на підставі договору дарування від 21 грудня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1.

Наказом Сумської митниці ДФС № 111-о від 06 грудня 2015 року звільнено позивача із займаної посади з посади відповідно до пункту 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади", пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Підставою звільнення ОСОБА_1 слугував висновок Шосткинської ОДПІ від 19 січня 2015 року № 13/17/2522909935 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за наслідком проведеної перевірки був встановлений факт недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій позивачем за попередній рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а тому звільнення позивача з посади є законним та обґрунтованим.

Таку позицію Сумського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про очищення влади" визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади", згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Визначення очищення влади (люстрація) міститься у частині першій статті 1 Закону України "Про очищення влади" та означає встановлену цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:

1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;

2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;

3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;

4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;

5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;

6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;

8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;

9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг;

10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Вантажний" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС, є особою щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", визначено Порядком № 1100, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 3 листопада 2014 року.

В силу підпункту 3 пункту 3 цього Порядку проведення перевірки фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За правилами частини десятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, під час проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2015 року Шостинською ОДПІ відносно позивача складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", згідно з яким у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 вказав недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме: не відобразив квартири загальною площею 62 кв. м., житловою площею 41 кв. м., що належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 18 грудня 2012 року, зареєстрованого 21 грудня 2012 року.

Поряд з цим, податковим органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

В матеріалах міститься власноручно написане пояснення позивача від 30 грудня 2014 року на ім'я начальника Куп'янської ОДПІ, в якому зазначено про допущену помилку, яку він виправить при заповненні уточнюючої декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, надавши копії правовстановлюючих документів на вказане майно.

Слід зазначити, що інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, незазначення у декларації майна не тягне за собою настання відповідальності за Законом України "Про очищення влади", оскільки питання декларування доходів певних осіб врегульовано у цьому випадку Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" контролюючим органом не було встановлено невідповідності вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а тому вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел.

Проте судами попередніх інстанцій не було враховано вищенаведені обставини та не надано належної правової оцінки.

Так, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, а також вирішення питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи міститься розрахунок середньоденного заробітку позивача, однак судами попередніх інстанцій не досліджено правильність обчислення середньої заробітної плати.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При цьому суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець