ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.                                          Справа № 911/2980/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Нестеренко Є. І. (посвідчення № 028904 від 17.09.2014 р.);

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2432-03/392 від 29.04.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (договір б/н від 21.06.2016 р. про надання правової допомоги);

від третьої особи-1: ОСОБА_3 (довіреність № 18-124 від 24.01.2017 р.);

від третьої особи-2: ОСОБА_4 (довіреність № 12 від 19.01.2017 р.);

від третьої особи-3: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 24.04.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора Київської області, м. Київ

в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, с. Циблі, Переяслав-Хмельницький район

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1)          Державної акціонерної холдингової компанії „Артем”, м. Київ;

2)          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ;

3)          Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”, м. Київ;

про стягнення 54 370, 08 грн, зобов’язання звільнити та повернути нерухоме майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” про стягнення 18 123, 36 грн основної заборгованості, 36 246, 72 грн неустойки та зобов’язання звільнити та повернути нерухоме майно площею 2 142, 02 кв.м. Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” за договором оренди від 07.10.2010 р. № 36ВА-10 - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем своїх обов’язків щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, та щодо повернення і звільнення нерухомого майна за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, у зв’язку із закінченням строку його дії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2017 р. порушено провадження у справі № 911/2980/17 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” про стягнення 54 370, 08 грн, зобов’язання звільнити та повернути нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.11.2017 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державну акціонерну холдингову компанію „Артем”, РВ ФДМУ по Київській області, ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій.

03.11.2017 р. до канцелярії суду від третьої особи-2 надійшли пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

08.11.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від третьої особи-3 надійшло клопотання № 104 від 07.11.2017 р., у якому він просив суд передати матеріали справи до справи № 910/12727/16, що розглядається господарським судом міста Києва.

08.11.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від прокурора надійшли пояснення № 1196вих від 08.11.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

08.11.2017 р. у судовому засіданні представник третьої особи-3 надав відзив № 105 від 08.11.2017 р. по справі № 911/2980/17, у якому він просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

Крім того, у судовому засіданні представник третьої особи-1 надав письмові пояснення № 18-2529 від 08.11.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

08.11.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.11.2017 р.

29.11.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від прокурора надійшло клопотання б/н б/д із доданими до нього документами та заперечення № 08-1266вих17 від 28.11.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

29.11.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 2432-03/790 від 29.11.2017 р. на позовну заяву, у яких позивач підтримує позов частково.

29.11.2017 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання третьої особи-3 про передачу справи за підсудністю судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, з огляду на положення ч. 4 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якими суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, та оскільки серед позовних вимог прокурора в інтересах позивача до відповідача відсутні будь-які, у тому числі майнові, вимоги, до третьої особи-3.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача надав відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Також, у судовому засіданні представник третьої особи-3 надав клопотання № 123 від 28.11.2017 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

29.11.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.12.2017 р.

13.12.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від прокурора надійшли додаткові пояснення № 1308вих17 від 13.12.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

13.12.2017 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення б/н від 12.12.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 у судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи-3 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. № 575-р „Про передачу державних підприємств, що належали до сфери управління корпорації „Укрбудматеріали”, до сфери управління Міністерства промислової політики України було передано Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, який знаходиться в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 179 від 08.04.2010 р. „Про передачу майна Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич”, майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” було передано на баланс Державної акціонерної холдингової компанії „Артем”.

На виконання наказу № 179 від 08.04.2010 р., між Міністерством промислової політики України та ДАХК „Артем” було складено акт приймання-передачі від 22.04.2010 р., згідно якого Міністерством промислової політики України передано на відповідальне зберігання майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” (за переліком, наведеним у акті), а ДАХК „Артем” прийняло на відповідальне зберігання перелічене майно.

Передача ДАХК „Артем” майна згідно наказу Міністерства промислової політики України № 179 від 08.04.2010 р. та за актом приймання-передачі від 22.04.2010 р. були здійснені на виконання рішення господарського суду Київської області від 30.11.2009 у справі № 13/211-09 за позовом Регіонального відділення ФДМУ України по Київській області до ЗАТ „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич” про зобов’язання останнього повернути майно у зв’язку з закінченням договору оренди від 05.08.2004 р.

09.04.2010 р. наказом ДАХК „Артем” № 46 „Про Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, ДАХК „Артем” було прийнято на власний баланс майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” і введено його до структури Департаменту з соціальних питань як підрозділу без права юридичної особи.

07.06.2010 р. Міністерством промислової політики України видано наказ № 272 від 07.06.2010 р. „Про передачу майна до статутного фонду (капіталу) ДАХК „Артем”, згідно якого Міністерством відповідно до повноважень по здійсненню функцій з управління об’єктами державної власності було передбачено внесення до статутного фонду (капіталу) ДАХК „Артем” майна згідно додатку.

07.09.2010 р. між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, (орендар) було укладено договір оренди № 36ВА-10 (далі – договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 2 142, 02 м2 та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що розташоване за адресою: с. Циблі, Переяслав-Хмельницького р-ну, Київської області. Відповідно до умов договору:

-          майно надається для використання з метою дитячого оздоровлення (пункт 1.2. договору);

-          передача орендарю майна в оренду оформлюється відповідним документом – актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами Договору. Дати підписання акту приймання-передачі майна починається обчислення строку дії Договору та нарахування орендної плати (пункт 2.1. договору);

-          повернення орендарем орендодавцю майна, яке є предметом цього Договору, оформлюється відповідним документом – актом повернення – прийому майна, який підписується сторонами Договору. З дати підписання акту повернення – прийому майна дія договору оренди припиняється (пункт 2.3. договору);

-          на дату укладання цього Договору орендна плата за перший та послідуючі місяці оренди визначається згідно з розрахунком орендної плати (Додаток 1 до Договору) і складає: 1 887,85 грн. без ПДВ, 377,57 грн. ПДВ (20%), сума до сплати 2 265,42 грн. з ПДВ з урахуванням індексу інфляції. Орендар самостійно і від свого імені укладає договори на надання комунальних послуг, що споживатимуться ним на об’єкті зі спеціалізованими організаціями (пункт 3.1. договору);

-          орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця (пункт 3.2. договору);

-          в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним (пункт 3.4. договору);

-          сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць пункт 3.6. договору);

-          орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату (пункт 5.2. договору);

-          орендар зобов’язаний утримувати приміщення в стані, який передбачений санітарними нормами та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004р. №126; отримати дозвіл органу Державного пожежного нагляду на початок роботи (ст. 10 Закону України „Про пожежну безпеку”); своєчасно проводити поточний ремонт орендованих приміщень (пункт 5.3. договору);

-          орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати реконструкцію, поточний ремонт, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (пункт 6.2. договору);

-          якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендар має право на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів (пункт 6.3. договору);

-          орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з розділом 1 цього Договору по акту приймання-передачі майна (пункт 7.1. договору);

-          цей Договір діє з 07.09.2010р. до 07.08.2013р. строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців (пункт 11.1. договору);

-          у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, сторони укладають новий договір на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (пункт 11.8. договору);

-          у разі припинення або розірвання Договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення підлягають відшкодуванню орендарю орендодавцем, за умови їх письмового погодження з орендарем (пункт 11.7. договору).

Крім того, додатком 1 до договору „Розрахунок місячної орендної плати за використання майна, що передається ДАХК „Артем” в оренду АТ „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич” сторонами додаткового погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до умов договору 07.09.2010 р. сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна, який свідчить про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі.

Додатковою угодою від 31.03.2011 р. № 1 до договору, у зв’язку з тим, що Закрите акціонерне товариство „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич” (ідентифікаційний код 32783583) було припинено шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич” (ідентифікаційний код 32783583), сторони дійшли згоди внести зміни до реквізитів орендаря за Договором.

Додатковою угодою від 02.07.2013 р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 30.05.2014 р.

27.12.2013 р. складено та підписано акт приймання-передачі державного майна від ДАХК „Артем” до Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”, згідно якого комісія, створена відповідно до наказу Міністерства промислової політики України „Про прийняття майна” від 19.12.2013 р. № 95, провела обстеження майна, що передається за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, яке належить Державній акціонерній холдинговій компанії „Артем” – орган управління Державний концерн „УКРОБОРОНПРОМ” і передається Державному підприємству „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” – орган управління Міністерство промислової політики України

Відповідно до пункту 1.1 Статуту підприємства ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” є юридичною особою, заснованою на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном утворено на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 року „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” шляхом реорганізації Міністерства промислової політики України та є його правонаступником у частині реалізації державної політики щодо управління об’єктами державної власності.

Відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1538 від 02.11.2006 р., Міністерство відповідно до покладених на нього завдань здійснювало відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 459 від 20.09.2014 „Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі” постанова Кабінету Міністрів України № 1538 від 02.11.2006 р. „Про затвердження Положення про Міністерство промислової політики України” втратила чинність.

Указом Президента України № 634/2011 від 31.05.2011 р. було встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/2088/14 за позовом ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” до ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” про стягнення 7 889, 39 грн та за зустрічним позовом ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” до ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” про стягнення коштів первісний позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” на користь ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” 7 766, 56 грн основного боргу, 99, 78 грн пені, 23, 06 грн 3 % річних, 1 827, 00 грн судового збору, і зустрічний позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” на користь ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” 17 918 797, 00 грн та 73 082, 00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 р. у справі № 911/2088/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 р. у справі № 911/2088/14 залишено без змін.

При цьому, вирішуючи вказаний спір, господарський суд Київської області у своєму рішенні від 04.11.2014 р. зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення або вручення відповідачу - ТОВ „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич” заяви про припинення Договору у зв’язку із закінченням терміну його дії. Відповідні обставини, в розумінні приписів частини 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, свідчать про пролонгацію Договору оренди від 07.09.2010 р. № 36ВА-10 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором. Актом від 27.12.2013 р. приймання-передачі державного майна від державного акціонерної холдингової компанії „Артем” до державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, в тому числі орендоване майно за Договором, та яке належить Державній акціонерній холдинговій компанії „Артем” передано державному підприємству „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”. Таким чином, відповідно до Додаткових угод до Договору та акту від 27.12.2013 р. приймання-передачі державного майна, зобов’язаними сторонами за Договором оренди від 07.09.2010 р. № 36ВА-10 є орендодавець - державне підприємство „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” та орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”. Таким чином, зазначеним актом від 27.12.2013 р. визначено зміну власника (балансоотримувача) майна, в тому числі майна переданого в оренду за Договором, - Державного акціонерної холдингової компанії „Артем” на нового власника (балансоотримувача) - ДП „УкрТІ “Промтехнологій”. За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв’язку із зміною балансоотримувача орендованого майна, до ДП „УкрТІ „Промтехнологій” перейшли усі права та обов’язки орендодавця - Державної акціонерної холдингової компанії „Артем”, що встановлені Договором, укладеним із ТОВ „ДОЗСТ „Славутич”, в тому числі і зобов’язання щодо відшкодування вартості витрат по здійсненню поліпшення орендованого майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендних платежів.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.05.2015 р. у справі № 911/1372/15 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до Державної акціонерної холдингової компанії „Артем” та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” за участі третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, за участі третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та витребування майна позов задоволено повністю та вирішено визнати недійсним договір оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладений між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”; зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” повернути державі в особі Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” нерухоме майно Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич”, с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, загальною площею 2 142, 02 кв. м. та інше майно, визначене в акті приймання-передачі від 07.09.2010 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 18.05.2015 р. у справі № 911/1372/15 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2016 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р. у справі № 911/1372/15 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 р., у справі № 911/2088/14 за позовом ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” до ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” про стягнення 7 889, 39 грн та за зустрічним позовом ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” до ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” про стягнення коштів; та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 р., у справі № 911/1372/15 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до Державної акціонерної холдингової компанії „Артем” та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” за участі третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, за участі третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та витребування майна.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 18 123, 36 грн основної заборгованості, 36 246, 72 грн неустойки та зобов’язати звільнити та повернути нерухоме майно площею 2 142, 02 кв.м. Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” за договором оренди від 07.10.2010 р. № 36ВА-10 - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

З приводу вказаних позовних вимог прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 цього ж кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 цього ж кодексу строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 291 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об’єкта оренди;

ліквідації суб’єкта господарювання - орендаря;

загибелі (знищення) об’єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 цього ж кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 цього ж кодексу передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 цього ж кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 цього ж закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п’ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 1, 3 ст. 19 цього ж закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього ж закону договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди;

ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Частинами 1, 3 ст. 27 цього ж закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

У разі якщо правонаступник органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном, не визначений, об'єкт оренди, не заборонений до оренди чи приватизації, може бути переданий в оренду орендодавцем, зазначеним в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, або приватизований в установленому законом порядку, якщо вивчення попиту не виявило потенційних орендарів.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей Договір діє з 07.09.2010р. до 07.08.2013р. строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців.

Пунктом 11.8. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, сторони укладають новий договір на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище і встановлено рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 р., у справі № 911/2088/14, додатковою угодою від 02.07.2013 р. сторони - ДАХК „Артем” і ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич” продовжили строк дії договору оренди до 30.05.2014 р. і в подальшому договір оренди від 07.09.2010 р. № 36ВА-10 пролонгував свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором, тобто, на 2 роки і одинадцять місяців – до 30.04.2017 р.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне – у порядку та на підставі положень пункту 11.8. договору та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, повідомлення ним відповідача про припинення договору оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, як в термін до одного місяця до закінчення дії даного договору та і протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Доказ, доданий прокурором до позовної заяви при зверненні в суд, на підтвердження належного повідомлення відповідача про припинення договору оренди, а саме лист № 3242-10/18610-07 від 21.06.2016 р. РВ ФДМУ по Київській області не є належним доказом та не підтверджує належне повідомлення відповідача про припинення договору оренди, так як відсутні належні та допустимі докази вручення чи направлення відповідачу такого листа.

Доказ, доданий прокурором до позовної заяви при зверненні в суд, на підтвердження належного повідомлення відповідача про припинення договору оренди, а саме рекомендоване повідмлення (№ 0840300294373) про вручення поштового відправлення – рекомендованого листа не є належним доказом та не підтверджує належне повідомлення відповідача про припинення договору оренди, так як таке повідомлення без опису вкладення до нього достовірно не підтверджує вміст самого поштового відправлення та наявність у ньому саме повідомлення про припинення договору.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, в термін до одного місяця до закінчення дії даного договору та протягом одного місяця після закінчення строку дії спірного договору оренди (після його першої пролонгації) прокурором та позивачем не було належним чином повідомлено відповідача про припинення спірного договору оренди, то суд дійшов висновку, що відповідно до положень ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 11.8. договору оренди дія договору оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, не припинилась, а автоматично пролонгувалась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а саме з 30.04.2017 р. строком на 2 роки і одинадцять місяців.

Також, як було зазначено вище, вирішуючи вказаний спір, господарський суд Київської області у своєму рішенні від 04.11.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 р., у справі № 911/2088/14 зазначив, що Актом від 27.12.2013 р. приймання-передачі державного майна від державного акціонерної холдингової компанії „Артем” до Державного підприємства „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, в тому числі орендоване майно за Договором, та яке належить Державній акціонерній холдинговій компанії „Артем” передано державному підприємству „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”. Таким чином, відповідно до Додаткових угод до Договору та акту від 27.12.2013 р. приймання-передачі державного майна, зобов’язаними сторонами за Договором оренди від 07.09.2010 р. № 36ВА-10 є орендодавець - Державне підприємство „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” та орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”. Таким чином, зазначеним актом від 27.12.2013 р. визначено зміну власника (балансоотримувача) майна, в тому числі майна переданого в оренду за Договором, - Державного акціонерної холдингової компанії „Артем” на нового власника (балансоотримувача) - ДП „УкрТІ „Промтехнологій”. За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв’язку із зміною балансоотримувача орендованого майна, до ДП „УкрТІ „Промтехнологій” перейшли усі права та обов’язки орендодавця - Державної акціонерної холдингової компанії „Артем”, що встановлені Договором, укладеним із ТОВ „ДОЗСТ „Славутич”, в тому числі і зобов’язання щодо відшкодування вартості витрат по здійсненню поліпшення орендованого майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендних платежів.

Також, як вбачається із матеріалів справи, а саме із інформаційної довідки № 105156746 від 27.11.2017 р. та із інформаційної довідки № 105435190 від 28.11.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, наявних у матеріалах справи, власником державного майна із правом повного господарського відання, що є об’єктом оренди, за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеним між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, зазначено Державне підприємство „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій”.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, зобов’язаними сторонами за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеним між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, є орендодавець - Державне підприємство „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” та орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, та у зв’язку із зміною балансоотримувача орендованого державного майна, до ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” перейшли усі права та обов’язки орендодавця за таким договором, у тому числі право на одержання у встановленому порядку орендної плати за договором, тощо, і позивач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не є стороною вказаного договору, а тому суд дійшов висновку, що у позивача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні будь-які права та обов’язки як орендодавця державного майна за вказаним договором, у тому числі право на одержання у встановленому порядку орендної плати за договором, на повернення орендованого державного майна у зв’язку із припиненням дії договору оренди, тощо.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, дія договору оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеного між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, не припинилась, а автоматично пролонгувалась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а саме з 30.04.2017 р. строком на 2 роки і одинадцять місяців, то у відповідача не виник обов’язок щодо повернення орендованого державного майна у встановлених договором оренди порядку і строк, а також те, що зобов’язаними сторонами за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 р., укладеним між Державною акціонерною холдинговою компанією „Артем” та ТОВ „Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу „Славутич”, є орендодавець - Державне підприємство „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” та орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу „Славутич”, та у зв’язку із зміною балансоотримувача орендованого державного майна, до ДП „Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” перейшли усі права та обов’язки орендодавця за таким договором, у тому числі право на одержання у встановленому порядку орендної плати за договором, тощо, і позивач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не є стороною вказаного договору, а тому суд дійшов висновку, що у позивача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні будь-які права та обов’язки як орендодавця державного майна за вказаним договором, у тому числі право на одержання у встановленому порядку орендної плати за договором, на повернення орендованого державного майна у зв’язку із припиненням дії договору оренди, тощо, а тому позовні вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідача про стягнення 18 123, 36 грн основної заборгованості, 36 246, 72 грн неустойки та зобов’язання звільнити та повернути нерухоме майно площею 2 142, 02 кв.м. Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу „Славутич” за договором оренди від 07.10.2010 р. № 36ВА-10 - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          1.          Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя                                 В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

31 січня 2018 р.