справа № 2а-7563/09/0308  

    ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 3 грудня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Луцької міської ради Волинської області про визнання неправомірним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:  

7 жовтня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративним позовом до Луцької міської ради Волинської області про визнання неправомірним та скасування рішення. Позов мотивують тим, що рішенням Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року №1, з відповідними змінами, були перейменовані вулиці в місті Луцьку, а саме вул. Медвєдєва на вул. Сенаторки Левчанівської, вул. Паші Савельєвої на вул. Галшки Гулевичівни, вул. Червоноармійська на вул. Героїв УПА. Вищезазначеним рішенням були перейменовані і інші вулиці, проти перейменування яких вони не заперечують.

Вказують, що відповідачем всупереч норм Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» порушені їх права, як ветеранів Великої Вітчизняної війни. Вважають, що при прийнятті рішення необхідно було відповідно до ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування» провести місцевий референдум для з’ясування загальної думки мешканців міста про перейменування вказаних вулиць. На їх погляд відповідачем було грубо порушено суспільні інтереси і думка місцевої громади.

Просять суд скасувати рішення Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року №1, зі змінами від 29 квітня 2009 року, яким були перейменовані вулиці в місті Луцьку – Медвєдєва, ОСОБА_4, Червоноармійська та Кузнєцова.  

В судовому засіданні позивачі, кожен окремо, позов підтримали з підстав, наведених в заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року №1 «Про перейменування назв вулиць» перейменовано назви вулиць міста Луцька, а саме            вул. Кузнєцова на вул. ОСОБА_5, вул. Медвєдєва на вул. Сенаторки Левчанівської, вул. Павлика Морозова на вул. ОСОБА_6, вул. Паші Савельєвої на вул. Галшки Гулевичівни, вул. Червоноармійська на вул. Героїв УПА, вул. Романа Шухевича приєднано до вул. ОСОБА_7 (а.с.3).

Рішенням Луцької міської ради від 29 квітня 2009 року №39/10 внесено зміни в рішенням міської ради від 23 серпня 2007 року №1 «Про перейменування назв вулиць» та викладено пункт 2 в новій редакції, а саме вул. Романа Шухевича перейменовано на                 вул. ОСОБА_8 (а.с.4).

Як визначено ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Як визначено п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.

Тобто у відповідності до вищезазначених вимог норм закону міською радою було прийнято рішення про перейменування вулиць в місті Луцьку.

Посилання позивачів, що прийнятті рішення необхідно було у відповідності до ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» провести місцевий референдум для з’ясування загальної думки мешканців міста про перейменування вулиць до уваги судом не береться, оскільки у відповідності до п.2 ст. 6 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» виносяться на місцеві референдуми питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей; питання про об'єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах; питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.

Також посилання позивачів, що всупереч нормам Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» порушені їх права, як ветеранів Великої Вітчизняної війни судом до уваги не беруться, оскільки вони є надуманими.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на  захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Судовому захистові підлягають лише порушені або оспорювані права громадянина. Позивачами не доведено, що відповідачем порушено будь-які їх права чи інтереси у публічно-правових відносинах.

Отже, враховуючи наведені обставини справи у їх сукупності та ту обставину, що рішення міської ради ухвалене з додержанням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 8-11, 86, 94, 159-163 КАС України, на підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 26, 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,       

ПОСТАНОВИВ:  

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Луцької міської ради Волинської області про визнання неправомірним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана  в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, тобто з 8 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову може бути також подана в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя  /підпис/.

 З оригіналом згідно.

  Суддя