П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2017 року                      № 826/12502/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр» (далі – позивач, ТОВ «МДЦ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач), у якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003442205 від 14.05.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2016 відкрито провадження та призначено судове засідання.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 18.05.2017 справу прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що при заповненні книги обліку розрахункових операцій за 19.04.2015 була допущена технічна помилка, а саме невірно вказана дата (18.04.2015). Вказана помилка необґрунтовано прирівняна контролюючим органом до неоприбуткування готівки. Посилався на наявність під час фактичної перевірки роздрукованого звітного чека від 19.04.2015 №1555 та прибуткового касового ордера №898 від 19.04.2015. Також позивач вказав на те, що відповідач не надав відповідь за результатами розгляду заперечення на акт фактичної перевірки та не вручив/надіслав позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що лист про результати розгляду заперечень на акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення були направлені позивачу засобами поштового зв’язку. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу посилався на те, що позивачем в порушення положень пункту 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не оприбутковано готівку за 18.04.2015. Також посилався на те, що позивач в порушення положень пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечив друкування фіскального чека за 27.10.2014. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 29.06.2017 представник відповідача не з’явився про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 21.04.2015 проведено фактичну перевірку ТОВ «МДЦ» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво і обіг підакцизних товарів у готелі «Hilton Kyiv» за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 30.

За результатами фактичної перевірки складено акт №53/26/59/22/32531945 від 28.04.2015, згідно висновків якого позивачем порушено пункт 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункт 2.6. Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Постанова Правління НБУ №637).

Не погоджуючись із висновками даного акта, ТОВ «МДЦ» 05.05.2015 подало до контролюючого органу заперечення на акт фактичної перевірки.

Позивач зазначив, що відповіді за результатами розгляду заперечення на акт фактичної перевірки він не отримав, у зв’язку із чим 14.07.2015 звернувся до контролюючого органу листом від 14.07.2015 №75-04/15 з проханням повідомити про стан розгляду заперечення. Вказане звернення, згідно пояснень позивача, залишене без відповіді.

24.05.2015 ТОВ «МДЦ» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено звіряння розрахунків з усіх податків за період з 01.01.2016 по 30.04.2016, про що складено акт №9913-07 від 24.05.2016. Згідно даного акта у ТОВ «МДЦ» обліковується заборгованість за кодом бюджетної класифікації 21080900 (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) у розмірі 129  762,20 грн. та пеня на суму 19  924,79 грн.

Позивач зазначив, що не розуміючи підстав виникнення вказаної заборгованості звернувся до контролюючого органу із запитом від 14.06.2016 №40/16 щодо надання інформації про підстави наявності заборгованості у ТОВ «МДЦ». На даний запит позивач отримав лист від 29.06.2016 №18799/10/26-59-40-17, в якому зазначено, що за результатами фактичної перевірки позивача складено акт від 29.04.2015 №53/26/00/22/32531945, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення, які направлені на адресу позивача 18.05.2015 (а.с. 28-29 Т.І).

Суд встановив, що в даному листі відповідача допущено описку в даті акта, а саме помилково зазначено « 29.04.2015» замість правильної дати 28.04.2015.

Позивач зазначив, що до листа від 29.06.2016 №18799/10/26-59-40-17 було додано податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 №0003442205, яким на ТОВ «МДЦ» накладено штраф у розмірі 129  422,20 грн.

В свою чергу відповідач заперечив той факт, що позивачу не було направлено відповідь про результати розгляду заперечення на акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначив, що лист про результати розгляду заперечення був направлений рекомендованим листом та отриманий 18.05.2015 представником позивача. Податкове повідомлення рішення також було направлене рекомендованим листом.

На підтвердження вказаних доводів відповідач надав суду копії фіскальних чеків від 12.05.2015 №0905 та від 14.05.2015 №4109 (а.с. 50, 53 Т.І).

Згідно із пунктом 58.3. статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №1236) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Положеннями пункту 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі незгоди платника податків з висновками перевірки, він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши вищезазначені фіскальні чеки від 12.05.2015 №0905 та від 14.05.2015 №4109, суд встановив, що поштова кореспонденція була направлена рекомендованими листами без повідомлення про вручення, оскільки в чеках відсутня відмітка про наявність зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, відповідач не надав суду доказів існування таких повідомлень про вручення, як і доказів отримання представником ТОВ «МДЦ» вказаних листів.

Таким чином, відповідачем не доведено дотримання контролюючим органом положень Порядку №1236 при направленні ТОВ «МДЦ» податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 №0003442205.

Розглядаючи питання правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 №0003442205 по суті, суд встановив наступне.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до акту фактичної перевірки від 28.04.2015 №53/26/59/22/32531945 слідує, що на позивача накладено штраф у розмірі 129  422,20 грн. за порушення пункту 2.6 глави 2 Постанови Правління НБУ №637.

Відповідно до пункту 2.6 Постанови Правління НБУ №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 1.2 Постанови Правління НБУ №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

В акті фактичної перевірки від 28.04.2015 №53/26/59/22/32531945 відображено, що при перевірці книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) №3000045615р/2 від 07.08.2014 виявлено, що позивач не здійснив облік готівкових коштів у сумі 25  884,44 грн. за 19.04.2015 на підставі звітного чека від 19.04.2015 №1555.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 19.04.2015 позивачем було роздруковано Z-звіт №1555, згідно якого сума готівкових коштів становить 25884,44 грн. В розділі 2 КОРО «Облік руху готівки» було внесено відповідний запис на підставі даного Z-звіту. Однак, при заповненні стовпчика «дата» було допущено помилку, а саме: вказано дату 18.04.2015 замість правильної дати 19.04.2015.

Вказана помилка була розцінена контролюючим органом як не оприбуткування готівки та в подальшому на ТОВ «МДЦ» було накладено відповідні санкції.

Суд дійшов висновку, про необґрунтованість вказаних висновків контролюючого органу. Зі змісту акта фактичної перевірки слідує, що момент перевірки був роздрукований Z-звіт №1555 від 19.04.2015, реквізити саме цього звіту були вказані в рядку з датою 18.04.2015. Враховуючи неможливість оприбуткування готівки 18.04.2015 на підставі Z-звіту №1555, який був роздрукований 19.04.2015о 23:49, очевидним є наявність помилки в стовпчику «дата» КОРО.

Крім того, в матеріалах справи також наявна копія прибуткового касового ордера №898 від 19.04.2015 про передачу виручки операційної каси у сумі 25884,44 до каси підприємства на підставі Z-звіту №1555.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що допущення ТОВ «МДЦ» технічної помилки при заповненні КОРО не може розцінюватись як неоприбуткування готівки, з огляду на у відповідача відсутні підстави для застосування відповідних санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення рішення від 14.05.2015 №0003442205 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що під час перевірки було виявлено порушення ТОВ «МДЦ» положень пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено друкування фіскального чека за 27.10.2014, оскільки зі змісту акта фактичної перевірки від 28.04.2015 №53/26/59/22/32531945 та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до даного акту слідує, що санкцію застосовано саме за неприбуткування готівки у сумі 25884,44 грн. на підставі звітного чека від 19.04.2015 №1555.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві №0003442205 від 14.05.2015.

3. Стягнути судові витрати в сумі 1941,33 грн. (одна тисяча дев’ятсот сорок одна гривня 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародно-діловий центр» (код ЄДРПОУ 32531945) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                П.О. Григорович