УХВАЛА
Іменем України
3 грудня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Павліченко С. О., Панько В. Ф. при секретарі : Плавайко Т. О., за участю: прокурора Чепурової І. М., ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 її та представника третіх осіб ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2009 року, по справі за збільшеним позовом Прокурора м. Мукачева в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, де третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визнання права спільної часткової власності на будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1, та за позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, до ОСОБА_5, ОСОБА_3, де треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Колективне підприємство « Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_10, приватний нотаріус Ришкович Оксана Василівна, про визнання права спільної власності та будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , внесення змін до договору купівлі- продажу й реєстру прав власності на нерухоме майно.
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року Прокурор м. Мукачева в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, де третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визнання права власності на 1/6 житлового будинку по АДРЕСА_1 внесення змін до договору купівлі- продажу й реєстру прав власності на нерухоме майно.
Треті особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка дії у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, де треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Колективне підприємство « Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_10, приватний нотаріус Ришкович Оксана Василівни, про визнання покупцями права власності, внесення змін до договору купівлі- продажу й реєстру прав власності на нерухоме майно.
Прокурор в позові зазначав, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 червня 2004 року ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були співвласниками трикімнатної квартири №40 по вул. Росвигівській,34 в м. Мукачево.
Влітку 2005 року ОСОБА_9 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .досягли домовленості про продаж вказаної квартири та придбання у спільну власність будинку за кошти , які мали отримати від продажу квартири.
23 серпня 2005 року ОСОБА_9 від свого імені та від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_6 разом з іншими співвласниками квартири продали належну їм квартиру. Дозвіл на відчуження квартири від імені неповнолітньої було надано Мукачівською міською радою за умови включення неповнолітньої співвласницею квартири і внесення її до числа покупців будинку по АДРЕСА_2.
Не зумівши придбати будинок по АДРЕСА_2, відповідачі домовились придбати будинок АДРЕСА_1.
Проте ОСОБА_5, отримавши кошти за продану квартиру , 2 вересня 2005 року оформив договір купівлі- продажу будинку на себе та ОСОБА_3, чим були порушені інтереси неповнолітньої ОСОБА_6.
Отже, будинок АДРЕСА_1 був придбаний та добудований за кошти від продажу квартири, яка належала на праві спільної суміжної власності, зокрема і неповнолітній ОСОБА_6.
Прокурор, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та з підстав, передбачених ст. ст. 17,18 Закону України « Про охорону дитинства» та ст.71 ЦК України, ст. ст.47,48 Конституції України, просив внести зміни до договору купівлі- продажу від 2 вересня 2005 року та визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1.
В ході розгляду справи по суті, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись в суд із самостійним позовом, в якому, посилаючись на ті ж обставини, зазначили, що спірний будинок було придбано, крім коштів, що належали неповнолітній, і за кошти, що були одержані від продажу належних їм часток квартири.
Уточнивши позовні вимоги, треті особи з обставин, зазначених у позовній заяві та з підстав, передбачених ст. ст.3,4 ЦПК України, ст. ст.41,55 Конституції України, просили суд постановити рішення, яким внести зміни до договору купівлі – продажу від будинку АДРЕСА_1 від 2 вересня 2005 року, визнати покупцями третіх осіб та визнати за кожним із сторін право спільної власності на цей будинок у рівних частках, зобов’язати МБТІ ТА ЕО здійснити відповідні зміни в Державному реєстрі права власності на це домоволодіння.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовним вимог.
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_5 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.
ОСОБА_3 та її представник у суді апеляційної інстанції вважають апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Судова колегія вважає, що на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України може розглянути справу без участі осіб, які не з’явилися в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, ї їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 215 ЦПК України, у рішенні суду, зокрема, зазначаються встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини: мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення; закон, на підставі якого вирішено справу.
Аналіз тексту рішення суду першої інстанції свідчить про те, що воно не відповідає вимогам вищезазначених норм ЦПК, оскільки в ньому немає відомостей щодо встановлених судом фактів із наведених доказів, якими вони підтверджуються.
Матеріалами справи встановлено, що у лютому 2007 року прокурор м. Мукачева в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, де третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, внесення змін до договору купівлі продажу й реєстру права власності на нерухоме майно.
Згодом, в ході судового розгляду по суті 21 січня 2009 року прокурор м. Мукачево, в порядку ст. 31 ЦПК України, фактично звернувся з новим позовом, оскільки він заявив цей позов не тільки в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, а також в інтересах третіх осіб, які звернулися до суду із окремим позовом.
Отже, прокурором у новому позові у заявлених позовних вимогах ставилося питання про визнання права власності на спірне домоволодіння за неповнолітньою, за відповідачами та третіми особами у рівних долях, а саме по 1/6 частки кожного, а також прокурором була заявлена позовна вимога про встановлення права спільної власності за всіма цими особами на земельну ділянку площею 0.1181 га по АДРЕСА_1 у рівних частках.
16 жовтня 2008 року третіми особами по справі, яких представляє ОСОБА_4, теж був заявлений новий позов з аналогічними позовним вимогам з позовом прокурора.
З наведеного вбачається, що зазначена зміна прокурором та третіми особами позовних вимог відрізняється від первісних позовних вимог по предмету спору та підставам. Так, змінюючи одночасно ці два елементи позову, місцевий суд у поза процесуальному порядку замінив ці первісні позови на інші самостійні позови, які нічого спільного із позовами, які були заявлені прокурором та третіми особами, не мають.
Таким чином, місцевий суд фактично прийняв до свого провадження два окремих позови без ухвалення відповідних ухвал, які відсутні в журналах судових засіданнях, як прокурора, так і третіх осіб, при цьому не виконавши вимоги, передбачені ст. ст. 118,119,120,122,126 ЦПК України, розглянув ці позови з порушенням закону.
Отже , місцевий суд, у зв’язку з поданням самостійного позову, повинен був завести нове провадження у справі, виконати вищезазначені вимоги закону, тобто почати розгляд справи спочатку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 195 ЦПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати( спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
Кріт того, місцевий суд допустився порушення правил ч1 ст.195 та ч3 ст.209 ЦПК України, оскільки із журналу даної цивільної справи вбачається, що 20.02.2009 року о 15 годині 51 хвилин закінчено судові дебати, однак головуючий по справі оголосив перерву до для нарадчої кімнати на 9 .00 год. 23.02.2009 року, таким чином розгляд даної справи завершився без оголошення вступної та резолютивної частин, які в матеріалах справи відсутні.
Крім цього, у матеріалах справи відсутня відмова прокурора, так і третіх осіб від первісних вимог.
Жодних висновків щодо первісниго позову прокурора та третіх осіб за підставами, вказаними в позовних заявах, в оскаржуваному рішенні суду немає.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що первісні позовні вимоги позову прокурора та третіх осіб місцевим судом не вирішувалилися.
Із журналів судових засідань вбачається, що відповідачем ОСОБА_5 по справі заявлялися численні клопотання щодо сприяння йому у зібранні доказів, які стосуються банківської таємниці і можуть надаватися лише за ухвалою суду, однак місцевим судом зазначені клопотання були безпідставно відхиленні.
Крім того, до участі у справі залучено нотаріуса Ришкович О. В., яка спірний договір не посвідчувала, вчиняла нотаріальні дії Новікова М. І.
Також, матеріалами справи стверджено, що продавця спірного будинку не залучено до участі у справі, і копію позовної заяви та інші документи їй не вручено через те, що ОСОБА_10 виїхала з м. Мукачево на постійне місце проживання у Сумську область, т.2 ( а. с. 123) .У справі існує перелік осіб , які викликалися до місцевого суду на 14 год . 30 хвилин 20 лютого 2009 року, але ОСОБА_10 в цьому списку відсутня.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що, відповідно до вимог цивільно - процесуального закону, ОСОБА_10, як сторона спірного договору, залучена не була, оскільки її незалучення може вплинути на її права та обов’язки.
Отже, із спірного договору вбачається, що з продавцем ОСОБА_10 та покупцями ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі- продажу від 2 вересня 2005 року, , але продавця ОСОБА_10 місцевим судом, як сторону даного договору не було залучено , що, на підставі ч.4 ст.311 ЦПК України, є окремою підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий судовий розгляд.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було допущено порушення, як матеріального, так і процесуального права, а суд апеляційної інстанції не може перевірити правильність та повно дослідити докази по справі, оскільки такі судом першої інстанції не досліджувалися, тому рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.311 України, а справа - направленню на новий розгляд.
У процесі повторного розгляду необхідно усунути наведені вище недоліки , зокрема, слід визначитися з первісними позовами прокурора та третіх осіб та прийняти у встановленому цивільно- процесуальним законом порядку заявлені нові позови, як прокурором, так і третіми особами по справі, залучити до участі у справі сторону спірного договору ОСОБА_10, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нию законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Судді: