УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, Солом»янська площа , 2-а
■ Справа№ 22-2959/2012 Головуючийу 1-й інстанції-ТрубніковA.B.
Доповідач - КабанченкоO.A.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - КабанченкоO.A.
суддів - Іванченка М.М.,
ОСОБА_1
при секретарі - Шкварелюк А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки квартири.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
встановила:
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 10 грудня.2009 року позов ОСОБА_5задоволено, на його користь стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 108 280,70 грн. з кожного в рахунок компенсації вартості Уі частки квартири АДРЕСА_1.
Припинено право власності ОСОБА_5 на Уг частку квартири АДРЕСА_2.
Визнано за кожним - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.
З відповідачів на користь позивача стягнуто судові витрати: 1700 грн. сплаченого державного мита і 30 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1730 грн.
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказують на те, що висновок суду першої інстанції про вчинення позивачем необхідних дій для забезпечення вимог закону в частині дотримання переважного права співвласника на купівлю частки в спільному майні не відповідає фактичним обставинам справи; не було враховано майновий стан відповідачів при стягненні грошової компенсації вартості ? частки квартири. Зазначають, що висновок експерта викликає сумніви в його правильності, в наслідок чого було подано клопотання про повторну експертизу, яке суд безпідставно відхилив.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не явились повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові розписки.
Судом встановлено, що позивач на підставі рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 05 липня.2007 року є власником 1/2частини квартири АДРЕСА_3.
Власниками іншої ? частини вказаної квартири є відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №3339/3340 від 04 серпня.2008 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, розподіл квартири АДРЕСА_3 між співвласниками згідно часток ? та ? неможливий у зв’язку з недостатньою площею часток для влаштування окремих ізольованих частин квартири. Дійсна (ринкова) вартість ? частини квартири АДРЕСА_3 станом і в цінах на момент проведення дослідження становила 324 842,00 гривень.
29 серпня 2007 року позивач письмово звернувся до відповідачів з пропозицією викупити в нього належну йому частку квартири шляхом сплати йому грошової компенсації в розмірі 55 000,00 доларів СІЛА, проте відповідачі відхилили таку пропозицію.
В грудні 2007 року позивач звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідачів ? частину вартості спірної квартири, посилаючись на те, що своєю 1\2 частиною квартири він користуватись не може, виділення її в натурі неможливе, від купівлі 1\2 частини квартири відповідачі відмовились.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 10 грудня.2009 року позов ОСОБА_5задоволено, на його користь стягнуто з відповідачів по 108 280,70 грн. з кожного в рахунок компенсації вартості ? частки спірної квартири, виходячи з вартості частини квартири, визначеної висновком судової будівельно-технічної експертизи №3339/3340 від 04 серпня.2008 року.
Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 22 червня 2011 року ухвала апеляційного суду скасована, справа направлена на новий апеляційний розгляд з тих підстав, що при визначенні розміру компенсації вартості квартири не була встановлена вартість спірного майна на час розгляду справи, і це питання не було вирішене під час апеляційного розгляду.
Під час повторного апеляційного розгляду даної справи, ухвалою від 20 вересня 2011 року в справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза для визначення вартості 1\2 частини спірної квартири.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 лютого 2012 року дійсна (ринкова) вартість 1/2 частини спірної квартири становила: 289 016 грн. станом на грудень 2009 року (на час постановлення рішення судом першої інстанції); 259 718 грн. - станом на день проведення дослідження (а.с. 40 -47 т. 2)
Як вбачається з матеріалів справи, сторони ознайомлені з даним висновком експертизи, будь-яких заяв чи пояснень щодо невірності висновку не подавали.
Таким чином, судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції помилково визначена вартість частини квартири і відповідно розмір компенсації, яка підлягає стягненню з відповідачів, у розмірі 324 842,00 грн., оскільки станом на час постановлення рішення така вартість становила 289 016 грн.
Разом з тим, зважаючи на те, що на час розгляду справи апеляційним судом вартість 1\2 частини спірної квартири складає 259 718 грн., судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру компенсації за цю частину квартири підлягає зміні - з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню компенсація у розмірі 86.572,67 грн. з кожного.
Крім того, при стягненні судових витрат з відповідачів на користь позивача, судом допущена помилка - витрати стягнуто з відповідачів солідарно, що не передбачено процесуальним законом, у зв'язку з чим в цій частині рішення також підлягає зміні – судові витрати відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у розмірі 576,67 грн. (1 700 грн.: 3).
В решті судова колегія вважає висновки суду першої інстанції вірними, оскільки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Норми матеріального права судом застосовано вірно.
Доводи апеляційної скарги щодо не вчинення позивачем вимог закону в частині дотримання переважного права співвласників на купівлю частки в спільному майні судова колегія відхиляє, оскільки порушення переважного права співвласників на придбання частки у спільному майні не є предметом розгляду у даній справі.
Посилання відповідачів на недостатність у них доходу для сплати компенсації позивачу за його частку у спільному майні не є підставою для відмови у позові, заявленому з підстав ст. 364 ч. 2 ЦК України, оскільки даною нормою закону не передбачено врахування матеріального стану співвласників при вирішенні питання про одержання грошової компенсації співвласником, який бажає виділу.
Порушень процесуального закону, які б стали підставою для скасування рішення і) в частині, що не відноситься до визначення розміру компенсації та порядку стягнення судових витрат, не встановлено.
Керуючись ст.. ст.. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року змінити в Істині визначення розміру компенсації вартості 1\2 частини квартири АДРЕСА_4, зменшивши розмір суми, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 до 86.572,67 грн. з кожного.
І Виключити з рішення суду посилання на солідарне стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача, зазначивши, що судові витрати підлягають стягненню на користь ОСОБА_5 з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 по 576,67 грн. з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін, і Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді