В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  26 травня 2009 року                                   м.Радехів  

  Радехівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.  

при секретарі судового засідання Харків М.В.  

з участю прокурора Ватраля Р.В.  

захисника-адвоката ОСОБА_1  

потерпілої ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Радехів кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, народився та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, військово повинний, до кримінальної відповідальності не притягався  

за ч.3 ст.185 КК України -  

 встановив:

  ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 17 лютого 2009 року, приблизно о 18год., з метою вчинення крадіжки, крізь металеву хвіртку огорожі зайшов у господарство ОСОБА_2, що у с.Криве вул.Першотравнева,20 Радехівського району Львівської області, де крізь не зачинені вхідні двері проник у приміщення будинку, де із шухляди дерев’яної тумбочки житлової кімнати, таємно та з корисливих спонукань вчинив крадіжку грошей у сумі 1200грн., чим спричинив     потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану вище суму.  

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю і у судовому засіданні показав, що п   о сусідству з ним проживає ОСОБА_2 і до останньої він неодноразово приходив та позичав гроші,  після чого через деякий час повертав їй їх. Приблизно на початку місяця лютого 2009 року, він знову пішов до ОСОБА_2, щоб позичити в неї гроші у сумі 150грн., проте остання позичила йому лише 50грн.. Коли ОСОБА_2 давала йому гроші, то він знаходився разом із нею в кімнаті, де вона зберігала гроші і бачив, як вона їх діставала із шухляди дерев’яної тумбочки. Він зрозумів, що ОСОБА_2 зберігає у даній тумбочці свої гроші, яких було на його думку там багато, і саме тоді у нього виникла думка вчинити крадіжку.     Так, 17.02.09р., приблизно о 18год., він зайшов до господарства ОСОБА_2 і при цьому йому було відомо, що вдома нікого нема. Він підійшов до хвіртки, що була зачинена, відчинив її та зайшов на територію господарства ОСОБА_2, після цього він підійшов до вхідних дверей, взяв за ручку двері, вони відхилилися. Після цього він зайшов у будинок. Там підійшовши до тумбочки, відкрив шухляду та взяв гроші, положивши їх у кишеню куртки. Залишивши господарство, він перерахував гроші та встановив, що їх було 1200грн.. Гроші він потратив на власні потреби. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.  

Потерпіла  ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 неодноразово приходив до неї та позичав у гроші, які потім повертав. Останній раз ОСОБА_3 приходив до неї додому на початку лютого місяця 2009 року та просив позичити йому 150грн., з яких вона дала 50грн.. Коли вона  давала йому гроші, то він перебував разом з нею  у кімнаті, де знаходилися гроші і бачив де вона їх зберігає. 18.02.09р. вирішивши їхати у м.Радехів на ринок „Торговиця”, вона виявила відсутність грошей в сумі 1200грн.. Підсудному вона вибачила та просить його суворо не карати.  

Підсудний   ОСОБА_3   не заперечує щодо визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду таємного викрадення грошей в сумі 1200грн. 17.02.08р. з будинку ОСОБА_2. Суд визнає недоцільним дослідження доказів по  епізоду таємного викрадення грошей в сумі 1200грн. 17.02.08р., поєднаного із проникненням в будинок ОСОБА_2, оскільки проти цього не заперечують учасники процесу і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.  

Таким чином, суд вважає, що винність   ОСОБА_3   у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, доведена повністю.  

Дії   ОСОБА_3   правильно кваліфіковані у досудовому слідстві за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.  

В якості пом’якшуючих вину обставин, в діях підсудного   ОСОБА_3   , судом визнається те, що вину він визнав та у скоєному щиро розкаявся.  

Обтяжуючих вину обставин, в діях підсудного   ОСОБА_3, судом не встановлено   .  

Приймаючи до уваги пом’якшуючі вину обставини, а також те, що підсудний   ОСОБА_3   по місцю проживання характеризується позитивно та до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд вважає за можливе виправлення підсудного без ізоляції від суспільства.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –  

 засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.  

Згідно ст.75 КК України засудженого   ОСОБА_3   від призначеного покарання звільнити та встановити іспитовий строк тривалістю два роки та шість місяців.  

Згідно ст.76 КК України на засудженого   ОСОБА_3   покласти обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд, засудженому   ОСОБА_3   , залишити без змін.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення усіма учасниками процесу.  

  Головуючий