Справа № 693/978/17

Провадження № 2/693/60/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2018 р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді – Орєхова О.І.,

при секретарі – Коломієць С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 13.03.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт ( п. 1.1.1.63 Договору) – короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

При укладанні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України \, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору і цілому.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов’язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв’язку,

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручила Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі Мінімального обов’язкового платежу.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів ( договірне списання ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом, згідно п. 2.1.1.12.2.1 Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашені суми простроченого кредиту, згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів при якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 05.11.2017 року має заборгованість – 20343,23 грн., яка складається з наступного:

-2365,49 грн. – тіло кредиту;

-3385,60 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом;

-13147,22 грн. – нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-944,92 грн., штраф (процентна складова, що підтверджується доданим до матеріалів справи позивачем розрахунком заборгованості.

Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 20343,23 гривень, судові витрати в сумі 1600,00 гривень (а.с. 3-4).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності (а.с. 26) не з’явився, надав до суду разом із позовом та доданих до неї документів клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та проти заочного розгляду справи (а.с.2).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Встановлено, що справа неодноразово призначалася в судове засідання, а саме: на 12.12.2017р., де відповідач була повідомленою належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення, з якого вбачається, що остання його отримала особисто (а.с. 35), однак в судове засідання не прибула з невідомих суду причин, на 26.12.2017р., де на адресу суду повернувся поштовий конверт з судовою повісткою із зазначення «закінчення терміну зберігання» (а.с. 41), на 22.01.2018 року, де на адресу суду повернувся поштовий конверт з судовою повісткою із зазначення «закінчення терміну зберігання» (а.с. 44), на 31.01.2018 року.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач знаючи про те, що Жашківським районним судом розглядається цивільна справа ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача про стягнення заборгованості, навмисно ухиляється від прибуття до суду та отримання судових повісток.

Відповідно до відповіді Жашківської міської ради Черкаської області, виконавчого комітету від 12.12.2017р. № 02-27/754 спрямованої Жашківському районному суду Черкаської області вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17.04.2002 року (а.с. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження ) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання не з’явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила причини неявки.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_1 не з’явилася в судове засідання, будучи неодноразово належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надавши відзив, і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 13.03.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачкою та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов’язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв’язку,

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов’язалася погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі Мінімального обов’язкового платежу.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів ( договірне списання ).

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом, згідно п. 2.1.1.12.2.1 Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашені суми простроченого кредиту, згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів при якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк.

Пунктом 1.1.7.43 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або під падаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання Заяви № б/н від 13.03.2012 року свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даного Договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов’язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору у зв’язку з чим утворилася заборгованість перед Банком станом на 05.11.2017 року, де відповідач має заборгованість у розмірі 20343,23 грн., яка складається з наступного:

-2365,49 грн. – тіло кредиту;

-3385,60 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом;

-13147,22 грн. – нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-944,92 грн., штраф (процентна складова, що підтверджується доданим до матеріалів справи позивачем розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг (далі – Договір), складає між відповідачем та Банком Договір про надання банківських послуг, № б/н від 13.03.2012 року, а тому зазначені умови були прочитані, підписані обома сторонами.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за договором не виконує, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1600 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 31).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 131, 141, 247, 280-289 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 13.03.2012 року у сумі 20343,23 гривень та судовий збір у сумі 1600 гривень, а всього 21943 (двадцять одна тисяча дев’ятсот сорок три) гривні 23 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд Черкаської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя: О. І. Орєхов