Справа № 2-126/2009р.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

  30 червня 2009 року

 Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі  

головуючого судді                                           Кішкіної І.В.

при секретарі                                                    Гаврюхіної О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу

за позовом    ОСОБА_1 до

         ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду  

         соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  

         та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки,  

         Державного підприємства “Макіїввугілля”  

         про стягнення моральної шкоди,

                                                  в с т а н о в и в :

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн., в якій зазначив, що він працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993р. по 09.11.2005р. у якості гірноробітника по ремонту гірних вироботок 3-го розряду з повним робочим днем, тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, працюючи у шкідливих умовах праці при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК №079047 та №048963 від 08.11.2006 р. йому встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, отримавши професійне захворювання, вважає, що йому спричинено моральну шкоду: він відчуває фізичні недуги, не може переміщатися на велику відстань, відчуває себе безпомічним, знизилась його працездатність, йому протипоказане фізичне навантаження, постійно проходить курси лікування, оцінює моральну шкоду в 12000 грн., яку просить стягнути з відповідача. Позивач частково змінив свої позовні вимоги та  просить стягнути вказану моральну солідарно з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки та ДП “Макіїввугілля”.  

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, в матеріалах справи є його заява, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє за довіреністю, підтримав позовні вимоги позивача та пояснив, що позивач знаходився у трудових відносинах з  ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, де з 11.01.1993р. по 09.11.2005р. працював  гірноробітником по ремонту гірних вироботок, позивач працював у шкідливих умовах праці та при виконанні своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК від 08.11.2006 р. позивачеві встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, повторно за висновком МСЕК від 20.11.2008 р. позивачеві встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності. Отримавши професійне захворювання, позивачеві спричинено моральну шкоду: він відчуває фізичні недуги, слабкість, зупиняється дихання, відчуває емоційні страждання, відчуває себе безпомічним, йому протипоказане фізичне навантаження, постійно проходить курси лікування в 2006, 2007, 2008 роках, оцінює моральну шкоду в 12000 грн., яку просить стягнути з відповідачів солідарно. При цьому вважає, що відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України він не пропустив строк позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки ОСОБА_4, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно зі ст. 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності”, фонд виплачує грошову суму при наявності факту спричинення вказаної шкоди. Згідно з п. 3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. моральна шкода – це втрати нематеріального характеру внаслідок моральних та фізичних страждань. Таким чином, для встановлення факту спричинення моральної шкоди, необхідно: встановити факт існування втрат немайнового характеру, встановити факт існування моральних та фізичних страждань, встановити причинного зв’язку між стражданнями та втратами. Виходячи з цього, вважає, що позивачем не надані докази підтверджуючі наявність втрат немайнового характеру, наявність моральних страждань, не проведено зв’язок. Крім того, вказані правовідносини регулюються не ЦК України, на що посилається представник позивача, а спеціальними законами, а саме Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Також, вважає, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію на 2006 рік Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності” в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам зупинено, а тому просив позивачеві відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки.

Представник відповідача Державного підприємства “Макіїввугілля” ОСОБА_5, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду з позовною заявою про стягнення моральної шкоди з ДП “Макіїввугілля” відповідно до ст.233 КЗпП України, тому просить відмовити позивачеві в позові про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн. з ДП “Макіїввугілля”.  

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993 р. по 09.11.2005 р. у якості гірноробітника по ремонту гірних вироботок 3-го розряду з повним робочим днем, тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” (арк.с.2-9).

За актом №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р. встановлено, що позивач, працюючи у шкідливих умовах праці в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, за висновком МСЕК №079047 та №048963 від 08.11.2006 р. позивачеві  вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності (арк.с.12,13,14).

Положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (у редакції, що діяла до прийняття Закону України ?ро Державний бюджет України на 2006 рік") передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.  

За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу четвертого статті 1, підпункту “є” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено.

Таким чином, судом встановлено факт моральної шкоди, завданої позивачеві в результаті пошкодження його здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, вказана травма позивачем була отримана при виконанні трудових обов`язків на виробництві під впливом шкідливих умов праці. Але у зв'язку з тим, що п. 27 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу четвертого статті 1, підпункту “є” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено, а зупинення дії закону не дає підстав для його застосування, в задоволенні позову ОСОБА_1, якому за висновком МСЕК 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності вперше встановлена 08.11.2006 р., до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст.233 КзпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З обставин справи вбачається, що позивач працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993 р. по 09.11.2005 р., тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, працюючи у шкідливих умовах праці при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК від 08.11.2006 р. позивачеві встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, тобто про порушення свого права позивач дізнався в 2006 році, з позовом до суду звернувся 24.09.2008 р., при цьому ні в позові, ні в судовому засіданні позивач та його представник не звертаються до суду із заявою про поновлення строків та не приводять поважних причин пропуску строку, посилаючить на те, що вказані правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України та не потребують поновлення строку, в той час як і в позові, і в поясненнях вказує, що перебував з відповідачем у трудових відносинах. Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку з поважних причин позивачем не надано, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП “Макіїввугілля” про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити    

На підставі викладеного, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст.ст. 233, 234 КзпП України, і, керуючись ст.ст. 15, 57, 209, 212-215 ЦПК України,

                                                         в и р і ш и в :

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки, Державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.  

                                                                 Суддя

                                                                                                                                                                                             Справа № 2-126/2009р.  

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

 30 червня 2009 року  

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі  

головуючого судді                                           Кішкіної І.В.  

при секретарі                                                    Гаврюхіної О.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу  

за позовом         ОСОБА_1 до  

         ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  

         на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки,  

         Державного підприємства “Макіїввугілля”  

         про стягнення моральної шкоди,  

                                                                         в с т а н о в и в :  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн., в якій зазначив, що він працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993р. по 09.11.2005р. у якості гірноробітника по ремонту гірних вироботок 3-го розряду з повним робочим днем, тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, працюючи у шкідливих умовах праці при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК №079047 та №048963 від 08.11.2006 р. йому встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, отримавши професійне захворювання, вважає, що йому спричинено моральну шкоду: він відчуває фізичні недуги, не може переміщатися на велику відстань, відчуває себе безпомічним, знизилась його працездатність, йому протипоказане фізичне навантаження, постійно проходить курси лікування, оцінює моральну шкоду в 12000 грн., яку просить стягнути з відповідача. Позивач частково змінив свої позовні вимоги та  просить стягнути вказану моральну солідарно з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки та ДП “Макіїввугілля”.  

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, в матеріалах справи є його заява, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представник позивача ОСОБА_3, який діє за довіреністю, підтримав позовні вимоги позивача та пояснив, що позивач знаходився у трудових відносинах з  ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, де з 11.01.1993р. по 09.11.2005р. працював  гірноробітником по ремонту гірних вироботок, позивач працював у шкідливих умовах праці та при виконанні своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК від 08.11.2006 р. позивачеві встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, повторно за висновком МСЕК від 20.11.2008 р. позивачеві встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності. Отримавши професійне захворювання, позивачеві спричинено моральну шкоду: він відчуває фізичні недуги, слабкість, зупиняється дихання, відчуває емоційні страждання, відчуває себе безпомічним, йому протипоказане фізичне навантаження, постійно проходить курси лікування в 2006, 2007, 2008 роках, оцінює моральну шкоду в 12000 грн., яку просить стягнути з відповідачів солідарно. При цьому вважає, що відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України він не пропустив строк позовної давності.  

Представник відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки ОСОБА_4, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно зі ст. 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності”, фонд виплачує грошову суму при наявності факту спричинення вказаної шкоди. Згідно з п. 3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. моральна шкода – це втрати нематеріального характеру внаслідок моральних та фізичних страждань. Таким чином, для встановлення факту спричинення моральної шкоди, необхідно: встановити факт існування втрат немайнового характеру, встановити факт існування моральних та фізичних страждань, встановити причинного зв’язку між стражданнями та втратами. Виходячи з цього, вважає, що позивачем не надані докази підтверджуючі наявність втрат немайнового характеру, наявність моральних страждань, не проведено зв’язок. Крім того, вказані правовідносини регулюються не ЦК України, на що посилається представник позивача, а спеціальними законами, а саме Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Також, вважає, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію на 2006 рік Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності” в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам зупинено, а тому просив позивачеві відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки.  

Представник відповідача Державного підприємства “Макіїввугілля” ОСОБА_5, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду з позовною заявою про стягнення моральної шкоди з ДП “Макіїввугілля” відповідно до ст.233 КЗпП України, тому просить відмовити позивачеві в позові про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн. з ДП “Макіїввугілля”.  

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993 р. по 09.11.2005 р. у якості гірноробітника по ремонту гірних вироботок 3-го розряду з повним робочим днем, тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” (арк.с.2-9).  

За актом №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р. встановлено, що позивач, працюючи у шкідливих умовах праці в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання антракосілікатоз, інтерстіціальна форма, легенева недостатність 1-11 ступені, за висновком МСЕК №079047 та №048963 від 08.11.2006 р. позивачеві  вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності (арк.с.12,13,14).  

Положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (у редакції, що діяла до прийняття Закону України ?ро Державний бюджет України на 2006 рік") передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.  

За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.  

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу четвертого статті 1, підпункту “є” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено.  

Таким чином, судом встановлено факт моральної шкоди, завданої позивачеві в результаті пошкодження його здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, вказана травма позивачем була отримана при виконанні трудових обов`язків на виробництві під впливом шкідливих умов праці. Але у зв'язку з тим, що п. 27 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу четвертого статті 1, підпункту “є” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено, а зупинення дії закону не дає підстав для його застосування, в задоволенні позову ОСОБА_1, якому за висновком МСЕК 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності вперше встановлена 08.11.2006 р., до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди в сумі 12000 грн. необхідно відмовити.  

Відповідно до ст.233 КзпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.  

З обставин справи вбачається, що позивач працював в ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля” з 11.01.1993 р. по 09.11.2005 р., тобто перебував у трудових відносинах з ВО “Шахта ім.Кірова” ДП “Макіїввугілля”, працюючи у шкідливих умовах праці при виконанні своїх обов'язків отримав професійне захворювання, про що було складено акт №133 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.10.2006 р., за висновком МСЕК від 08.11.2006 р. позивачеві встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності, тобто про порушення свого права позивач дізнався в 2006 році, з позовом до суду звернувся 24.09.2008 р., при цьому ні в позові, ні в судовому засіданні позивач та його представник не звертаються до суду із заявою про поновлення строків та не приводять поважних причин пропуску строку, посилаючить на те, що вказані правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України та не потребують поновлення строку, в той час як і в позові, і в поясненнях вказує, що перебував з відповідачем у трудових відносинах. Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку з поважних причин позивачем не надано, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП “Макіїввугілля” про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити      

На підставі викладеного, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст.ст. 233, 234 КзпП України, і, керуючись ст.ст. 15, 57, 209, 212-215 ЦПК України,  

                                                                                в и р і ш и в :  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки, Державного підприємства “Макіїввугілля” про стягнення моральної шкоди відмовити.  

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.  

                                                                                        Суддя підпис  

Копія вірна:  

                                                                                      Суддя